У німецькому місті Франкфурт 15–19 жовтня відбувся Франкфуртський книжковий ярмарок. Це чи не наймасштабніший літературний фестиваль Європи. Цьогоріч там представили свіжу статистику європейського книжкового ринку. Гендиректор видавництва «Ранок» Віктор Круглов, який був учасником делегації від українських видавців, виділив ключові цифри та проаналізував, що вони означають для книжкового ринку України
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.
На Франкфуртському книжковому ярмарку Федерація європейських видавців (FEP) представила свіжу статистику книжкового ринку. Обʼєднані дані 30 європейських країн – це не просто цифри у звітах. Це дзеркало, в якому українські видавці можуть побачити виклики індустрії та шляхи їх подолання.
Ось п’ять ключових показників, що змушують замислитися про майбутнє книги в Україні.
Рекордний оборот книжкового ринку ЄС – €24,9 млрд, але реальність жорсткіша
Книжковий ринок Європи у 2024 році досяг найвищого обороту в історії – €24,9 млрд. Зростання відносно попереднього року – 2,2%. Здавалося б, оптимістично. Але якщо врахувати інфляцію, реальний оборот становить лише €15,5 млрд проти €22,2 млрд у 2007-му.
Іншими словами, індустрія продає книжок на ту саму суму, що й 17 років тому, але це означає значно менший фізичний обсяг продажів. У 2024-му в ЄС було продано 2,5 млрд примірників книжок. За останні чотири роки цей показник упав на 5,1%.
Український ринок становить близько 6 млрд грн (€140–150 млн) – це менш ніж 1% європейського ринку за населення, що становить понад 8% від населення ЄС. За населенням Україна могла б претендувати на ринок у €2–3 млрд.
Ми лише починаємо наближатися до європейських стандартів споживання книг. За кількістю виданих книг на душу населення Україна відстає. У 2022-му було видано 0,23 паперової книжки на людину. Тим часом у Польщі цей показник становить 2,5 книжки, а у Чехії та Словаччині – три книжки на людину.
Частка фікшн літератури в ЄС становить 50,7%, навчальної книжки – 17,9%, академічної та професійної літератури – 16,7%, дитячої літератури – 14,6%.
В Україні майже половина виданих книжок – підручники, спонсоровані державою.
Головні показники 2024 року на книжковому ринку України Фото інфографіка Анастасія Решетнік
Ціни на книжки відстають від інфляції на 26%
За 20 років ціни на книжки в Європі зросли лише на 38,3%, тоді як загальна інфляція сягнула 64,1%. Цей розрив у 26% створює постійний тиск на маржинальність видавців.
Українська реальність ще складніша.
Середня вартість книжки у 2024 році становила 280 грн (у Європі – €11,4, це приблизно 560 грн). Це результат здорожчання паперу, друку та логістики. Купівельна ж спроможність українців значно нижча за європейську. Якщо в Європі тільки 1,8% людей, які не читають книги, називають основною перепоною брак коштів, то в Україні цей показник становить 28%.
Руйнівний удар по галузі завдали атаки на харківські друкарні «Фактор», «Тріада», «Гуров і К», «Пет», «Лідер». На цих потужностях друкується левова частка всіх українських книжок. Видавничий ринок у результаті цих ударів може зменшитися на 40%, а друк підручників – на 50%. Тільки у видавництва «Ранок» у Харкові згоріло понад 100 000 книжок, з них 62 000 підручників для середньої школи.
Відновлення потребує часу та інвестицій. У таких умовах баланс між собівартістю та доступністю для читача стає питанням виживання індустрії.
Друковані книжки – 82,9% ринку, але аудіокниги ростуть найшвидше
Паперові книжки досі домінують у Європі, на них припадає 82,9% обороту. Але найшвидше зростає сегмент аудіокниг – 4,2% від усіх продажів у 2024 році порівняно з 3,5% у 2023-му. Електронні книжки становлять 12,9% від обороту.
В Україні цифрова трансформація відбувається повільніше. Частка електронних та аудіокнижок оцінюється в 4–8% від загального ринку, за даними Українського інституту книги (УІК). Це втричі менше, ніж у Європі. Причина – безкарність книжкових піратів.
Аудіо- та електронні книжки зʼявляються у безоплатному доступі буквально за кілька днів після релізу, за досвідом видавництва «Ранок». Максимальна кількість українських аудіокнижок на легальному ринку – кілька тисяч. У Європі можна купити мільйони тайтлів з усіма новинкам та хітами включно.
Найбільше у Європі читають жінки – майже 60%
Країни-лідери у читанні – Швейцарія, Данія, Швеція, Естонія, Фінляндія та Норвегія. У скандинавських країнах читає понад 70% населення. Серед румунів, сербів, турків і кіпріотів цей показник становить 30%.
Для порівняння: 34% українців у 2024-му не прочитали жодної книжки, свідчать дані дослідження УІК. Тільки 17% читають кілька разів на тиждень та 14% – майже щодня.
У Європі майже 60% читачів – жінки. Стенди з книжками є у кожному європейському супермаркеті. В Україні схожа статистика. Вважаю, це потрібно враховувати, визначаючи пріоритетні канали продажів.
Найтривожніша цифра з дослідження Федерації європейських видавців – майже половина європейців віком від 16 років не читають книжок. І основна причина – не відсутність коштів, а відсутність інтересу.
В Україні теж існує проблема згасання інтересу до читання з віком. Діти шести–девʼяти років залишаються найактивнішими читачами, але з 9–10 років інтерес падає, згідно з даними УІК. Серед тих, хто не читає, лише 23% стверджують, що батьки привчали їх до читання, тоді як серед щоденних читачів таких 70%.
Фізичні книгарні – 48,2% продажів, онлайн – 23,5%
Європейська статистика показує зниження частки онлайн-продажів до 23,5%, тоді як фізичні книгарні утримують 48,2% ринку. Це свідчить про те, що книгарня як простір культурного досвіду залишається важливою.
В Україні частка продажів у книгарнях також зростає.
У 2023 році цей показник складав 41%, а у 2024-му вже 45% книжок продавалося в магазинах. Кількість книгарень зросла з 422 (вересень 2023-го) до 461 (лютий 2024-го). Лідери ринку демонструють разючі результати: «Книгарня Є» збільшила виторг до 1,04 млрд грн, відкривши 22 нові магазини. Виторг «Книголенду» в першому півріччі 2025-го збільшився на 83%.
Особливість України – майже 7% книжок продається через соцмережі, а 5% – під час книжкових виставок та ярмарок.
Девʼять найбільших книгарень України заробили понад 2,2 млрд грн у 2024-му Фото інфографіка Аліна Кохан
Висновки для ринку України
Європейський досвід показує, що книжковий ринок перебуває під системним тиском: інфляція, зміна споживчих звичок, конкуренція з іншими формами дозвілля. Але водночас це індустрія з багатовіковою історією, яка вміє адаптуватися.
Для України ключовими пріоритетами мають стати:
- інвестиції в інфраструктуру та відновлення друкарських потужностей після атак;
- розбудова книгарень і бібліотек (одна книгарня на 140 000 населення – це вкрай низький показник);
- розвиток культури читання через системну роботу з дітьми та підлітками;
- підтримка різноманітності: малі видавництва, незалежні автори, експериментальні формати створюють живу екосистему;
- мультиформатність: розвиток аудіокниг, електронних видань, подкастів про книжки, щоб зустрічати читача там, де йому зручно;
- державна підтримка, й не лише фінансова, а й регуляторна: прозорі конкурси на видання підручників, податкові стимули, промоція читання на державному рівні, пільгове страхування, кредитування книговидавничої галузі.
У другій половині 2025-го на книжковому ринку відчутний спад. Колосальні знижки, які можна побачити в інтернеті – це через зменшення продажів.
Зараз поворотний момент – або український книжковий ринок розквітне, або ввійде у піке. Видавці та держава мають докласти спільних зусиль, щоб не проґавити шанс на розвиток потенційно мільярдної індустрії.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
