Данило Гетманцев, голова фінансового комітету Верховної Ради /Олександр Чекменьов
Категорія
Гроші
Дата

Податкова диверсія, катастрофа на митниці та пільги на генератори. Які податки платитиме бізнес у 2023-му. Велике інтервʼю Данила Гетманцева

Данило Гетманцев, голова фінансового комітету Верховної Ради Фото Олександр Чекменьов

Податкова реформа «10-10-10», повернення довоєнних податків, проблеми бюджету через обстріли РФ, кадрові зміни в Бюро економічної безпеки (БЕБ) і митниці та цифровізація податкової служби. Велике інтервʼю голови фінансового комітету ВР Данила Гетманцева.

Forbes Україна випустив новий номер друкованого журналу. В ньому майже два десятки ексклюзивних матеріалів. Придбати журнал з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням.

Голова комітету Верховної Ради (ВР) з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, 44, – член президентської команди, який відповідає за формування податкової політики. Навесні парламент ввів значні податкові пільги, щоб підтримати економіку в перші місяці війни. Зараз Гетманцев поступово готує бізнес до остаточного повернення до оподаткування, що діяло до війни.

Які податки переглядатимуть у наступному році, на які пільги чекати бізнесу, що про податкову реформу «10-10-10» думають міжнародні партнери і чи є підтримка в команді президента та коли чекати на реформи Бюро економічної безпеки, на митниці та в податковій?

Це скорочена та відредагована для ясності версія інтервʼю.

«Не бачу в економіці резервів для підвищення податків»

Чи можна говорити, що наступного року Україна повністю повернеться до довоєнного режиму оподаткування? 

Дивлячись, про які саме пільги ми говоримо. Якщо про 2% систему – так, ми скасуємо її до середини 2023 року. Вона відіграла свою роль, яка полягала в тому, щоб вивести економіку із шокового стану, ще навесні-влітку. Те саме стосується податків на паливо. Якщо про пільги для малого бізнесу – ми не плануємо скасовувати їх до кінця воєнного стану. 

Чому двовідсоткова система скасовується лише з середини 2023-го?

Ми хочемо дотримуватися хоча б мінімальної податкової стабільності. Тому даємо підприємцям пів року, щоб вони могли підлаштувати свої бізнес-процеси під зміни.

Скільки загалом бюджет недоотримав через пільги, введені під час воєнного стану?

По пільговому розмитненню авто – понад 13 млрд грн. Скасування акцизу на пальне – по року вийде 50 млрд грн. Звільнення від мита та ПДВ імпорту, яке ми запровадили в перші тижні війни, – більш ніж 40 млрд грн. Спрощена система оподаткування (2% з доходу для великого бізнесу) – до 10 млрд грн. 

Як ви схарактеризували б стан українського бізнесу, зважаючи на податкові показники?

Про якесь відштовхування від дна говорити точно зарано. Я не розділяю песимістичні прогнози про втрату 50% ВВП, які озвучував прем’єр. Думаю – не більш ніж 40%, але обстріли дійсно дуже істотно і дуже негативно впливають на економіку. Для значної кількості підприємств, причому великих, на яких тримається економіка, неможливо замінити електропостачання генераторами. А якщо ви й замінюєте, то вартість цієї електроенергії в рази вища, ніж за звичайної генерації, яка також недешева. 

Обстріли впливають на вартість робочого часу, люди отримують ту саму зарплату, фактично працюючи менше, собівартість продукції зростає. Тому в цьому сенсі не має бути ніяких ілюзій. Але, з іншого боку, не треба й апокаліптичних прогнозів – ситуація хоч і погана, але про катастрофу не йдеться. Звичайно, ми боремося за кожен відсоток ВВП та робоче місце, але питання про виживання економіки навіть не стоїть. 

Кожен відсоток ВВП – це десятки мільярдів недонадходжень до бюджету. Чи неминуче невиконання дохідної частини наступного року?

Радикальне падіння економіки вже відбулося. Та попри те, що ми втратили третину ВВП, за результатами одинадцяти місяців по загальному фонду ми мали перевищення всіх податкових надходжень, що адмініструє податкова рік до року на 13%. План за 11 місяців ми не виконали на 1,7%. Але зважаючи, що йдеться про розпис, який складався ще в мирний час, це безперечне досягнення.

Яка роль інфляції у цих 13% перевиконання?

Інфляція впливає на надходження внутрішніх податків із запізненням десь у квартал. Але навіть якщо припускати лінійний вплив, з урахуванням падіння економіки це все одно не пояснює такого приросту щодо податків. Номінально ВВП (податкова база) скоротиться на 13%, а податкові надходження номінально при цьому зросли на 13%. Додайте сюди скасовані податки на паливо та пільги.

Тому пояснення перевиконання – детінізація. Основний бюджетоутворювальний податок ПДВ цього року зріс на понад 40%, або на 56 млрд грн. Цей показник враховує відшкодування. Але катастрофічно впав податок на прибуток – на 42 млрд грн, або десь 22% рік до року. Також є суттєві втрати на митниці (недовиконання плану на 40% або 10–12 млрд грн на місяць). Хоча митні платежі якраз лінійно залежать від офіційного курсу гривні. Тому радше йдеться про ефект антикорупційних змін, що відбулися в податковій. 

Чи думаєте ви про компенсатори на кшталт підвищення військового збору до 3% на випадок суттєвого зниження надходжень наступного року? 

Ми обговорювали збільшення вдвічі військового збору, але це дає лише 2,7 млрд грн додаткових надходжень на рік. Тобто це взагалі не вирішує проблему. Загалом я не бачу резервів у економіці для підвищення оподаткування. Є резерви за рахунок адміністрування, на тій же митниці та в акцизах. Але знову ж таки, за рахунок адміністративних рішень, як-от закриття нелегальної тютюнової фабрики у Жовтих Водах, що змінило частку контрафактного тютюну на внутрішньому ринку приблизно з 20% до 10%.

Чи очікуєте ви зростання попиту бізнесу на оптимізацію чи ухилення від податків?

Якщо ви маєте на увазі зарплати в конвертах, не бачу потенціалу до значного розширення такої практики. До війни цим користувалися всі компанії, які хотіли. Можливо, частка тіньових зарплат дещо зросте, але я не думаю, що це суттєво вплине на показники бюджету. Значно більше впливає на надходження ПДФО безробіття, яке складатиме близько 30%. Це величезна цифра.

Олександр Чекменьов

Данило Гетманцев, голова фінансового комітету Верховної Ради Фото Олександр Чекменьов

«Пільги на генератори губляться на дні кишень посередників»

Здорожчання логістики зменшує конкурентні переваги для українських експортерів. Які стимули для них ви плануєте? 

У січні ми плануємо ухвалити закон, який на період воєнного стану (ВС) звільняє від ввізного мита та ПДВ обладнання та комплектуючі, що використовуються для власного виробництва, я вже про це говорив. 

Також документ передбачає на період ВС та шість місяців після його завершення введення пільгових рентних ставок на руду, яка використовується для виробництва металу. Для аграрного бізнесу вже діє найвигідніша система оподаткування у Європі – 4-та група спрощеної системи оподаткування. 

Долучили Експортно-кредитне агентство (ЕКА) до програми «5-7-9», запустивши програму портфельного страхування передекспортного фінансування. Експортери можуть взяти кредит до 20 млн грн, а ЕКА гарантує банку повернення 85% суми кредиту в разі неповернення позики. Державні банки вже кредитують за цією програмою.

Які є пільги для деокупованих та окупованих територій?

Вже надали пільги з податків на землю та нерухоме майно. Плануємо також пільги по четвертій групі спрощеної системи для аграріїв. Фактично звільняємо все, що не може використовуватись у господарській діяльності. Наприклад, є запит від мобільних операторів щодо звільнення ренти на користування частотами для вишок, які розташовані на деокупованих територіях, а також – на використання води енергогенеруючими компаніями.

Чи підтримуєте ви пільги на старлінки та генератори, які зараз вводить Кабмін? 

Я приймаю позицію Кабміну, але не повною мірою поділяю підхід до надання таких пільг. Поясню. Кожна копійка, яка сплачується до бюджету з податками, йде на армію. І я не впевнений, що в цьому випадку вибір не на користь армії правильний. Адже вигодонабувач цього рішення, як ми бачимо, не споживач, а посередник. 

Здавалось би, генератори мали б для людей подешевшати на 20%. Але ці відсотки губляться на дні кишень тих, хто продає генератори втричі дорожче, ніж вони реально коштують. Особисто я в шоці від націнок.

Пільги не мають впливу на ціну. Те саме було, коли ми зняли податки з палива навесні. Ціна перебувала на рівні, на якому вона мала бути за законами ринку, але ми лише позбавили державу податків. Заробили трейдери. Більш важливою є дерегуляція. Хороше рішення в цьому сенсі – послаблення вимог до зберігання палива та скасування податків на викиди ними забруднюючих речовин.

«Ситуація із затримками відшкодування ПДВ навряд чи покращиться»

Бізнес каже, що орієнтована затримка з відшкодуванням ПДВ – 2-3 місяці. Чи можна очікувати, що наступного року ситуація стабілізується?

У травні ми серйозно обговорювали з бізнесом відшкодування ПДВ коштом військових облігацій або цінних паперів. І я вдячний міністру фінансів Сергію Марченку, який зрештою підтримав поточний варіант – відшкодування «живими» грошима. Хоча зважаючи на дефіцит бюджету, для нього це було непросте рішення. 

Якщо йдеться про документальні перевірки, то вони тривають два місяці. Це не затримка, а норма в законі. Бізнес стверджує, що таких перевірок стало більше, але за статистикою це не так. За даними на 11 місяців, 56,2% займають камеральні перевірки (проводяться дистанційно, – Forbes), а 43,8% – документальні. До війни була схожа статистика. 

Заборгованість казначейства з відшкодування ПДВ – 7 млрд грн. Але вона виникла не через податкову, а через відсутність грошей на казначейських рахунках. Відшкодування ПДВ йде у третій черзі – після військових видатків та соціальних виплат. Але ця затримка складає 3-4 тижні, не більше. 

Я не бачу передумов, що ситуація із затримками покращиться у 2023 році, бо в країні йде війна, і гроші – це зброя. Проте ми не розглядаємо варіантів, за яких ми повернемося до обговорення відшкодування ПДВ коштом військових облігацій або цінних паперів. 

Чи вирішено вже питання з блокуванням податкових накладних

Ситуація виникла у зв’язку із введенням Кабміном нових алгоритмів блокування. Це призвело до підвищення відсотка блокувань удвічі – з 0,8% до 1,6% накладних. Заблоковані накладні були в 17% платників. Начебто небагато, але для бізнесу, особливо того, що вперше зіткнувся з блокуванням, – болісно. 

Тому було запропоновано встановити нижню планку в 5000 грн для податкових накладних, які не мають блокуватись за жодних умов, а також автоматичне розблокування накладних під час реєстрації таблиці. Однак найголовніше – ми передбачили мотиваційну частину в рішенні про зарахування платника до ризикових або відмови у розблокуванні. Це дає можливість платнику оскаржити рішення. Ці зміни значно покращать адміністрування ПДВ. Вони будуть ухвалені незабаром.

У грудні відсоток заблокованих накладних стабілізувався на рівні 0,8–0,9%. Після змін у постанову відсоток однозначно впаде.

Олександр Чекменьов

Данило Гетманцев, голова фінансового комітету Верховної Ради Фото Олександр Чекменьов

«Важко пояснити впертість, з якою просувають «чудо-реформу 10-10-10»

Що вам відомо про оновлений концепт податкової реформи «10-10-10», яку, вочевидь, знову збирається просувати Офіс президента?

Влітку в президента була нарада з цього питання, на якій він чітко сказав, що ми не йдемо цим шляхом. Мені важко пояснити впертість, з якою певні досить високопоставлені члени нашої команди з ОП намагаються просунути цю «чудо-реформу».

До того ж автори вже зустрічалися з представниками МВФ – реакція міжнародних партнерів була однозначно негативна. У SLA за новою моніторинговою програмою це чітко прописано у вигляді нашого зобов’язання утримуватись від будь-яких кроків з розмивання податкової бази. 

Рівень експертів, які працюють над цією концепцією, чітко показує якість цієї реформи. Сьогодні немає жодної дискусії навколо «10-10-10», є тільки шоу – пусте, беззмістовне, що дискредитує акторів. Якщо серйозно ставитися до цього (чого я вам не радив би), то це диверсія. Втрати держави в обсязі 774 млрд грн, за підрахунками Мінфіну, – за наслідками це гірше за обстріли енергетичної інфраструктури РФ. Тому я не радив би нікому коштом пропозиції скасувати податки намагатися набрати політичні бали. Це не гідне звання чиновника.

Автори реформи стверджують, що зменшення податків дасть позитивний антикорупційний ефект, а більшість бізнесу вийде з тіні. 

У цьому немає жодної логіки. Наприклад, коли у 2021 році було знижено ПДВ для аграріїв з 20% до 14% начебто з метою подолання скруток, це ніяк не вплинуло на детінізацію. Схеми працювали й за низьких податків. 

У 2016 році вдвічі знизили ЄСВ. У нас не платяться зарплати в конвертах? Вони вийшли з тіні? Певний ефект був, але тінь під час виплати зарплати явно не скоротилась удвічі.

Позитивний ефект стався лише тоді, коли ми провели кадрові чистки в податковій та зупинили скрутки.

Погоджуюся, що потрібно реформувати оподаткування доходів. Однак абсолютно по-іншому. Перед війною пропонував обʼєднати ЄСВ, ПДФО та військовий збір у єдиний податок та зменшити ставку з 37% до 30%, а потім кожен рік зменшувати її на 1% – до 25%. 

Але найголовніша, дійсно реальна наша податкова реформа лежить у площині імплементації податкового законодавства ЄС в нашу правову систему. Це те, над чим ми працюємо замість пустопорожніх балачок про скасування податків.

Розробники «10-10-10» кажуть про компенсатори – запровадження прогресивної ставки на ренту на видобуток корисних копалин (руди, газу, нафти, вугілля), вищі акцизи на пальне та алкоголь, додаткове оподаткування експорт сировини (наприклад, руди, зерна чи деревини). Чи вважаєте ви резонною якусь із цих ідей? 

Щороку держава з внутрішнього акцизу на алкоголь отримує 6,8 млрд грн. На скільки ж потрібно підвищити податки для цієї галузі, щоб компенсувати сотні мільярдів втрат бюджету від цієї реформи? 

Тютюн – приносить 50 млрд грн на рік, акциз і так зростає на 20% щороку, у 2025 році ми матимемо ставки податку, як у Європі. Де тут потенціал до зростання?

Минулого року ми вже підвищили акциз на залізну руду та втричі екологічний податок на CO2. Я особисто, на відміну від адептів горе-реформи, займався цими законами. І знаю, що ми точно досягли справедливої ставки. Рента на видобуток газу підвищена цього року. Тут також немає потенціалу до зростання, більша рента не дасть цим галузям можливостей для розвитку, загальмує металургію.

Тому автори реформи мають врешті визнати, що зменшення податків можливе лише коштом зниження видатків на оборону та соціальні виплати. І чесно, якщо вони займаються фінансами, а не популізмом, сказати – за чий рахунок банкет. Скільки недоотримає лікар, військовий, учитель, щоб вони зібрали чергову порцію лайків у соцмережах.

надано пресслужбою

надано пресслужбою

«Оцінка роботи Бюро економічної безпеки нуль»

Ваш комітет негативно оцінив роботу митної служби, проте якісних змін у роботі органу не відбулося. Чи можна стверджувати, що держава безсила побороти корупцію на митниці?

Ні. Лад можна навести протягом 2-3 місяців. Потрібно побудувати чітку ієрархію всередині митниці, оптимізувати структуру, прибравши феодальну роздрібненість. Ввести принцип колективної відповідальності за правопорушення. Як є у податковій – хтось один бере – іде вся зміна, включно з керівництвом. Проводити систематичну ротацію митників. Спростити митні процедури та запровадити обмін інформацією з митними органами суміжних держав. Заборонити доступ правоохоронців на пости інакше як за рішенням суду. Організувати спільний митний контроль з країнами ЄС. 

Чому тоді на митниці не відбувається кадрових рішень?

Бо керівництво митниці не може або не хоче запровадити такі стандарти. Якщо говорити про голову митниці – це повноваження премʼєра. Я не хочу коментувати його рішення. Але думаю, наступного року кадрові зміни на митниці таки відбудуться.  

Нещодавно ви писали про необхідність очищення податкової служби від корумпованих та неефективних співробітників. Скільки особового складу потрібно змінити, щоб орган запрацював на 100%?

Незворотні процеси в податковій уже відбулися. Це велика заслуга нового керівництва. Там є вертикальна відповідальність за порушення, і це дає результат. Скількох треба змінити, важке питання. Ми подолали системну корупцію, а скільки людей треба звільнити й посадити, щоб подолати дрібну, не знаю.

Переконаний, що в податковій на часі велике скорочення і підвищення зарплат високопрофесійним податківцям, що займають особливо відповідальні позиції (акциз, ПДВ, аудит).

Разом з міністром цифрової трансформації Михалом Федоровим готуємо реформу щодо цифровізації податкової. За приклад взяли податкову службу Литви, де 90% спілкування з платником – це виключно електронне спілкування. Аудит проводиться виключно в електронний спосіб шляхом комп’ютерного аналізу того файлу, який формується на підставі даних обліку платника. 

У кожного платника є свій профайл на базі його податкової історії, де відображається ступінь його ризиковості. Виїзні документальні перевірки не проводяться. Є платники (наприклад, фізичні особи), за яких податкова сама складає декларацію, а платник може або погодитись, або внести зміни. Ступінь довіри до податкової в Литві вищий за інші державні органи, і в мене є амбіція, щоб у нас було так само. 

Як ви оцінюєте за десятибальною шкалою роботу Бюро економічної безпеки

Нуль. На жаль, реформа не відбулась, БЕБ потрібно перезавантажити. Потрібно провести переатестацію працівників усього органу, включно з керівництвом. Якщо буде ухвалено рішення, то для цього достатньо 3-4 місяців.

У Раді створена ТСК, яка розслідуватиме, зокрема, діяльність БЕБ. Вона діятиме пів року з можливістю продовження на рік. Але не думаю, що нам потрібно буде чекати її завершення, щоб реформувати орган. Завдання БЕБ – це економічна безпека, і це один із пріоритетів влади. Думаю, кадрові зміни відбудуться досить швидко.

У владі розглядають план щодо реформування/ліквідації БЕБ. Чи є вже конкретний сценарій? 

Такі дискусії є. Але я не прихильник цього рішення. Я автор закону про БЕБ, вважаю, що це гарна реформа, але через невдалі кадрові призначення вона не працює. 

Єдине, моя думка змінилася щодо люстрації колишніх працівників податкової міліції. Раніше я виступав проти, але, життя вчить – зараз підтримую. БЕБ сформоване на 80% з колишніх працівників податкової міліції. Ми бачимо результат їхньої роботи, а точніше, його відсутність.

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні