Якби країни Євросоюзу погодили граничну ціну на російську нафту на рівні $35 за барель, доходи бюджету РФ упали б на 8% ВВП. Ефект від обмеження в $60 буде недостатнім і навряд чи зможе вплинути на спроможність Росії вести бойові дії
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
У ЄС завершуються дискусії щодо цінового обмеження (прайскепу) на російську нафту. Греція і Мальта – власники суден для транспортування нафти – наполягають, що межу не потрібно опускати нижче $65-70 за барель.
Натомість Польща і країни Балтії вважають, що такий прайскеп буде надто щедрим подарунком для Кремля. Ці країни мають рацію. 28 листопада ціна на ключовий сорт російської нафти Urals обвалилась до $53 за барель, за оцінкою Standard&Poors Global Commodity. Сорт Brent коштував на $30 за барель дорожче цього ж дня – усе це в очікуванні ембарго з боку ЄС і одночасного введення європейськими країнами цінової стелі на її експорт.
Попри це, сторони наближаються до ухвалення консенсусного рішення – ціни у $60 за барель, повідомило Reuters. Це перевищує сьогоднішню ринкову вартість російської нафти. Хоча декларується, що обмеження планують коригувати, залишаючись на 5% нижче від ринкової вартості, зазначає видання.
Дослідження KSE Institute та експертів санкційної групи Єрмака – Макфола показує, що ефект такого обмеження буде недостатнім. Справжній удар по Кремлю може завдати прайскеп нижче ніж $35.
Така вартість позбавить РФ надприбутків, водночас досі перевищуватиме собівартість виробництва, убезпечивши ринок від повного припинення експорту.
Роль нафтогазових доходів в економіці Росії
Останні два десятиліття приблизно 60% експортних надходжень Росії припадає на виторг від продажу нафтогазових ресурсів. У загальній структурі федерального бюджету доходи від продажу нафти й газу в середньому складають понад 40%.
Водночас нафта – найважливіша сировина для РФ. Дохід від її продажу традиційно сягає понад 60-70% всіх експортних надходжень від енергоресурсів.
Ситуація особливо не змінилася навіть після віроломного вторгнення в Україну. Центр досліджень енергетики й чистого повітря (CREA) підрахував, що за перші шість місяців війни Росія заробила на експорті нафти, газу і вугілля €158 мільярдів.
Це відбулося через різке зростання цін, викликаних панічними настроями учасників ринку в перші місяці війни. Для порівняння, за весь 2021 рік фінансові надходження до Росії від експорту нафти й газу склали майже $250 млрд – лише в 1,6 раза більше, ніж за пів року війни.
40% нафтогазових доходів бюджету РФ – це колосальні кошти, потік яких важливо зменшити за допомогою санкцій. Встановлення граничної ціни на нафту – один із засобів тиску.
Санкційна коаліція виходить з того, що більшість танкерів, які транспортують російську нафту, належить, обслуговується і страхується європейськими компаніями, а тому РФ і третім країнам буде непросто обходити цінове обмеження.
Чому важливо встановити цінову «стелю» на російську нафту
5 грудня почне діяти нафтове ембарго, затверджене Євросоюзом у червні. Щойно заборона запрацює, як країни ЄС припинять поставки морем російської сировини, а це близько 35% від загального обсягу нафтового експорту РФ.
Проте Москва й надалі зможе постачати пальне за допомогою трубопроводу «Дружба». На «трубу» припадає близько 20% російського нафтового експорту до країн Європи. Однак найбільші споживачі нафти з цього трубопроводу – Німеччина і Польща – заявили про повне припинення імпорту північною гілкою до кінця року.
Росія зможе використовувати лише південну гілку нафтопроводу до Угорщини, Чехії та Словаччини, що проходить територією України, на яку припадало лише близько 10% російського експорту нафти й нафтопродуктів до Європи у жовтні.
Крім того, у Кремля не буде обмежень щодо продажу морської нафти за межами ЄС. Після ухвалення ембарго РФ намагається збільшувати обсяги постачання до Туреччини, Індії та Китаю. Якщо порівнювати вересень із лютим, то експорт російської нафти до Індії зріс із 1% до 13%, а до Туреччини – із 2% до 7%, підрахував KSE Institute.
Навіть коли запрацює європейське ембарго, у РФ залишиться достатньо можливостей для продажу нафти. Щоб позбавити Кремль плану «Б», потрібна гранична ціна.
Скільки втратить РФ від цінового обмеження: три сценарії
Заради збереження покупців нафти на нових ринках Росія демпінгує ціни. Від серпня ціна російської нафти марки Urals у середньому на 20-30% нижча за вартість еталонної марки Brent, а в перші місяці війни різниця іноді досягала 40%. За оцінками KSE Institute, через вимушений демпінг Росія вже втратила близько $50 млрд.
У листопаді російська нафта Urals торгувалась на рівні $65-75 за барель, і наразі спостерігається тенденція до зниження ціни. Тож чи можна вважати встановлення граничної ціни у $60 за барель, що пропонує більшість країн ЄС, достатнім засобом тиску на РФ?
Ми підрахували, якими будуть наслідки для агресора в разі запровадження різних цінових обмежень – $75, $55 і $35 за барель.
Сценарій 1. Гранична ціна – $75 за барель
У такому разі нафтогазові доходи РФ у наступному році складуть $225 млрд. Це майже стільки само, як і в останній довоєнний рік, коли Кремль заробив на продажі енергоресурсів рекордні $250 млрд, та на $125 млрд менше, порівнюючи з прогнозованими доходами в поточному році.
Таке цінове обмеження дало б змогу Кремлю навіть покращити нинішній статус-кво.
Сценарій 2. Гранична ціна – $55 за барель
Обмеження дало б змогу скоротити нафтогазові прибутки агресора до $165 млрд у 2023 році.
За підрахунками експертів KSE Institute, фіскальні нафтогазові надходження до бюджету РФ за останні 15 років у середньому складають 57% експортних доходів від нафти й газу. Тобто в разі реалізації цього сценарію російський бюджет недоотримає 6% ВВП.
Сценарій 3. Гранична ціна – $35 за барель
За обмеження ціни до $35 нафтогазові доходи агресора впадуть до $100 млрд наступного року – у 2,5 раза менше за 2021 рік. Втрати російського бюджету становитимуть понад 8% ВВП.
Може здатися, що таке цінове обмеження створить ризики для повної зупинки виробництва й експорту нафти з РФ та матиме непередбачувані наслідки для ринку.
Однак навіть за ціни $35 видобуток російської нафти окупиться, оскільки її собівартість нижча в понад два рази – $10-15 за барель. Так, буде збережено стимул продовжувати експорт, що вбереже глобальний ринок від дефіциту пального.
Чи достатньо скорочення бюджету РФ на 8% ВВП, щоб путінський режим одумався і припинив війну?
Такі втрати ослаблять рубль, спровокують високу інфляцію та заженуть агресора в режим жорсткої економії. За мінімізації нафтогазових доходів Кремлю буде дедалі важче знаходити мільярди на продовження бойових дій та поповнення запасів армії.
Одним із ключових чинників розпаду СРСР стало значне падіння цін на нафту в 1986 році. Згодом Росія неодноразово переживала обвал рубля та глибоку рецесію – і чи не щоразу причиною економічної кризи було знецінення нафти на світовому ринку.
Нафтогазовий експорт – вразливе місце Кремля, в яке потрібно завдавати ударів доти, поки агресор буде спроможний фінансувати війну.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
