Заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук – герой нового ютуб-проєкту Forbes «Business Breakfast з Володимиром Федоріним». Він розповів, чому, коли та як НБУ перегляне прогноз економічного зростання на 2023 рік, скільки витримає російська економіка під санкціями та коли Нацбанк повернеться до гнучкого обмінного курсу.
Сергій Ніколайчук справжній «кадровий центробанкір». Працює в Нацбанку з 2004 року, де починав економістом, з короткою перервою: у 2019–2020 роках був заступником міністра розвитку економіки в уряді Гончарука, у 2020–2021-му очолював департамент макроекономічних досліджень у групі ICU.
Війна додала завдань регулятору – тепер Ніколайчук прогнозує економічний потенціал України в умовах сильної невизначеності, підраховує, чи вистачить грошей міжнародних партнерів, і намагається втримати курс та інфляцію на прийнятних рівнях.
1. ВВП, енергетика та гроші донорів
Нацбанк планує покращити прогноз зростання ВВП у 2023 році щонайменше на один додатковий відсотковий пункт. На це впливає позитивна ситуації в енергосекторі та потужна міжнародна фінансова підтримка. Ймовірно, що ми переглянемо наш січневий прогноз в бік підвищення. Конкретні цифри будуть наприкінці квітня.
В енергетичному секторі ситуація значно покращилась порівняно з зимовим періодом. НБУ не передбачає перебоїв у постачанні електроенергії до кінця року, хоча під час складання попереднього прогнозу очікувалося, що дефіцит потужностей збережеться і протягом другого-третього кварталів.
У свій січневий прогноз НБУ закладав надходження близько $38 млрд для потреб бюджету. Проте після перегляду бюджету, очікується, що від міжнародних партнерів у 2023 році Україна отримає щонайменше близько $42 млрд. Окрім США і ЄС уряд отримав нові обіцянки від Канади, Норвегії та Японії. Крім того є є величезний прогрес у відносинах з Міжнародною валютним фондом.
Додатковий фактор – фінансування проєктів, що сприятимуть відновленню економіки. Світовий банк верифікував проєктні потреби у розмірі $14 млрд, якщо вони будуть профінансовані, це стане додатковим імпульсом для зростання української економіки.
Сергій Ніколайчук – заступник голови Національного банку України. Працює в НБУ з 2004 року, з короткою перервою: у 2019–2020 роках був замміністра розвитку економіки в уряді Гончарука, у 2020–2021-му очолював департамент макроекономічних досліджень у групі ICU. Після повернення до НБУ на посаду заступника голови відповідає за монетарну політику, економічний аналіз, європейську інтеграцію.
2. Попит покращується, але економіка нижче довоєнного рівня
Нацбанк очікує, що споживчий і інвестиційний попит будуть відновлюватися швидше, ніж закладали раніше. В НБУ спостерігають підвищення кількості реєстрацій нового бізнесу, насамперед ФОПів, які традиційно працюють в секторі послуг. Є зростання кількості працюючих кафе та ресторанів, збільшуються обсяги середньодобового металургійного виробництва.
Водночас економіка продовжує працювати значно нижче довоєнного рівня. Нацбанк бачить відмінність між подіями 2014–2016 роках, коли локалізація бойових дій на певних обмежених територіях мало впливала на економічну діяльність бізнесу. Наразі потенційні ризики через обстріли ракетами та безпілотниками залишаються на всій території. Це фактори, які впливають на макропрогноз.
Жовтневий прогноз НБУ передбачав, що безпекові ризики суттєво послабляться з середини 2023 року. Оновлюючи прогноз у січні, НБУ розумів, що військові ризики, навпаки, посилюються через мобілізації в країні-агресорі та інтенсифікацію бойових дій на сході та півдні.
Під час обговорення нової програми з МВФ значна увага приділялася не тільки базовому сценарію, але й альтернативному. Програма враховує ймовірність погіршення ситуації і дозволить забезпечити макрофінансову стабільність навіть за гірших умов.
3. Що буде з російською економікою
Запасу міцності економіки Російської Федерації поступово скорочується. Вагомий чинник – останні дії наших міжнародних партнерів щодо обмежень ціни на імпорт нафти та газу. Це суттєво вплинуло на надходження валюти в країну агресора.
Через західні санкції РФ не спроможна забезпечувати необхідним власний оборонно-промисловий комплекс, і це впливає на воєнну ситуацію – росіяни більше не можуть застосовувати стільки техніки чи ракет, як раніше. Проте економіка РФ протримається ще довго, мова точно не про місяці, а скоріше про кілька років.
Потенціал для фінансових санкцій ще існує, і НБУ разом з міжнародними партнерами працює над їх посиленням. Йдеться про обмеження діяльності тих банків чи фінансових інституцій, які найбільше залучені до фінансування публічного сектору. Насамперед це Газпромбанк чи інші банки, залучені до торгівлі вуглецевими ресурсами.
Business Breakfast Forbes – щотижневий стрім на актуальні теми. Гості Володимира Федоріна – топменеджери провідних українських компаній, підприємці, керівники держсектору, лідери думок.
4. Гнучкий курс та домовленості з МВФ
Програма МВФ передбачає повернення до плаваючого курсу на другому етапі, але все залежатиме від макроекономічних передумов.
Перша фаза програми МВФ триватиме 12–18 місяців – вона спрямована на забезпечення макрофінансової стабільності в умовах активних бойових дій.
Друга фаза орієнтована на поствоєнне відновлення і структурні реформи, необхідні для активної інтеграції з ЄС. Саме під час цієї фази передбачається повернення до монетарної політики з плаваючим обмінним курсом та інфляційним таргетуванням, що було характерним для довоєнного періоду.
НБУ не орієнтується на конкретні проміжки часу. На другому етапі ми повернемося в рамки монетарної політики мирного часу, але певні кроки на шляху до цього можемо робити вже у перші рік-півтора дії програми МВФ.
Через загальну турбулентність у світі капітал, що шукає безпечні гавані навряд чи буде заходити в такий небезпечний регіон, як Україна. Однак згодом приватний капітал може заходити другою-третьою хвилею, оскільки Україна має потенціал для цього.
5. Гроші від агроекспорту не завжди йдуть в країну
В Україну заходить не вся виручка від продажу експорту, через граничний термін розрахунків 180 днів за експортно-імпортними контрактами та в умовах значних курсових ризиків експортери не поспішають заводити валюту в країну.
Багато експортерів використовували фіктивні операції або фіктивні компанії для того щоб виводити з країни виручку. Це був один із каналів витоку валюти з країни. Йдеться про мільярди доларів.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
