За час війни державне Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) отримало один із найбільших в країні портфелів різноманітних активів: саме до нього стікаються арештовані заводи, банки, АЗС, торговельні центри та інші бізнес-об’єкти, що належать російським бізнесменам, уряду РФ чи українцям, які співпрацюють із росіянами. Базуючись на відкритих даних, Forbes оцінює активи, які отримало АРМА з 24 лютого, у $1,5 млрд. Що відбувається з ними далі
Один із найбільших торговельних центрів України, київський Ocean Plaza, який не працював з початку війни, планував відновити роботу вже 11 серпня. Та за два дні до цього ТРЦ потрапив у новини під іншим приводом: 9 серпня його корпоративні права були передані за рішенням суду до Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Ймовірна причина – 51% акцій Ocean Plaza належить російській компанії, ймовірно, повʼязаній з донькою наближеного до Володимира Путіна російського олігарха Аркадія Ротенберга.
Forbes оцінює ТРЦ у $180 млн. Він і досі пустує, його подальша доля – невідома. Те саме можна сказати й про десятки інших активів, які з 24 лютого отримало АРМА. У широкому переліку багато вартісних обʼєктів, наприклад, Миколаївський глиноземний завод російського бізнесмена Олега Дерипаски, яхта, літак і мережа АЗС Glusco Віктора Медведчука, власність російських і білоруських держкомпаній, банк та навіть телеканал.
Forbes зібрав інформацію про усі активи, передачу яких до АРМА було оголошено публічно. З початку війни йдеться про 41 такий обʼєкт загальною вартістю, за оцінкою Forbes, у $1,5 млрд. Але насправді АРМА має у своєму портфелі значно більше активів – від санаторіїв та транспортних засобів до електростанцій і цінних паперів.
На момент публікації цієї статті АРМА не відповіло на запит про повний перелік обʼєктів у своєму управлінні та їх подальшу долю. Як працює холдинг, складений із майна росіян, корупціонерів і колаборантів?
Як до АРМА потрапляють активи Медведчука, Дерипаски та Курченка
АРМА зʼявилося на «мапі» українських держструктур у 2016 році. Тоді головною метою агентства був пошук корупційних активів експрезидента Віктора Януковича та його оточення.
До початку повномасштабної війни відомимии «проєктами» АРМА були резиденція «Межигірʼя», де раніше жив сам Янукович, кілька поверхів у столичному БЦ «Гулівер», що належали компанії, яку українські правоохоронці повʼязували з ексміністром доходів та зборів Олександром Клименком, медіахолдинг UMH group Сергія Курченка та низка активів з орбіти Медведчука (зокрема, українська частина нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок»).
Після російського вторгнення АРМА почало десятками отримувати ухвали судів про передачу агентству різних активів, розповідав в інтервʼю Forbes у середині червня т.в.о. голови АРМА Дмитро Жоравович. «Наше завдання – щоб бюджет отримав принаймні не менше, ніж актив коштував до арешту. Завдання-максимум – збільшення вартості», – пояснював він.
Варіантів, як це зробити, всього два – передати в управління або продати на торгах з подальшим перерахуванням коштів на депозитний рахунок в «Ощадбанку». Який саме обрати – вирішує суд. Єдиний виняток: якщо актив має стратегічне значення, його можуть передати в управління державній компанії, яку визначає Кабінет Міністрів. Перелік галузей, до яких можна застосувати цей варіант, обмежений законом про АРМА. До нього входять, здебільшого, обʼєкти паливно-енергетичного чи оборонного сектору.
У 2021 році АРМА змогло продати 15 арештованих активів. Серед них – транспортні засоби, сільськогосподарська продукція, посіви зернових, текстиль тощо. Найдорожчий актив – понад 3000 т соняшникової олії, які були продані за 93 млн грн. Загальні збори від продажу активів у 2021 році – трохи більше 110 млн грн.
Для бізнес-центру «Гулівер» АРМА знайшло управителя (як правило, це один із учасників відповідного ринку, якого агентство обирає на конкурсі). За півтора року під керівництвом управителя до бюджету було сплачено близько 9 млн грн доходу від БЦ «Гулівер». Зараз арешт з бізнес-центру знятий. У 2021 році АРМА передало частину нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок» в управління на 5 років державній «Укртранснафта». У 2020-му UMH group був переданий до групи «1+1 медіа», але пізніше суд скасував це рішення. «Межигірʼя» і досі знаходиться у АРМА.
В АРМА звітують про збільшення надходжень до бюджету. У 2021 надходження від управління активами АРМА становили 42 млн грн, що майже втричі більше, ніж у 2020 році (15,7 млн грн). Але агентство могло заробити значно більше, впевнена очільниця антикорупційного комітету ВР Анастасія Радіна. «Таке збільшення надходжень абсолютно не пропорційно кількості переданих активів та їх вартості», – каже Радіна.
Під час війни важливість АРМА значно зросла. «До агентства потрапляють всі активи колаборантів та підсанкційних росіян, з яких держава могла б отримувати кошти», – говорить перший заступник голови антикоркомітету Ярослав Юрчишин. За розрахунками Forbes, лише з 24 лютого 2022 року до агентства було передано цілий «холдинг» активів на понад $1,5 млрд.
Один із найбільших торговельних центрів України, київський Ocean Plaza. Корпоративні права на нього передали АРМА Фото Shutterstock
Активи для «Нафтогазу»
Втім поки держава змогла отримати певні бенефіції від АРМА лише у лічених випадках. За час війни агентство передало в управління лише декілька стратегічних обʼєктів. Всі – до державних компаній. Так, НАК «Нафтогаз України» отримала 26 облгазів, що раніше належали компанії, повʼязаній з Дмитром Фірташем, та 200 АЗС мережі Glusco, що асоціюється з Віктором Медведчуком, а також дві ТЕЦ у Львівській області та акції «Донецькоблгазу».
Активи, які не мають державного профілю, поки залишаються у простої. «Багато з них втрачають свою вартість, до того ж, держава нічого на них не заробляє. А ці кошти могли б піти на підтримку економіки та армії», – каже керівниця юридичного відділу Transparency International Ukraine Катерина Риженко.
Знайти управителя – завдання не з легких, адже в Україні немає цього ринку. «Більшість управителів відносяться до великих промислових груп, а інвестиційні компанії мало цікавляться проблемними активами», – каже Юрчишин. Завдання АРМА – у тому числі сформувати пул доброчесних управителів, до яких воно може звертатися, вважає нардеп.
Ще одна претензія до АРМА – воно неактивно використовує кошти на депозитних рахунках. Йдеться про гроші, які безпосередньо передаються до АРМА або які воно отримує від продажу. Зараз це понад 1 млрд грн.
Теоретично, ці гроші міг би отримати держбюджет, річний дефіцит якого у 2022-му буде вимірюватися десятками мільярдів доларів. 31 травня ВР прийняла закон, який дозволив АРМА під час воєнного стану купувати облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). «Але за цей час АРМА не купило жодної облігації», – констатує нардеп Радіна.
Пʼять проблем АРМА
Чому АРМА не може похвалитися особливою ефективністю? Активи з його портфоліо складно назвати інвестиційно привабливими. Здебільшого, йдеться про токсичні обʼєкти. Новому управителю можуть заважати колишні власники, рахунки підприємства можуть бути заблоковані, тож щоб його запустити і розвивати, потрібно вкладати значні власні кошти, пояснює Радіна з антикорупційного комітету ВР.
«Інвестору складно розрахувати, коли вкладені кошти окупляться», – говорить вона. До того ж, арешт з підприємства будь-якої миті можуть зняти. У такому разі актив повернеться до попереднього власника.
Втім таке виправдання не надто підходитиме до кейсів з російськими активами, вважає Риженко з Transparency International. «Головна мета арешту цих активів – стягнення коштів на користь держави. АРМА могло б активніше проводити конкурси щодо них», – каже вона.
Інша проблема – АРМА має дати сигнал, що працює прозоро, адже у бізнесу часом складається враження, що передача в управління агентству під приводом пошуку «російського сліду» може бути частиною рейдерських схем, говорить нардеп Радіна.
Складнощів додає і відсутність координації між АРМА та правоохоронними органами. Наприклад, до агентства час від часу надходять активи, які воно за законом не може опрацювати. «В АРМА немає ліцензії на продаж акцизних товарів – тютюнові вироби, алкоголь. Але таку продукцію їм передають», – каже Риженко з Transparency International.
Інший приклад поганої комунікації – «Межигірʼя», яке АРМА передали у 2017 році. У нього складна структура: земля знаходиться в управлінні Кабміну, а майно проходить по декількох кримінальних провадженнях, тоді як, наприклад зоопарк, що знаходиться на території, взагалі не фігурує у судових справах, розповідає Риженко. «Цей актив потрібно привести до ладу, заарештувати все майно і лише потім шукати на нього управителя», – каже вона.
Дмитро Жоравович, виконуючий обовʼязки голови АРМА Фото з особистого архіву
Яке майбутнє чекає АРМА
15 серпня АРМА мало отримати повноцінного керівника, але конкурсна комісія не обрала жодного з претендентів. Не пройшов відбір і нинішній тимчасово виконуючий обовʼязки голови агентства Дмитро Жоравович.
Депутати з профільного антикорупційного комітету Верховної Ради такому результату не здивовані. «Ніхто з кандидатів не показав, що орган при ньому міг би працювати якісно по новому», – говорить нардеп Радіна. З нею погоджується і колега по комітету Юрчишин. «Претенденти були відверто слабкі», – вважає він.
У фінал конкурсу, крім Жоравовича, також вийшов колишній керівник тендерного комітету АРМА Андрій Потьомкін. Він має неоднозначний бекграунд. Один із таких епізодів часів його роботи в АРМА – елеватор із зерносховищами у місті Березівка потрапив в управління компанії, повʼязаної з власником активу. «На Потьомкіна відкрито декілька кримінальних проваджень», – каже Риженко з Transparency International.
Інша претендентка, Ірина Гуменюк, яка очолювала київське управління АРМА у 2019–2022 роках, також має відкрите кримінальне провадження (у травні НАБУ відкрило провадження за статтею про підробку документів). Наступний крок – Кабмін має оголосити новий конкурс.
У ВР дискутують над майбутнім АРМА. Один із варіантів – розформування агентства та розподілення його функцій між НАБУ та Генпрокуратурою, які займатимуться розшуком активів, і Фондом держмайна, який може управляти ними.
Шлях збереження АРМА також розглядається, але у такому разі процес управління та передачі активів потрібно максимально диджиталізувати, вважає нардеп Юрчишин.
«Фінального рішення щодо цього питання ще немає», – каже він. Ліквідація АРМА, за його словами, може погано вплинути на відносини з міжнародними партнерами, оскільки створення агентства було, зокрема, однією з вимог надання Україні безвізу.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
