Агентство з розшуку та менеджменту активів відкрило публічний доступ до єдиного державного реєстру арештованих активів. Про це роками просили антикорупційні організації, активісти та народні депутати. Forbes зʼясував, як працює реєстр і що у ньому заховано
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Відкритий 25 серпня Єдиний державний реєстр активів, на які накладено арешт у кримінальних провадженнях, містить 130 000 записів, кількість власне арештованого майна – ще більша, свідчать дані Реєестру, які проаналізував Forbes.
Йдеться про тисячі обʼєктів нерухомості, сотні предметів розкоші, десятки тисяч одиниць транспорту. 36 000 записів про арешт (у кожному можуть міститися десятки, а то й сотні активів) стосуються майна, що перебуває в управлінні Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Відкриття реєстру, який веде агентство, було однією з перших обіцянок нової очільниці органу Олени Думи.
АРМА оголосило про завершення роботи над ним ще в січні, але реєстр залишився закритим для громадськості з міркувань безпеки. Доступ до нього мали лише співробітники правоохоронних органів.
Відкриття реєстру – важливий крок з точки зору прозорості дій держави щодо арештованих активів, кажуть опитані Forbes представники антикорупційних організацій Transparency International та StateWatch. Під час повномасштабної війни їх стало значно більше.
Що вже зараз можна побачити з реєстру АРМА, чи коректно він працює та чому держава так довго наважувалася на його відкриття?
Чому реєстр арештованих активів АРМА відкрили тільки зараз
Створення публічного реєстру арештованих активів – зобовʼязання, прописане в законі про АРМА. «Реєстр мав зʼявитися давно, але до початку повномасштабного вторгнення на АРМА мало хто звертав увагу, тому цей процес відбувався не надто активно», – каже нардеп з економічного комітету Верховної Ради Олексій Мовчан. Статус АРМА суттєво змінився з початком повномасштабної війни, адже саме до агенства почали надходити тисячі активів підсанкційних росіян на мільярди доларів.
Після створення реєстру (кінець січня 2023-го) виникла нова проблема – застереження від органів нацбезпеки, зокрема Міноборони, Держспецзвʼязку та Кіберполіції, щодо ризиків відкриття реєстру в умовах воєнного стану, пояснювала Forbes у липні очільниця АРМА Дума.
Очільниця АРМА Олена Дума Фото надано пресслужбою
Втім позиції держструктур щодо відкриття реєстру для громадськості розділилися, каже керівник Аналітичного центру StateWatch Гліб Каневський. «За» виступило Міністерство цифрової трансформації. Міноборони теж підтримало відкриття реєстру, але за умови не розкриття місцезнаходження обʼєктів критичної інфраструктури й військових частин. Проти було Міністерство внутрішніх справ. «Рішення є передчасним та може зашкодити обороноздатності держави шляхом використання ворогом інформації, що міститься в реєстрі», – йдеться у листі МВС до АРМА. Відповідні листи МВС, Мінцифри й Міноборони є у розпорядженні Forbes. Вони мали рекомендаційний, а не зобовʼязувальний характер.
Під час повномасштабної війни АРМА критикували за неефективну та непрозору роботу, а саме призначення Думи на посаду спричинило неоднозначну реакцію антикорупційних органів через спірний бекграунд посадовиці. «Думі потрібно було переломити цю тенденцію, відкриття реєстру – найлегший шлях для цього», – вважає Каневський зі StateWatch.
Як працює реєстр активів АРМА
Forbes проаналізував реєстр арештованих активів. Структурувати інформацію з нього непросто. Дані завантажені окремими картками, кожна з яких відповідає судовій постанові про арешт та може містити кілька (подекуди – сотні) одиниць майна. Частина даних засекречена. Тож наразі можна лише узагальнити кількість постанов про арешт певної категорії активів. Forbes відилив сім таких категорій – від нерухомості до грошей на рахунках у банках і банківських металів.
Що криється за загальними назвами арештованих активів? Пошук за випадковим принципом може дати цікаві результати. Подібні яскраві кейси: автомобілі Aston Martin, Bentley Mercedes-Benz G-Class, сотні мобільних телефонів у категорії «електронні пристрої», радянські літаки (АН-124 «Руслан», Су-24М) тощо.
«Відкриття реєстру – важливий крок, але є багато запитань щодо повноти інформації у ньому», – каже керівниця юридичного відділу Transparency International Катерина Риженко. – Не всюди є інформація, як та коли актив потрапив до реєстру, деякі активи неможливо знайти за номерами кримінальних проваджень».
Функціонал реєстру треба доопрацьовувати, погоджується Каневський з StateWatch. «Нерухомість не можна відфільтрувати за площею, ціною тощо. Доводиться переглядати всю наявну інформацію», – пояснює він.
Найбільше зауважень в антикорупційних організацій до інформації, щодо управителів активами. «У реєстрі немає дати початку управління майном, умов, на яких воно було передано, відомостей про гарантований платіж, який надійшов до держави, та інформації щодо заходів контролю ефективності управління обʼєктом», – повідомляє Риженко. У коментарі пресслужби АРМА зазначається, що частина інформації про управителів закрита і доступна лише правоохоронним органам з міркувань безпеки.
Інше питання – повнота інформації у реєстрі та можливість вносити дані у ручному режимі, каже Каневський. «Ніхто крім АРМА не має повного переліку арештованих активів, тому важко сказати, чи всі там активи наявні, чи ні», – додає він.
В АРМА підтверджують, що інформація до реєстру вноситься як автоматично, так і вручну. «Є синхронізація з судовим реєстром, тому активи, які йдуть за ухвалою суду, вносяться автоматично, і це переважна кількість ухвал», – йдеться у коментарі пресслужби агентства. – Активи, які передаються з супровідним листом прокурора, вносяться вручну».
Це не фінальна версія реєстру, технічно він ще удосконалюватиметься, додають у пресслужбі. В агенстві заперечують, що до реєстру могли потрапити не всі активи. «Кількість активів постійно поповнюється: до реєстру надходить близько 500 нових ухвал на день», – зазначається у коментарі.
Що далі? Відкриття реєстру – лише перший крок до прозорої роботи АРМА, каже нардеп Мовчан. Наступний – переведення на платформу Prozorro аукціонів із продажу активів та їхня передача в управління, додає він. «Очікую, що АРМА зробить це до кінця року», – уточнює Мовчан.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
