Дебютний роман акторки Різ Візерспун Gone Before Goodbye став бестселером The New York Times. На це і сподівалася команда видавництва Vivat, коли купувала права на переклад книги. Але є нюанс: Візерспун перенесла події книги в Росію. Що буде з українським виданням та які висновки зробили у Vivat? Розповідає СЕО видавництва Юлія Орлова.
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.
Щоб утримувати лідерство на книжковому ринку, потрібно, зокрема, швидко ухвалювати рішення. Адже можна бути експертами у виборі книжок, але всі найкращі рукописи купить хтось інший.
Видавництва в усьому світі часто купують права на світові бестселери ще тоді, коли існує лише ідея і кілька речень опису, а реліз запланований через два-три роки. Це ризикований підхід, але саме так працює індустрія.
Чи часто між «обіцяною історією» й тим, що з’явиться у фінальному рукописі за два-три роки, – прірва? Ні, не часто, але трапляється і таке.
Кейс із книгою Різ Візерспун. Яка доля видання?
Дебютний роман Різ Візерспун Gone Before Goodbye написаний у співавторстві з Гарланом Кобеном. Акторка, чий книжковий клуб впливає на списки продажів у США, презентує першу книжку в жанрі детективу разом із визнаним письменником – зірковий реліз, сильний маркетинг, очікуваний глобальний інтерес.
Різ Візерспун у 2022 році висловлювала підтримку Україні і закликала збирати гроші для українських біженців. Також авторка відмовилася продавати права в Росію. Проте це ніколи не змінить того, що події її книжки відбуваються на російській Рублівці, а купа персонажів – росіяни.
Про що книга Візерспун
Головна героїня книги Gone Before Goodbye – хірургиня Меґґі Маккейб, яка через низку невдач опиняється без ліцензії та у фінансовій скруті. Успішний колега пропонує Маккейб погасити борги її родини в обмін на те, що хірургиня проведе операцію для клієнта в Росії. Той готовий заплатити мільйони за мамопластику для коханки. Маккейб вирушає на Рубльовку.
Росіяни описані в книжці як екзотичні і негативні герої, але чи виправдовує це авторів книжки? Відповідь однозначна. Для українського видавництва, яке працює в розпал війни з Росією, такі речі ріжуть не лише око, а й душу.
Ми не знали деталі сюжету заздалегідь. У жовтні 2024-го ми домовилися про те, що купуємо права на переклад цієї книжки. Це було за рік до фактичного виходу. Фінальний файл для перекладу тримали в секреті до кінця липня, тож книжка ще не встигла піти у переклад.
Саме тому ми не анонсували видання в той час, коли воно зʼявилося в жовтні на полицях бестселерів у багатьох країнах. Зазвичай ми робимо анонс на фінальному етапі підготовки до друку.
Vivat у будь-якому разі не видавав би книжку, основні події якої розгортаються в Росії. Тому українською цього видання не буде. Ми втратили кошти, але це найменше у подібній ситуації.
Набагато більша проблема полягає у тому, що серед англомовних відгуків на Goodreads не було жодної згадки про росіян. Набагато гірше те, що іноземні зіркові автори надають стільки «ефірного» часу російській культурі і російським олігархам у сучасній масовій літературі – і це не дивує нікого з іноземців.
І звісно, великою проблемою залишається те, що книжка Gone Before Goodbye очолила список бестселерів The New York Times після виходу, а права на це видання продані у більше ніж десять країн.
Швидше за все, книжка матиме екранізацію. І навряд інші видавці відмовляться від роману. Наприклад, у Польщі, яка знає справжнє обличчя Росії, книжка вже очолює топи продажів.
Роман Різ Візерспун Gone Before Goodbye написаний у співавторстві з Гарланом Кобеном. Фото Getty Images
Ризик – пан або пропав?
Ризики – частина роботи видавця. Ми не вперше стикаємося із ситуацією, коли фінальний текст потребує переосмислення. У виданому нами романі Алі Гейзелвуд «Шах і мат» у фінальному рукописі були згадки про радянських шахістів і географічні відсилки до Москви. Ми звʼязалися з авторкою та правовласниками і, отримавши згоду, адаптували текст так, аби максимально усунути згадки про Росію або змінити контекст. Ці зміни не вплинули на сюжет, але суттєво зменшили неприйнятний бекграунд.
У випадку із книжкою Різ Візерспун ми також звернулися до літературних агентів, щоб отримати від них пояснення. Це листування залишиться приватним, але ми продовжимо діалог з агентами, щоб донести їм нашу позицію.
У кожній кризі першим має бути не пост у соцмережі, а уважне й професійне вивчення ситуації. Ми категорично не підтримуємо естетизацію Росії чи представлення її в масовій культурі. Особливо в той час, коли вона знищує українські міста та культуру, руйнує і відбирає наші життя. Це принципова позиція видавництва Vivat: нам важливо, щоб і у масовій художній прозі не зникало відчуття відповідальності перед реальністю.
Я часто повторюю, що ми купуємо права на книжки, які будуть написані у 2026–2027 роках. Мотивацію вже пояснювала – якщо ти лідер ринку, то маєш діяти швидко. Ми не вперше ризикуємо подібним чином, і часто наш ризик виправданий і винагороджений.
Права на видання «Перша брехня виграє» Ешлі Елстон ми купили за рік до виходу оригіналу – книжка стала світовим бестселером. Із «Alchemised» SenLinYu діяли так само швидко: угоду підписали в квітні 2024, а фінальний файл для перекладу отримали лише кілька місяців тому – рішення «йти першими» знову спрацювало.
Я можу довго перераховувати успішні кейси, але вони менше цікавлять аудиторію й медіа і сприймаються як даність.
Ми не зобов’язані подобатися всім. Ми зобов’язані дивитися в очі тим, для кого видаємо книжки, і щодня відповідати на просте запитання: «Чи чесні ми з ними?». У цій історії відповідь – так. Так буде й надалі.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
