У квітні 2019 року кандидат в президенти Володимир Зеленський на зустрічі з підприємцями пообіцяв пробачити їм борги перед державою – потрібно лише задекларувати майно і сплатити податок на власні активи. Парламент прийняв закон №5153 про податкову амністію 15 червня – більш ніж через півтора року. Що пропонує цей закон
🎬 YouTube-проєкт Forbes Next про майбутніх зірок українського бізнесу. Новий випуск про бренд Shemax, який заробляє понад 100 млн на пилососах для пилу від нігтів👉 Дивіться за цим лінком
За рік доопрацювань депутати підвищили ставки вдвічі та допустили до амністії родичів чиновників. Загалом амністія, як йдеться у пояснювальній записці до закону, може принести бюджету близько $1 млрд.
Президент має підписати закон, накласти на нього вето або відправити на розгляд до Конституційного суду. Якщо Зеленський підпише закон, то з вересня уряд почне приймати добровільні декларації. Підприємці зможуть амністувати гроші на рахунках у банках, нерухомість, земельні ділянки, цінні папери, антикваріат та ювелірні вироби; готівкові кошти, срібло й золото «легалізувати» не можна – їх потрібно буде покласти на банківські рахунки.
Із суми задекларованого майна або від суми доходів декларанти повинні будуть сплатити одноразовий збір – 5%. Статки, розміщені за кордоном, обкладаються збором у розмірі 9%. «Таких ставок у світі немає, вони дуже малі, це український ексклюзив, – каже Сергій Верланов, ексголова Державної податкової служби. – Це не дуже справедливо до людей, які платили податки, але, можливо, воно виправдано для України». Збір не потрібно сплачувати, якщо людина задекларувала менше 400 000 грн ($14 700).
Хто має декларувати майно
Легалізувати статки можуть громадяни України та нерезиденти, які платили податки в Україні, коли купували активи. Держслужбовці, які й так подають декларації щороку, не зможуть амністувати майно, на відміну від їхніх родичів. Під амністію не потрапляють активи в Росії.
Можна декларувати активи, отримані, починаючи з 1998 року. Відстежити джерела доходів більш раннього періоду в контролюючих органів немає можливості, каже податковий експерт Тетяна Острікова.
Заниження ставки оподаткування доходів з 19,5% до 5% несправедливе стосовно чесних платників податків, стверджує Олена Макеєва, ексзаступниця колишнього міністра фінансів Наталії Яресько. «Одні сплачують податки з мізерних зарплат, а іншим з мільйонними статками роблять подарунок долі», – каже Макеєва.
«Під прицілом середній клас», – каже Тетяна Острікова. Це, за її словами, стосується в першу чергу громадян, які отримували зарплату в конвертах, працювали за кордоном без належного оформлення, ФОП, що показували обороти не в повному обсязі, і навіть ті, хто працював на базарах у 90-ті роки. «Рішення подавати чи не подавати декларацію треба приймати, зваживши власні ризики, – каже вона. – Якщо не маєте належного підтвердження доходів, то вигідніше сплатити 5%-й збір». Інакше після закінчення процесу амністії потрібно бути готовим пояснити походження активів та довести повноту сплати податків, якщо виникнуть питання у контролюючих органів, каже Верланов.
Якщо фінансовий контроль у майбутньому стане жорсткішим, то особи, які приховали свої активи, після закінчення терміну дії амністії вимушені будуть їх відкривати зі складнішими наслідками – сплата податку 18% та кримінальна відповідальність із конфіскацією майна.
Недоліки закону
Після подачі декларації податкова матиме три роки, аби перевірити, чи всі податки були сплачені, й донарахувати, якщо ні. Закон може створити корупційні ризики, адже розв’язує руки контролюючим органам на перевірки задекларованого майна.
Податкові органи не мають права перевіряти квартири, площа яких не перевищує 120 кв. м, будинки до 240 кв. м, нежитлову нерухомість – до 60 кв. м, земельні ділянки до 2 га, а також один особистий транспортний засіб дешевше 2,25 млн грн. Разом з тим, МВФ та антикорупційні організації вимагали, щоб амністія не допустила легалізацію коштів, отриманих злочинним і корупційним шляхом, тому органи прокуратури, СБУ, ДБР, НАБУ, Нацполіція та новостворене Бюро економічних злочинів матимуть доступ до банківської інформації декларантів.
Також МВФ, за словами міністра фінансів Сергія Марченка, вимагав від української сторони провести «постаудит спеціальних декларацій». Мова йде про перевірку податковими органами доходів та придбаних на ті кошти активів, які з’явилися в декларанта вже після завершення процесу амністії. «Буде період, коли податкова зможе запитати про походження коштів і майна, якщо помітять приріст доходів, не забезпечений податками», – пояснив він. Тому в законі передбачили, що впродовж дев’яти місяців уряд має підготувати законопроєкт про посилення контролю за оподаткуванням фізосіб. Якщо податковій дадуть юридичне право порівнювати доходи зі статками, інспектори зможуть перевіряти майбутні витрати декларанта. У поле зору, на думку Острікової, можуть потрапляти всі покупки вартістю понад 50 000 грн – сума коштів, яка підпадає під фінмоніторинг. Декларанти повинні бути готові підтвердити джерела фінансування дорогих покупок.
Концептуальна вада закону про амністію – він поширюється й на тих, хто чесно платить податки, а не тільки на порушників, згідно з висновком Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради. Закон каже, що всі громадяни, які мають право на одноразове добровільне декларування, але не скористалися ним, автоматично визнають відсутність неоподаткованого майна. Якщо людина вирішить у майбутньому подати декларацію, ці активи можуть бути оцінені як нелегально набуті і доведеться знову платити по ним податки.
За законом про амністію, готівкові кошти вважаються набутими з порушенням законодавства і, якщо вони задекларовані, за них доведеться платити податок. В Україні не існує заборони зберігати гривню та іноземну валюту у готівці. «З часів незалежності багато підприємств виплачували зарплати громадянам в конвертах, і люди купували майно без підтвердження доходів», – каже Макеєва. Для громадян, які не мали обов‘язку декларувати майно, віднайти підтверджувальні документи складно, а отже, за словами Макеєвої, щоб не ризикувати, такі статки громадяни декларувати не будуть.
«Цей закон мав стосуватися 10 000 людей, або 6000–15 000 компаній, які мають податкових консультантів, юристів і які знають, що вони роблять, коли ведуть бізнес», – каже Верланов. Депутати ж, на його погляд, перетворили закон про податкову амністію на закон про всезагальне декларування активів. І якщо президент не накладе на нього вето, то закон доведеться доопрацьовувати і вносити зміни.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
