З початку року ETF залучили понад $200 млрд. Популярність цього інструменту зростає з року в рік. Forbes розповідає, чим хороші біржові фонди, як і для чого в них вкладати гроші
Фінансовий консультант Любомир Остапів, 38, – пасивний інвестор. «Пасивність» не заважає йому регулярно інвестувати в цінні папери. Просто замість конкретних акцій чи облігацій він купує частку в кращих публічних компаніях усього світу. 80% своїх інвестицій Остапів інвестує в два біржових фонди (ETF): IWDA, фонд розвинених ринків, і EIMI, фонд країн, що розвиваються. Вони заробляють на зростанні капіталізації світових фондових ринків.
Біржові фонди ETF вкладають кошти інвесторів у групу активів, нехай то будуть акції компаній, представлені в біржових індексах, облігації, нерухомість, дорогоцінні метали чи сировинні товари. Головна відмінність ETF від пайових інвестиційних фондів – ліквідність: їхні акції можна купувати й продавати на біржі в будь-який час за допомогою інтернет-платформи закордонного брокера.
2020 рік став рекордним за припливом капіталу в ETF. За даними фінансової компанії Kepler Cheuvreux, біржові фонди залучили $720 млрд, або на 35% більше, ніж 2019-го. Наймоднішими були фонди, що фокусуються на технологіях, фінансах і енергетиці. За перші два місяці 2021-го до фондів прийшло $213,3 млрд. «Інтерес до біржових фондів протримається упродовж усього 2021 року, – прогнозує засновник інвесткомпанії Blackshield Capital AG Максим Корецький. – Обсяг капіталу на ринку зростає, а ETF, не вимагаючи від інвестора великих зусиль, приносить середньоринкову дохідність».
ETF і пасивне управління
«ETF дає змогу інвестувати пасивно й отримати прибутковість усього ринку, не заглиблюючись в аналіз окремих цінних паперів», – констатує глава департаменту стратегії лондонського фінтехстартапу Finteum Андрій Нестерук. За інвестора це робить керуюча компанія, яка формує інвестиційну декларацію ETF. «Купуючи папери ETF, інвестор несе ризики окремих емітентів не в повній мірі, а в складі широкого кошика акцій, який тримає фонд», – каже старший трейдер інвестиційної компанії «Арт-Капітал» Володимир Волков.
Самі диверсифіковані фонди – індексні, призначені для відстеження роботи певного індексу (S&P 500, Nasdaq, DAX30). Їх кошики наповнені акціями, які входять у розрахунок відповідного індексу в максимально близькій до нього пропорції. Спеціалізовані ETF фокусуються на одному класі активів або одній галузі/країні. «У цьому випадку ризик низької ліквідності й ліквідації ETF є вищим», – попереджає Корецький.
ETF підходять для довгострокових інвестицій, якщо мета – отримувати дохід вищий, ніж рівень інфляції. «Якщо вибрати збалансовану стратегію інвестування, без особливих ризиків, то прибутковість не перевищить у середньому 12% в горизонті 10–15 років», – каже директор інвестиційної групи «Універ» Олександр Куликов. «Активна торгівля дає змогу отримати велику прибутковість за короткий період, але це пов'язане з високим ризиком, – каже Нестерук. – Вона підходить виключно досвідченим інвесторам».
Один із найуспішніших інвесторів останніх десятиліть Уоррен Баффет заповів 90% своїх статків після смерті інвестувати в індексний фонд S&P 500. «Мудрець з Омахи» пояснює це тим, що пасивні інвестори домагаються середньоринкового результату, не несучи при цьому додаткових витрат, з якими стикаються активні трейдери. Лауреат Нобелівської премії з економіки Вільям Шарп ще 1991 року показав, що після врахування витрат прибутковість за середнім активно керованим портфелем буде меншою за прибутковість за середнім пасивно керованим портфелем. І таке твердження справедливе упродовж будь-якого періоду часу. Дослідження SPIVA, яке проводить і публікує S&P Dow Jones Indices, демонструє, що тільки третина активних менеджерів у Великій Британії перевершили індекс S&P UK BMI за п'ять років і трохи більше чверті зуміли зробити це за 10 років.
Корецький рекомендує довгостроковим інвесторам методично докуповувати цінні папери фондів, незважаючи на те, падає чи зростає ринок. «На тривалих проміжках прибутковість вирівнюється», – пояснює він. «Одна з переваг ETF – можливість постійно поповнювати свій рахунок невеликими сумами», – додає Остапів. У більшості ETF відносно низький рівень комісійних за управління менше 0,1% від вартості активів.
Для довгострокових накопичень керуючий локальними активами групи ICU Григорій Овчаренко рекомендує купувати акції індексних ETF. Їхня частка в портфелі, на думку Овчаренко, може досягати 25% від усього капіталу. Трейдер Dragon Capital Дмитро Михайлусенко вважає, що українським роздрібним інвесторам розумніше за все тримати в ETF не більше третини портфеля. Решту – направити в інструменти з фіксованою прибутковістю, депозити, готівкову валюту.
«Біржові фонди можуть бути основним інструментом не тільки для роздрібних інвесторів, але й для інституціональних», – зазначає Остапів. Наприклад, восени 2020 року найбільший хеджфонд у світі Bridgewater Associates тримав понад $2 млрд у двох біржових фондах, прив'язаних до індексу S&P 500.
Які фонди обрати і через якого брокера інвестувати
Найбільші за кількістю активів в управлінні емітенти ETF – iShares, Vanguard, State Street SPDR, Invesco і Charles Schwab. «Надійні фонди мають найбільшу ліквідність, високий рівень припливу капіталу, в них вкладаються пенсійні фонди», – каже Корецький. За його словами, українські інвестори частіше обирають найбільш ліквідні ETF, наприклад орієнтований на індекс Nasdaq100 Invesco QQQ і різні фонди, прив'язані до S&P500. Ознайомитися з переліком якщо не всіх, то основних найбільш ліквідних і великих біржових фондів можна на таких сайтах, як etfdb.com, etf.com, justetf.com.
Успішні далеко не всі ETF. За 10 місяців 2020 року закрились 212 ETF, в основному через те, що не притягнули достатнього фінансування від інвесторів. 2019-го закрилося 126 фондів, а 2018-го – 156. Але закриття фонду – це не банкрутство, інвестори не втрачають свої гроші. Американські компанії, що управляють за 30–60 днів до дати делістингу повідомляють через SEC і в медіа про намір закрити фонд. Інвестори можуть продати акції до оголошеної дати або отримати чисту вартість активів, заявлену фондом, зазначає Корецький.
Резиденти України мають доступ до біржових фондів або через міжнародних брокерів, або через їхніх українських партнерів. З міжнародних брокерів в Україні найактивніші Interactive Brokers, Freedom Finance, Exante. Рахунок, відкритий в Exante, застраховано на 20 000 євро, у Interactive Brokers — на $500 000.
Субброкери – це українські інвесткомпанії, які уклали договір із будь-яким міжнародним брокером. «Арт-капітал» представляє Interactive Brokers, а «Універ» і Svit Invest – Exante. Через субброкера вигідно інвестувати невеликі суми. Міжнародні брокери ставлять мінімальний поріг для інвестування (10 000 євро у Exante) або встановлюють абонплату для рахунків на суму менше $10 000. У Interactive Brokers це $10 на місяць. Субброкери таку абонплату не беруть. Зате комісійні у них в середньому в 1,5–2 рази вищі, ніж при торгівлі безпосередньо через брокерів США або країн Європи.
Про те, як інвестувати в ETF з мінімальними витратами, читайте в наступній публікації Forbes.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
