Категорія
Гроші
Дата

Чому податкова амністія торкнеться кожного. Відповіді на всі запитання

Getty Images

Getty Images

Кампанія одноразового добровільного декларування розпочнеться вже за місяць. Відповіді на запитання, які можуть виникнути, якщо ви вирішили подати добровільну декларацію

З 1 вересня 2021 року фізичні особи зможуть подати до податкового органу одноразову добровільну або так звану «нульову» декларацію. Декларанти отримають можливість: 

  • «розкрити» податковій статки, з яких раніше не сплачувалися податки, 
  • одним чи кількома платежами сплатити збір до бюджету,
  • залежно від кількості платежів обрати звичайну чи збільшену ставку збору.

Чому держава пропонує податкову амністію?

Автори закону переконують, що податкова амністія – це можливість для людини підтвердити легальність своїх статків. Якщо в майбутньому особа захоче здійснити дорогу покупку, вона, ймовірно, зіткнеться з фінмоніторингом. Поданої одноразової декларації, як запевняють ідеологи податкової амністії, має бути достатньо для підтвердження легальності коштів покупки. Відтак, держава пропонує особам почати життя з «чистого фінансового аркуша».

Чому податкова амністія стосується кожного

Кожен прийме одне з двох рішень – подавати декларацію, або ні. Бездіяльність також матиме наслідки. Особи, які не подадуть декларацію, повідомляють державі, що в них немає коштів чи майна, з яких не сплачено податки. Тож якщо у майбутньому людина не зможе пояснити походження коштів чи майна, дуже ймовірно буде притягнута до відповідальності за те, що приховала активи. Принцип презумпції невинуватості під загрозою. 

Чи посилить держава податковий контроль після амністії

Виникає питання: чи взагалі потрібно зараз розкривати всі неоподатковувані доходи, враховуючи, що такі доходи могли роками залишатися прихованими від контролюючих органів?

По-перше, Закон зобов’язує Кабінет Міністрів розробити та внести на розгляд Верховної Ради законопроєкт про посилення контролю за повнотою оподаткування доходів фізичних осіб. Відтак, одразу після проведення одноразового добровільного декларування варто очікувати на неабиякий інтерес контролюючих органів до доходів громадян та подальший фінансовий моніторинг таких доходів.  

По-друге, вже у вересні 2021 року розпочне свою роботу Бюро економічної безпеки (наступник податкової міліції), основною метою якого є боротьба з ухиленням від сплати податків, зменшення частки тіньової економіки та збільшення надходження податків та зборів до державного бюджету. 

Для кого податкова амністія може бути актуальна

Про подання одноразової добровільної декларації варто перш за все задуматися особам, які не сплачували податки з доходів, зокрема:

  • приховували від оподаткування іноземні доходи; 
  • отримували доходи від продажу криптовалюти і не сплачували податки;
  • отримували заробітну плату ʼв конвертахʼ; 
  • займалися підприємницькою діяльністю як фізичні особи без сплати податків;
  • здійснюватимуть дорогі покупки, і можуть зіткнутися з фінмоніторингом. 

Кампанія одноразового добровільного декларування розпочнеться вже за місяць. Надаємо відповіді на ті питання, які можуть виникнути при бажанні подати добровільну декларацію. 

Хто може взяти участь в одноразовому добровільному декларуванні 

Подати одноразову декларацію зможуть як резиденти, так і нерезиденти, які станом на момент отримання об’єктів декларування були резидентами України.  

Декларантами не можуть бути: 

  • малолітні, неповнолітні, недієздатні та обмежено дієздатні особи; 
  • особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до антикорупційних законів (цікаво, що вперше вимога подання таких декларацій з’явилася в українському законодавстві значно пізніше);
  • особи, по відношенню до яких з боку України застосовані санкції

Які активи декларант може відобразити в одноразовій добровільній декларації

Декларуванню підлягають грошові активи, нерухоме та рухоме майно, майнові права, розміщені на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи: 

1. Були одержані за рахунок доходів, що підлягали оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені податки і збори

та/або  

2. Не були задекларовані порушення податкового та валютного законодавства протягом будь-якого з податкових періодів до 1 січня 2021 року. 

Закон передбачає перелік активів, які особа не зможе задекларувати, зокрема: 

  • готівкові кошти; 
  • активи декларанта, які розташовані на території держави-агресора або джерело їх походження знаходиться в такій країні; 
  • активи, отримані декларантом внаслідок вчинення кримінальних правопорушень (крім правопорушень податкового та валютного законодавства); 
  • активи, які належать декларанту, щодо якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками таких правопорушень як ухилення від сплати податків, зборів, ЄСВ, службове підроблення та службова недбалість, легалізація майна, одержаного злочинним шляхом тощо. 

Які активи законодавець дозволив не розкривати

Ті, з яких сплачено податки і збори, навіть якщо особа не використала своє право на подання одноразової добровільної декларації, а саме: 

  1. активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн на дату завершення одноразового добровільного декларування; 
  2. квартири, загальна площа яких не перевищує сукупно 120 кв. м або майнові права на такі квартири; 
  3. житлові будинки або об’єкти незавершеного будівництва, загальна площа яких не перевищує 240 кв. м;
  4. об’єкти нежитлової нерухомості, загальна площа яких не перевищує 60 кв. м
  5. земельні ділянки, сукупний розмір яких не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу (не більше 0,01 – 2,0 гектарів залежно від призначення земельної ділянки); 
  6. один транспортний засіб особистого некомерційного використання. 

Чи потрібно декларувати готівкові кошти, враховуючи, що вони не є об’єктом декларування відповідно до Закону? 

Не варто думати, що можна залишити неоподатковуваною всю ту готівку, яка залишилася прихованою від контролюючих органів. 

Законодавець передбачив, що для цілей одноразового добровільного декларування до подання декларації особа повинна розмістити кошти у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України. Банк зобов’язаний після зарахування коштів на спеціальний рахунок ужити заходів для встановлення джерел походження таких коштів.  

Які ставки одноразово добровільного збору передбачені для об’єктів декларування

Ставка збору різниться залежно від об’єкта декларування, зокрема: 

  1. для валютних цінностей, розміщених в українських банках, прав грошової вимоги до резидентів України, об’єктів, зареєстрованих в Україні – 5 %; 
  2. для валютних цінностей, розміщених за кордоном, прав грошової вимоги до нерезидентів України, об’єктів, зареєстрованих за кордоном – 9 % (у період з 1 вересня 2021 року по 1 березня 2022 року – 7 %); 
  3. для номінальної вартості державних облігацій України – 2,5 %. 

Як альтернатива існує можливість обрати ставку у розмірі 6 % / 11,5 % / 3 % відповідно із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно. 

Який порядок подання декларації 

Одноразова добровільна декларація подається: 

  • не до територіального контролюючого органу, а до Державної податкової служби України; 
  • безпосередньо декларантом (хоча перша редакція законопроєкту передбачала можливість подання одноразової добровільної декларації через нотаріуса). 

Станом на сьогодні на розгляді в Державній регуляторній службі України знаходиться проєкт наказу, розроблений Міністерством фінансів України, який затверджує форму декларації та порядок її подання до контролюючого органу.

Як сплатити збір

Декларант повинен сплатити збір протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової добровільної декларації. Якщо ж декларант обрав для декларування альтернативні ставки зі сплатою збору протягом 3 років, то перший платіж сплачується протягом 30 календарних днів з дати подання декларації, другий – до 1 листопада 2023 року, третій – до 1 листопада 2024 року.

Якщо ж декларант не сплатив збір, така декларація вважається неподаною, а отже, на декларанта не поширюватимуться гарантії від держави. 

Чи перевірятимуть контролюючі органи одноразові добровільні декларації 

Протягом 60 календарних днів, які настають за днем подання декларації, Державна податкова служба України здійснюватиме камеральну перевірку декларації. 

Якщо контролюючий орган виявить помилку, декларанту надсилається повідомлення. Після отримання якого декларант матиме 20 календарних днів, аби подати уточнюючу декларацію. 

Під час проведення камеральної перевірки податківці матимуть право: 

  • перевірити реєстрацію правочинів або активів у державних реєстрах шляхом звернення до державних органів; 
  • звернутися до декларанта із запитом щодо підтвердження наявності у декларанта зазначених в декларації активів у випадку розбіжностей між задекларованою інформацією та даними державних реєстрів. 

Документальне підтвердження вартості активів, які відображаються в декларації

У декларації не зазначається інформація про джерела одержання декларантом об’єктів декларування. Проте декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість окремих об’єктів декларування та додати до декларації засвідчені копії документів. Такими об’єктами декларування є: 

  1. активи фізичної особи, які знаходяться за межами України;
  2. валютні цінності, розміщені на банківських рахунках в Україні;
  3. права грошової вимоги, оформлені у письмовій формі або нотаріально посвідчені (якщо право вимоги виникло до іншої фізичної особи). 

На підтвердження вартості інших об’єктів декларування декларант може додати копії документів, але робити це він не зобов’язаний. Більше того Закон забороняє контролюючим органам вимагати у декларанта надання інших документів.

Наскільки безпечно розкривати в одноразовій добровільній декларації відомості про неоподатковані активи 

Закон гарантує, що одноразові добровільні декларації та відомості в них не можуть бути використані: 

  • в розслідуваннях та/або перевірках декларанта;
  • як докази у кримінальних провадженнях, справах про адміністративні правопорушення, цивільних та адміністративних справах;
  • як підстава для відкриття кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків, зборів чи ЄСВ;
  • як підстава для повідомлення про окремі адміністративні правопорушення. 

Проте податкова може провести документальну позапланову невиїзну перевірку декларанта та здійснити нарахування грошових зобов’язань на активи, вартість яких документально не підтверджена, за ставкою 18 %. Ситуація може статися за таких умов: 

1. Протягом 365 днів з дня подання декларації Державна податкова служба встановила, що: 

  • декларант порушив вимоги Закону щодо застосування відповідної ставки збору; 
  • декларант порушив вимогу щодо розміщення готівкових коштів на спеціальному банківському рахунку; 
  • відсутні документи, які підтверджують право вимоги декларанта; 
  • відсутні копії документів, які підтверджують вартість об’єкта декларування. 

2. Державна податкова служба надіслала декларанту письмовий запит про надання пояснень та документів; 

3. Декларант протягом 15 робочих днів не надає пояснення та документальні підтвердження у відповідь на запит. 

Подавати декларацію чи ні – це особисте рішення . Якщо ви все ж вирішили показати державі всі свої статки – варто підійти до цього процесу з урахуванням найменших деталей оновленого податкового законодавства. 

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Рейтинг зарплат | 15 найкомфортніших банків