Категорія
Лідерство
Дата

Великі гроші утворюються від дрібних продажів. Головне, щоб продажів було багато. Правила бізнесу Сави Лібкіна

з особистого архіву

з особистого архіву

Наприкінці лютого у видавництві Book Chef виходить книга знаменитого одеського ресторатора Савелія Лібкіна «Бізнес по-одеськи». Цього разу це не збірник рецептів, а історія власного бізнесу, що її розповів у співавторстві з Антоном Фрідляндом. Ми вибрали з неї принципи, за якими Лібкін, 59, будує свої проєкти

  • Чужі історії успіху – це, звичайно, добре. Але значно важливіше та цікавіше день за днем створювати власну.
  • Хочеш зробити – не барися, бери й роби. Шкодувати, раптом що, будеш потім. 
  • Приготувати за ранок 500 чи 1000 котлет – для мене це було звичною справою (на першій роботі.Forbes). За 30 років котлети залишаються найпопулярнішим замовленням у мережі моїх кафе «Компот». Не відпускає мене ця страва. 
  • Підлеглим потрібно говорити, чого вони не мають робити, а що мусять – тут вони самі розберуться. Якщо ти як керівник правильно розставив буйки, за які не можна запливати, то робочий процес ітиме так, як потрібно.
  • Я вчу всіх своїх співробітників: усі штатні ситуації розрулюєш самостійно, стосовно позаштатних звертаєшся до керівника. 
  • Одне з головних правил у бізнесі – спробувати якомога швидше зрозуміти, кому ти можеш довіряти, а кого маєш перевіряти. Всіх перевіряти ти фізично не зможеш, а якщо почнеш усім довіряти, тебе постійно обкрадатимуть. Варто вибудувати відносини зі співробітниками у такий спосіб, щоб взаємна довіра була вигідною і в фінансовому, і в емоційному сенсах. Тоді можна єдиним фронтом захищати інтереси бізнесу від зовнішніх гравців, які не проти на твоїй справі нажитися. 
  • Я просто брав і робив. Бо не знав, що так робити не можна. Коли ти не знаєш правил і робиш, то зазвичай усе й виходить. А коли тобі відомі всі складності, ризики, небезпеки, то найімовірніше, що навіть не починатимеш. Якщо твою бізнес-модель можна прорахувати заздалегідь, отже, це можуть зробити й інші, не лише ти. Тому завжди варто намагатися йти туди, де ніхто до тебе не бував.
  • Великі гроші утворюються від дрібних продажів. Головне, щоб цих продажів було багато і щоб відбувалися вони з ранку до вечора щодня. 
  • Не треба лізти у крайні сегменти, не потрібно намагатися створити най-най ресторан, тому що ймовірність попадання в десятку в такому разі мізерна. Репутація найдорожчого ресторану обходиться занадто дорого, а живе такий заклад зазвичай недовго через вузькість аудиторії, на яку він розрахований. 
  • У красиві ресторани ходять красиві люди – подібне тяжіє до подібного. Не факт, що красиві люди почнуть платити більше, але вони принаджують людей заможних, яким теж хочеться відчувати себе стильними та привабливими. 
  • Я ніколи не був асом в операційній ефективності, хоча прекрасно розумію, наскільки важливий цей аспект. Моя сила в іншому: я вмію закохувати гостей у свої ресторани, мені вдається робити їх цікавими, креативними, емоційними. А щоб це виходило, потрібно насамперед самому бути таким – творчим, неоднозначним, постійно змінюватися.
  • Половина успіху ресторанного бізнесу полягає у тверезій оцінці фінансових можливостей закладу та зіставлення цих можливостей із його потребами. Якщо вас підведе арифметика, то жодна кулінарна «Камасутра» не врятує ваш ресторан. 
  • Первинний вибір такий: із партнером чи без? Є командні гравці, є авторитарні лідери. Розберіться, до якого табору належите особисто ви, перш ніж вступати у партнерські відносини. І в будь-якому разі детально продумуйте і ретельно фіксуйте модель майбутнього розлучення перед тим, як у ці відносини вступити. 
  • Якщо вже й працювати з партнерами, то з тими, хто перебуває в матеріалі, а не просто з мішками грошей. У момент кризи партнера, який не розуміє специфіки вашого бізнесу, може почати заклинювати.
  • Бізнеси, що базуються на гарних взаєминах між людьми, на жаль, найчастіше недовговічні. Дружба – це добре, але взаємні зобов'язання потрібно чітко зафіксувати.
  • Якщо в ДНК твого бізнесу сьогодні не зашите IT, то жити такому бізнесові недовго.
  • Єдиної дорожньої карти для підприємця не існує й існувати не може, інакше всі бізнеси робилися б за одним і тим самим шаблоном. 
  • Кризи для бізнесу необхідні, вони приводять до оновлення, до прискорення метаболізму. 
  • Будь-який бізнес, по суті, – це зона особливого ризику. Ті, хто прагне до спокійного життя, – їм не в бізнес. Бізнес для тих, хто вирішив для себе: я готовий у постійному режимі підкорювати Еверест.
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Розпочний свій бізнес. 25 жінок в IT