У світі триває епідемія COVID. Україною циркулює штам «Омікрон» – більш заразний, ніж попередники. Але зараз усе значно краще, ніж у 2020–2021 роках. Цьогорічний варіант коронавірусу люди переносять легше, а добова кількість тих, хто захворів, – значно менша.
Про те, чи минула перша хвиля «Омікрону», та про особливості карантину розповів Forbes головний санлікар України Ігор Кузін.
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Яка зараз в Україні ситуація з COVID?
У нас захворюваність на коронавірусну інфекцію зменшується третій тиждень поспіль. За минулий тиждень (з 17.10 по 23.10) зареєстровано майже 17 000 випадків ковід. І, по суті, це на 26% менше, ніж позаминулого тижня. До цього ми також фіксували постійне зменшення – на близько 30%.
Але є й негативна тенденція. Два тижні поспіль зменшується обсяг діагностики. Люди почали менше звертатися до сімейних лікарів, проводиться менша кількість тестів. До прикладу, за минулий тиждень було зроблено на 7% менше тестів, перед цим – на 23%. У середньому ми робимо 116 000–120 000 досліджень упродовж одного тижня. Якщо подивитися на 2–3 тижні назад, то ми доходили до 150 000.
Ми також продовжуємо епідеміологічний нагляд і дослідження штамів, які циркулюють. 100% штамів, які виділяються на території України, – це саме «Омікрон».
Летальні випадки тримаються на високих показниках. І за минулий тиждень у нас було зареєстровано 200 летальних випадків. Загалом такий показник тримається вже кілька тижнів поспіль. І не менш ніж 4800 госпіталізацій.
Кількість ліжок, які було виділено для госпіталізацій, достатньо, щоб надавати допомогу. За заповненістю в середньому по країні 11% ліжок із тих, які виділені. До прикладу, в Києві зайнято лише 5%.
Що з вакцинацією?
Є суттєві проблеми, бо багато людей виїхало за межі України. Але вакцинальна кампанія триває, і вже вакциновано однією дозою 52% громадян України, двома дозами – 50%. Першим бустером вакциновано лише 6,5%.
Усього від початку вакцинальної кампанії було проведено майже 34 млн щеплень. І в середньому за тиждень ми робимо 150 000–160 000 щеплень. Але є велика частина людей, які не звертаються до пунктів щеплення і не мають повного курсу вакцинації. Наразі понад 800 000 людей не зробили другого щеплення, тобто не завершили базового курсу. Ще понад 12 млн не прийшли за першим бустером. Відповідно, всі ці люди не мають повноцінного захисту від ризиків захворювання.
Ви кажете, кількість тих, хто захворів, знижується. Чи означає це, що Україна пройшла пік захворюваності на ковід?
Не зовсім так. Якщо ми подивимося ретроспективно, то на хвилі 2020–2021 років то ми маємо таку ситуацію. Ми спостерігали зазвичай дві хвилі захворюваності. Перша в нас спостерігалася з піком наприкінці жовтня – на початку листопада. І друга припадала десь на кінець січня – середину лютого.
Тож зараз ми пройшли першу хвилю і перший пік захворюваності. Найпевніше, ми будемо спостерігати падіння показників захворюваності аж до кінця січня. Наприкінці січня знову буде зростання, це вторинна хвиля захворюваності. Але вона зазвичай менша, ніж перша.
Про введення карантину
Чи є передумови, щоб вводити карантин?
Зараз, відповідно до вимог воєнного часу, карантинні вимоги були призупинені. Ми розуміємо, що зараз їх виконувати в повному обсязі дуже важко і складно. А проте у впровадженні певного рівня обмежувальних епідемічних заходів сенс все ж таки є.
Зараз позиція МОЗ полягає в тому, що заходи можуть бути впроваджені на рівні областей. Важливо, що йдеться про те, що області самі вирішують запроваджувати карантинні заходи, орієнтуючись на ситуацію в регіоні. Рішення може ухвалювати місцева комісія з питань техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій.
Зокрема, це щонайменше чотири-пʼять інтервенцій, які мають найбільший вплив на пандемію ковід. Це – носіння масок у громадських місцях, дотримання фізичної дистанції, дистанційна робота. Це переведення або закриття робочих місць, якщо вони не належать до критичної інфраструктури.
Ігор Кузін Фото з особистого архіву
Ось ці пʼять інтервенцій мають найбільший вплив на поширення хвороби.
За нашою інформацією, деякі області почали обговорювати це. Логіка така: якщо показники доволі високі, то масковий режим може бути рекомендований у місцях скупчення населення, у громадському транспорті, під час прийому громадян.
Загальнодержавний карантин, який ми спостерігали впродовж 2020–2021 років, зараз не може бути впровадженим. Неможливо виконати його умови у воєнний час.
В яких областях розглядаються питання карантинних обмежень?
Я точно знаю, що таке питання виносилося у Львівській, Чернівецькій, Тернопільській областях. Десь повернули носіння масок, згодом скасували. Зараз, до прикладу, Черкаси анонсували, що повертають використання захисних масок у громадських місцях.
Чим страшніший «Омікрон»?
Повернімося до особливостей епідемії цього року. Наскільки «Омікрон» переноситься легше, ніж інші штами?
Ми спостерігаємо, що «Омікрон» проходить трошки легше. Але я не сказав би, що хвороба стала такою, як звичайний грип. Точно також є і летальні випадки, і госпіталізації.
Зараз ми спостерігаємо кілька тенденцій. У тих людей, які мають тяжкі хронічні неінфекційні хвороби, з більшою часткою ймовірності відбуватиметься тяжкий або середній перебіг коронавірусної хвороби. Особливо, якщо людина не вакцинована.
В інших, справді, перебіг хвороби трошки легший, але не настільки, як за звичайної респіраторної вірусної інфекції.
Другий тренд, який ми спостерігаємо. «Омікрон» викликає меншу залежність від кисню. Якщо ми подивимося на показники, які були минулого року, то в нас було зайнято щонайменше 30–40% ліжок, які потребували кисню. Зараз ми маємо тільки 6% ліжок, яким призначена киснева терапія. Тобто киснезалежність менша, якщо порівняти з «Дельтою» чи іншими штамами.
Є ще одна тенденція: «Омікрон» поширюється набагато швидше. Якщо раніше контактні особи інфікувалися на рівні 30–40%, то зараз, як ми спостерігаємо, відбувається зараження 70% людей, які контактували з «Омікроном». Його трансмісивність, тобто рівень передачі, набагато швидший. Й інфікується дедалі більше й більше людей.
Які ще інфекційні хвороби зараз загрожують Україні?
У нас є занепокоєння щодо трьох основних інфекційних хвороб. Це – кір, дифтерія і поліомієліт.
Чому саме ці хвороби. Кір має певну сезонність, між хвилями захворюваності зазвичай має минути 5–6 років. А останній спалах кору в нас був зареєстрований у 2017–2019 роках. І майже три роки пішло на його локалізацію. Тож зараз ми наближаємося до чергового спалаху.
Дифтерія. Ми розуміємо, що показники щодо вакцинації не такі високі. А через переміщених осіб відбуваються доволі інтенсивні перемішування дитячих колективів. Це фактор ризику для розвитку дифтерії. І перші випадки ми вже зареєстрували як упродовж літнього періоду, так і восени на території Львівської області.
І третя інфекція – поліомієліт. Чому для нас це пріоритет. У 2021 році Україна зареєструвала спалах поліомієліту. Зокрема, були зареєстровані випадки у Рівненській та Закарпатській областях. Тому зараз у нас триває вакцинальна кампанія проти поліо.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
