Категорія
Гроші
Дата

Програма війни та перших кроків до відбудови. Якою буде Україна у 2027 році, на думку МВФ? Деталі меморандуму та макропрогноз

7 хв читання

Україна отримала програму кредитування від МВФ на $15,6 млрд на чотири роки. Яким фонд бачить майбутнє держави та як зміниться економічна політика України до 2027 року? Forbes публікує головне з меморандуму МВФ

Як створити продукт, який полюблять клієнти? Отримайте цінні поради від співвласника monobank™ – Олега Гороховського. Купуйте квиток на Форум підприємців, який відбудеться 27 червня.

Перший транш від МВФ у $2,7 млрд, який Мінфін отримав 3 квітня, розпочинає найскладнішу програму фонду, що коли-небудь доводилося виконувати Україні. Йдеться не про умови, а про невизначеність через війну.

Цьогоріч уряд може отримати три транші на $4,5 млрд. Програма стане зеленим світлом для куди більш масштабного фінансування від міжнародних донорів і партнерів для відбудови України.

Другий важливий аспект – EFF передбачає два сценарії розвитку подій, повʼязаних з війною: за базовим, гаряча фаза бойових дій має закінчитись у першій половині 2024 року, за негативним – у 2025-му. Відтак Україна, за оцінкою МВФ, потребуватиме у 2023–2027 роках від $114,4 млрд до $139,6 млрд зовнішнього фінансування, залежно від сценарію.

Що у цей час має робити український уряд? Реформи, передбачені програмою МВФ, перетинаються з довоєнним порядком денним. Йдеться про контроль за держфінансами, корпоративне управління в держсекторі, оцінку банківського сектору та інші теми, звичні для перемовин із фондом.

Втім, навіть так МВФ не очікує вибухового зростання економіки України. Як історична програма (МВФ змінив політики та вперше кредитує країну у стані війни) може змінити економічну політику та якими будуть результати цих змін? 

Два етапи та два сценарії для України

EFF передбачає два етапи. Перший – «військовий», розрахований на 12–18 місяців. Другий етап – це післявоєнне відновлення, яке орієнтовно триватиме до 2027-го.

Такий таймінг випливає з базового сценарію. Він передбачає, що у 2023-му партнери нададуть Україні $36,9 млрд. Загальна оцінка дефіциту фінансування цьогоріч сягає $41,9 млрд. Попередня програма передбачала дефіцит у $39,5 млрд. 

МВФ вирішив не давати чітких прогнозів щодо зростання ВВП у 2023-му. Фонд орієнтується на діапазон від -3% до +1%, у 2024 році – на зростання у 3,2%. Інфляція знизиться до 20%. МВФ традиційно дотримується більш консервативних позицій, сказав Forbes заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, який брав участь у перемовинах з фондом. З високою ймовірністю вже у квітні НБУ покращить свій прогноз щодо зростання ВВП цього року у 0,3%, додає він.

Програма війни та перших кроків до відбудови. Якою буде Україна у 2027 році, на думку МВФ? Деталі меморандуму та макропрогноз /Фото 1

Важлива частина базового прогнозу – експорт залишатиметься меншим на 40% від довоєнного обсягу. Причини – слабкий врожай, зниження цін на зерно та падіння потужностей в металургії. «Зерновий коридор» працюватиме протягом року.

Імпорт зростатиме за рахунок купівлі обладнання, запчастин та через карткові платежі мігрантів. Міжнародні резерви цьогоріч зростуть до $29,5 млрд.

Після припинення активних бойових дій очікується зростання ВВП у 2025–2026 роках за рахунок збільшення інвестицій та споживання (враховуючи поступове повернення мігрантів). Водночас інфляція повернеться до довоєнної цілі у 5±1 % лише у 2027-му. 

МВФ детально не описує негативний сценарій, однак зазначає, що у такому разі Україна може пережити ще два роки скорочення ВВП: на 10% у 2023-му та на 2% у 2024 році. Також йдеться про прискорення інфляції. Дисбаланси на валютному ринку зберігатимуться довше. Тривалі бойові дії заважатимуть поверненню мігрантів. Це негативно вплине на споживчий попит та інвестиційний клімат. Крім того, за негативним сценарієм, виникне потреба у фінансуванні боргу у розмірі приблизно $7 млрд на рік у 2028–2033 роках.

Що Україна пообіцяла МВФ

Лейтмотив частини меморандуму, у якій викладені умови, що має виконати Україна – уряд і НБУ, попри війну, поступово почнуть повертатися до довоєнних економічних політик. Інше звичне для мирного часу завдання – проведення структурних реформ, але тепер орієнтованих на вступ України до ЄС.

На першому етапі EFF уряд зобовʼязався досягнути 19 «структурних маяків» до червня 2024-го. Майже усі (17) потрібно виконати до кінця 2023-го. 

Великі плани на 2023-й. 19 умов для України від МВФ

(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)

1. Затвердження змін до держбюджету 2023-го. Терміни: кінець квітня 2023-го.

2. Подання до парламенту проєкту закону про посилення ст. 52 Бюджетного кодексу, яка описує порядок внесення змін до держбюджету. Кінець травня.

3. Подання законопроєкту про відновлення дії статей Бюджетного кодексу, що встановлюють обмеження на видачу державних гарантій із чіткими критеріями для них. Кінець травня.

4. Прийняття зміни до Бюджетного кодексу та відповідної нормативно-правової бази для підвищення прозорості та підзвітності спецрахунків і консолідування їх у межах спеціального фонду державного бюджету. Кінець травня.

5. Розробка плану дій для початку роботи над Національною стратегією доходів. Кінець травня.

6. Прийняття закону про податкову політику та адміністрування. Кінець червня.

7. Підготовка стратегії переходу до гнучкого обмінного курсу, послаблення валютного контролю та таргетування інфляції. Кінець червня.

8. Передача акцій Оператора газотранспортних систем України (ОГТСУ) Міністерству енергетики та ухвалення нового статуту. Кінець липня.

9. Прийняття закону про відновлення декларацій про майно держслужбовців (які не беруть безпосередньої участі у мобілізаційних і військових діях) і відновлення функцій НАЗК щодо їх вивчення та перевірки. Кінець липня.

10. Оновлення середньострокої стратегії управління боргом, щоб узгодити її з цілями програми. Кінець вересня.

11. Внесення змін до Закону про протидію відмиванню коштів та фінансуванню тероризму, щоб посилити перевірку політично значущих осіб відповідно до стандартів FATF. Кінець вересня.

12. Посилення банківського управління та нагляду: НБУ має відокремити підрозділ пов’язаних сторін від банківського нагляду; створити «наглядові комісії» як консультативний орган для Наглядового комітету; відновити заплановані перевірки як для банківських, так і для небанківських установ. Кінець вересня.

13. Підготовка бюджетної декларації на 2024-й з прогнозами для основних категорій доходів і витрат та джерел фінансування дефіциту на 2025–2026 роки. Звіт про фіскальні ризики державних підприємств у сфері енергетики та критичної інфраструктури. Кінець вересня.

14. Спрощення системи декларування активів шляхом синхронізації з іншими базами даних і реєстрами. Кінець жовтня.

15. Розробка дорожньої карти для проєктів державного інвестування з єдиним підходом для відбору на конкурсній основі та прозорими критеріями відбору. При цьому посилені повноваження надаються Мінфіну, включаючи чітку роль контролю на різних етапах циклу інвестиційного проєкту. Кінець грудня.

16. Прийняття Національної стратегії доходів. Кінець грудня.

17. Законодавчо посилити інституційну автономію Спеціальної антикорупційної прокуратури. Кінець грудня.

18. Підготовка рамочної схеми санації (оздоровлення) банків у консультаціях із ФГВФО та МВФ. Кінець березня 2024-го.

19. Впровадження методології оцінки наглядових ризиків у фінсекторі. Кінець червня 2024-го.

Які з цих умов є ключовими?

Національна стратегія доходів як основа програми

Національну стратегію доходів (НСД), яку уряд має розробити до кінця року, стане центральною складовою плану довгострокового економічного зростання України.

Стратегія охоплюватиме як політичні, так і адміністративні реформи. Йдеться, наприклад, про зміцнення податкової та митної служб, перегляд спрощеного податкового режиму, приведення ПДВ та акцизних зборів у відповідність до законодавства ЄС, посилення боротьби з корупцією та податкові реформи для повоєнного відновлення та інвестицій. Водночас, як мінімум на першому етапі, Україна не прийматиме рішень, що зменшили б податкову базу.

Передбачається відновлення довоєнної податкової політики. Акцизи та ПДВ на пальне повертають на довоєнний рівень з липня 2023-го. Також поновлюються податкові перевірки.

Порядок у держсекторі: реорганізація БЕБ, незалежність САП і повернення декларування

Посилиться контроль за розподілом коштів: будуть змінені правила видачі державних гарантій, а видатки зі спецрахунків в НБУ для збору пожертв від фізичних та юросіб будуть розглядатись як бюджетні програми спеціального фонду держбюджету.

Посилять прозорість і підзвітність Фонду ліквідації наслідків збройної агресії: існуючу звітність доповнять регулярним консолідованим звітом, який узагальнює джерела фінансування та характер витрат.

У межах боротьби з корупцією планують реорганізувати Бюро економічної безпеки України (БЕБ). Будуть внесені зміни до законодавства, що чітко визначать функції БЕБ відповідно до найкращих світових практик. Посилять аналітичну складову роботи бюро.

Водночас посилять інституційну незалежність Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП). У грудні 2022-го САП вже отримала вісім додаткових прокурорів. Після аналізу структури САП буде прийнято законодавство, що вдосконалить процедур відбору голови САП і ключових посадових осіб та встановить механізми підзвітності керівництва. Передбачається оцінка ефективності та періодичний зовнішній аудит, який будуть проводити зовнішні експерти.

Законодавчу базу протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму змінять та приведуть у відповідність до стандартів FATF. Переважно це стосується наглядової діяльності НБУ за небанківськими фінансовими установами та дотримання ними законодавства. До кінця вересня 2023-го небанківські фінансові установи повинні впровадити посилені перевірки політично значущих осіб (PEP) та визначати бенефіціарного власника за стандартами FATF. Водночас регулятор має запровадити заходи перевірки, які забезпечать адекватність інформації про бенефіціарів.

Повертається тимчасово зупинене декларування активів для держслужбовців. Зменшать витрати на державну адміністрацію, оптимізують державні закупівілі. Удосконалять ефективність управління державними активами та підприємствами: розширять повноваження наглядових рад, які зможуть звільняти та призначати гендиректорів. Буде проведена реформа корпоративного управління ГТС України.

Завдання для НБУ: посилений нагляд за банками

НБУ готується провести детальну діагностику банків (оцінка активів і платоспроможності банків, на які припадає 90% активів банківської системи) до кінця грудня 2023-го. До кінця червня 2024-го регулятор підготує план дій щодо врегулювання проблемних активів.

Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) має оновити свої плани на випадок непередбачуваних обставин. Рада з фінансової стабільності до кінця червня 2023 року затвердить заходи, що застосовуватимуться у відповідь на можливі негативні судові рішення щодо законів «Про ФГВФО» та «Про санацію банків».

Крім того, уряд зобов’язався узгоджувати питання націоналізації банків із МВФ. Також націоналізація повинна включати плани швидкої реприватизації або ліквідації відповідних банків. 

Без друку грошей та поки з фіксованим курсом

Один із ключових елементів програми – підтримання фінансової незалежності НБУ та неприпустимість емісійного фінансування держбюджету. 

Банки можуть збільшити вкладення в ОВДП до довоєнного рівня – 25,8% загальних активів. На кінець 2022 року цей показник скоротився до 21%. 

Надлишок ліквідності створює додатковий тиск на гривню. Щоб ефективно абсорбувати ліквідність, на базі Мінфіну та НБУ створять окрему робочу групу з цього питання. Наразі в МВФ бачать можливості для посилення резервних вимог до банків.

МВФ підтримує обмеження, що забороняє виплати нерезидентам за ОВДП, строк обігу яких закінчився (це ризик значного відтоку валютних резервів, що суперечить цілям програми). 

Україна повернеться до гнучкого обмінного курсу та режиму таргетування інфляції й завершить реструктуризацію банківського сектору протягом програмного періоду, тобто до кінця 2027-го. Втім, швидко курс не відпустять. Один із структурних маяків передбачає, що до кінця червня цього року регулятор підготує стратегію переходу до гнучкого курсоутворення, послаблення валютного контролю та таргетування інфляції.

НБУ стимулюватиме конкуренцію між банками за строкові депозити, щоб підвищувати привабливість гривневих активів. Це важлива передумова для сталого зниження інфляції.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Передзамовлення нового номеру Forbes Ukraine. Купуйте зараз за 209 грн замість 279 грн

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні