Пропозиція уряду збільшити на 2023 рік витрати на оборону і безпеку на 518 млрд грн – це не примха, а приведення витрат до існуючої реальності, вважає керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
У країні, яка веде активну війну за виживання, на весь 2023-й було заплановано витрат на оборону і безпеку приблизно стільки ж, як витрачено лише у другій половині минулого року. При тому, що інтенсивність війни не передбачає жодного зниження порівняно з другою половиною 2022-го.
Це вказує на те, що уряд планував у 2023 році воювати лише пів року. Такі оптимістичні прогнози закладати зарано, принаймні на рівні Кабміну. Тож збільшення витрат на війну – адекватний і навіть вимушений крок.
Проте навіть збільшені витрати на оборону і безпеку все ще є нижчими за ті, які уряд поніс у другій половині 2022 року (у розрахунку на один місяць). З цим, ймовірно, можна буде впоратися, враховуючи, що:
- здійснюються спроби оптимізувати грошові виплати військовим;
- як показують скандали із закупівлями для ЗСУ, там є потенціал із оптимізації витрат.
Хоча є високий ризик того, що витрати на війну доведеться і надалі збільшувати.
Фінансування витрат
Збільшивши витрати, уряд має збільшити і фінансування цих витрат. За попередньою інформацією від уряду, дефіцит бюджету-2023 після перегляду може зрости на 477 млрд грн (приблизно до 1,73 трлн). До цього також треба додати 405 млрд грн запланованих повернень державного боргу, тож уряду треба буде десь знайти загалом 2,14 трлн грн нового фінансування (проти початкового плану з фінансування на рівні 1,67 трлн грн).
Із цієї суми:
- Приблизно 310 млрд грн можна отримати від розміщення ОВДП (це за припущення, що обсяг випуску державних облігацій у приватних інвесторів не зміниться). Так, початковий план внутрішніх залучень був усього 91 млрд грн – і на сьогодні його вже перевиконано.
- Якщо скромно припустити, що Україна зможе отримувати хоча би по $1 млрд грантової допомоги на місяць, то загалом бюджет отримає 439 млрд грн «позапланових» доходів за офіційним курсом гривні (наразі у бюджеті передбачено лише $700 млн грантових доходів). За два місяці 2023 року ми вже отримали грантів на $2,4 млрд.
- Решту – це приблизно 1,39 трлн грн – треба шукати назовні (зовнішні кредити).
При цьому попередній план уряду був залучити 1,61 трлн грн через зовнішні запозичення, тому план позичити 1,39 трлн грн не виглядає нездійсненним.
Але насправді це великий виклик:
- По-перше, бюджет верстався із розрахунку курсу долара 42,2 грн, що перетворювало 1,61 трлн грн у $38 млрд. Якщо курс залишиться незмінним, на рівні 36,6 (а все до того йде), то нова потреба у 1,39 трлн грн якраз буде відповідати сумі $38 млрд.
- По-друге, з урахуванням грантової фінансової допомоги, яку порахували вище (уряд її не враховував прямо в бюджеті, але тримав на думці), загальна потреба у зовнішньому фінансуванні становить цілих $50 млрд.
Cаме на $50 млрд зовнішньої допомоги уряду і треба цілитися.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
