Переможні презентації державних інституцій не відображають реальну ситуацію на книжковому ринку України, розповідає президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Артем Біденко. Український інститут книги оцінює стан галузі як такий, що зростає. Такий оптимізм йде всупереч усьому, що публічно говорять або пишуть українські видавці та книгарні останні пів року. Біденко наводить чотири фактори, за якими можна зрозуміти реальний стан справ у галузі.
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.
Останні місяці в Українській видавничій асоціації вирують дискусії щодо майбутнього галузі. Занепокоєні всі – від найбільших гравців ринку до невеликих незалежних проєктів. І те, що я чую від них, кардинально відрізняється від офіційної статистики, яку презентує Український інститут книги (УІК).
УІК оцінив стан книжкової галузі України як такий, що зростає, і цим викликав неабиякий подив людей, котрі працюють у цій сфері.
Чи є причиною персональний оптимізм команди цієї державної інституції або ж бажання занурити керівництво Міністерства культури в теплу ванну – невідомо. Але «експрес-аналіз за дев’ять місяців року» показав, що «попри те, що багато видавців і книготорговців називають цей рік непростим, офіційна фінансова статистика підприємств книжкової сфери свідчить про продовження зростання ринку за девʼять місяців 2025 року».
Інститут книги навіть заявив, що ще кілька років тому рахували втрати, а сьогодні – нові книжки й можливості. А український книжковий ринок відновлюється, і це найкраща новина для всієї культурної спільноти.
Така оцінка іде всупереч усьому, що публічно говорять або пишуть українські видавці та книгарні останні пів року. Після прочитання рефлексії лідерів ринку вимальовується картинка негативних процесів, які можуть призвести до колапсу вже навесні.
Причини – роздування боргової бульбашки, критичне перевиробництво, зростання собівартості виготовлення книжок, зменшення кількості покупців, відсутність державної підтримки. А ще – фінансове зростання галузь демонструє тільки через те, що гроші надходять від торговельних мереж із запізненням у 180–270 днів. По суті, у перші пів року фінанси надходили за продажі наприкінці 2024 року.
Нескладний аналіз ринку показує такі причини кризи, в яку занурюється видавнича індустрія.
Економічний спад і падіння споживання
Найголовніша причина – це загальний економічний спад у країні, падіння споживацької активності. Вересень 2025 року не показав тієї позитивної динаміки в книгарнях, яка була звичною у попередні роки, розповіли мені кілька гравців на ринку.
Ринок справді дає тривожний сигнал. Спад у книгарнях – це не лише про менше продажів, це про проблеми з дохідністю самих локацій. Оренда, зарплати, комунальні, податки – все дорожчає. А якщо водночас книгарня недоотримує обсяги у продажах книжок, вона опиняється на межі. Без допомоги держави галузь ризикує за зиму повернутися на кілька років назад.
Критичне перевиробництво
Друга причина – перевиробництво. Аналіз УІК ґрунтується на хибному і вкрай обмеженому підході. Наприклад, на фінансовій звітності лише 22 великих видавців комерційних книжок (не підручників). Але ж 22 видавці аж ніяк не є відображенням ринку, окрім того, лише 13 з них звітували за дев’ять місяців, а дев’ять – лише за перше півріччя 2025-го.
Аналіз доходів і прибутків не вказує на реальні показники, оскільки великі видавці мають у своїх бізнес-моделях інші послуги, зокрема й відкладені надходження. Тут більш ілюстративно подивитися на ті кілька невеликих видавництв, яких проаналізували в Інституті книги і щодо яких є непримітний висновок: у цілому по вибірці доходи впали майже вдвічі; попри те, що всі підприємства звітують про прибутковість, пʼять з восьми зафіксували падіння прибутку.
Варто аналізувати не фінансові показники, а кількість відвантажень книжок зі складів, з урахуванням повернень від книгарень. Ці дані для всіх видавців є важливішими, ніж прибуток, якого можна досягати й користуючись із суборенди своїх приміщень. У найбільших видавництв показник відвантаження за мінусом повернень у 2025 році менший за аналогічний період 2024 року на 20–40%, згідно з даними видавництв «Наш формат», «Фоліо», «Ранок», КСД та інших.
Підтверджує перевиробництво і сам УІК: друкувати книжки почали більше. Але інституція не йде далі – чи ж почали люди купувати більше? Тобто за всіма переможними цифрами зростання доходів і кількості назв відсутня ключова цифра.
Ринок натомість каже: ні, купують наразі значно менше. Вересень чи не вперше за багато років став меншим за продажами за серпень. Показники жовтня у багатьох компаній помітно нижчі за минулорічні – від 10% до 40% падіння.
Зростання операційних витрат
Третя причина, яка впливає на критичну ситуацію на ринку, – істотне зростання витрат на опалення, електроенергію, логістику, особливо з урахуванням блекаутів. І це очевидна проблема. Обсяги ринку не гарантують прибутковість, якщо всі вільні кошти йдуть на операційні витрати.
Стратегічні прорахунки
Ще одна проблема – стратегічні прорахунки щодо популярних тем і напрямів. Так, наголос на роментезі, інших популярних жанрах призвів до перекосів на ринку, і як результат маємо зниження показника середніх продажів на тайтл.
Попит не зріс, а просто розподілився на більшу кількість назв. Так, це бізнес-ризики видавництв і книгарень. Але сама сфера є настільки слабкою, чутливою і водночас важливою для гуманітарної політики, що більшість держав створюють різноманітні програми підтримки.
Наприклад, це могла б бути популяризація певних напрямів, жанрів, тем або ж читання. Про це опосередковано свідчить споживацька поведінка: видавництва фіксують відкладені замовлення, які чекають на програми державної підтримки, зокрема на «зимову тисячу».
Було б добре додати до цього певні правила і стимули, щоб люди купували не тільки популярну літературу.
Кроки до дії
Видавництва позитивно оцінюють намагання УІК діяти з наявними обмеженими ресурсами, особливо в частині презентацій на європейських ринках. Але без системної підтримки держави сьогодні галузь ризикує за зиму втратити багатьох незалежних видавців та книгарні. Чесна оцінка ринку, багатофакторний аналіз буде більш помічними, ніж бравурні мелодії зростання, що базуються лише на одному показнику, який уже за місяць покаже значне падіння.
Найпростіший вихід – це глибока інтервенція держави з ініціативами, які дозволять розвʼязати проблеми галузі:
- надлишок книжок: розподілити по бібліотеках (а вони просять літературу);
- перекіс у жанрах прибрати шляхом підтримки ветеранської літератури, історичної тощо;
- Міністерству культури було б добре проголосити «Культурний пакунок», з розширенням «єКниги» на батьків новонароджених, збільшенням аудиторії до 22 років, із популяризацією читання через соціальні мережі та медіа, а не тільки на фестивалях та виставках.
Кошти в державному бюджеті вже виділено, і механізми частково прописано. Але вони не працюють так, як задумано, – ані програма для 18-річних, ані підтримка книгарень. Ці механізми варто налаштувати, а частину коштів з них переорієнтувати на щось більш ефективне. Наприклад, на промоцію читання або ж самих цих програм і на реальну допомогу книгарням, особливо в малих містах.
І найголовніше – ці кошти не витрачаються просто в нікуди, вони залишаються в державній економіці і є фактично інвестиціями в індустрію, яка далі впливає на освіту, на розвиток технологічних галузей, на стійкість нашої держави.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
