Українські урядовці та представники міжнародного валютного фонду завершують перемовини про нову чотирирічну програму для України на $15,6 млрд. З високою ймовірністю МВФ затвердить фінансування до кінця березня. Як Україна отримуватиме гроші Фонду та що пообіцяла зробити натомість?
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Україна майже домовилася з МВФ про нову програму розширеного фінансування EFF на чотири роки та $15,6 млрд.
Сторонам залишилося узгодити ряд технічних деталей, про що зараз тривають перемовини у Варшаві. Фінальне рішення рада директорів Фонду може прийняти вже до кінця березня, розповідають два співрозмовники Forbes серед учасників переговорів.
Програма МВФ важлива для України не лише грошима, а й тим, що від неї залежить допомога інших кредиторів і донорів, констатує один зі співрозмовників з української сторони, який попросив не згадувати його імені у цій статті.
Напередодні Кабмін затвердив рекордне збільшення видатків, відтак дефіцит держбюджету на цей рік зріс з еквіваленту $38 млрд до $42 млрд. Поки Україна має конкретні домовленості з міжнародними партнерами про покриття $28 млрд дефіциту.
Щоб отримати фінансування від МВФ український уряд зі свого боку обіцяє виконати низку умов. Крім традиційних антикорупційних реформ, йдеться зокрема про спробу спланувати власні доходи держави на горизонті пʼяти років і відмову від наповнення бюджету за рахунок друку коштів НБУ.
Українська сторона сподівається фіналізувати домовленості та отримати попереднє погодження нової програми вже за кілька днів.
Скільки грошей від МВФ Україна може отримати цього року та які умови для цього потрібно виконати?
Що отримає Україна та коли МВФ прийматиме рішення
Свої побажання щодо програми МВФ на чотири роки та орієнтовно $15 млрд український уряд озвучив після візиту до Києва директорки-розпорядниці МВФ Кристаліни Георгієвої наприкінці лютого. Зокрема про такі параметри в інтервʼю Fotbes говорив премʼєр-міністр Денис Шмигаль.
15 березня пресслужба МВФ розповсюдила заяву постійного представника МВФ в Україні Ваграма Степаняна про «досягнення істотного прогресу на шляху до погодження низки заходів, що могли б лягти в основу програми, підтриманої Фондом». Пізніше голова НБУ Андрій Пишний повідомив, що сподівається побачити «хороші новини» від Фонду вже на початку наступного тижня.
Поточні домовленості передбачають, що Україна може отримати $4,5 млрд до кінця 2023 року, або 5,5 млрд протягом найближчих 12 місяців, розповідає на правах анонімності один із високопосадовців, який бере участь у перемовинах. Раніше про готовність МВФ виділити Україні $15,6 млрд протягом чотирьох років повідомило FT. Цю цифру підтвердив Forbes представник української делегації на консультаціях із Фондом. Інший співрозмовник, дотичний до перемовин, сказав про обсяг програми у «понад $15 млрд».
Важливою передумовою ухвалення нової програми для України стало нещодавнє затвердження змін до політики Фонду, що дозволяє МВФ працювати з країнами, які знаходяться в умовах невизначеності, пояснює один із українських високопосадовців. Він не уточнив, про які конкретні зміни йдеться. Ймовірно, вони стосуються проблем із макропрогнозуванням у звʼязку з війною.
Через відсутність зрозумілої макрорамки минулого року український уряд так і не зміг домовитися з МВФ про програму з фінансування. Натомість Україна кілька місяців знаходилася у «моніторинговій програмі», яка не передбачала грошей, але містила низку умов для переходу на наступний рівень.
Тепер до досягнення фінального рішення залишилось узгодити технічні деталі, що українська сторона розраховує зробити протягом кількох найближчих днів, зазначає один із держменеджерів, який представляє Україну на перемовинах у Варшаві. «Це покроковий план, що має привести нас до рішення [ради директорів Фонду] 31 березня», – очікує він.
Наразі графік засідань «борду» МВФ розписано до 27 числа, слідує з офіційного сайту Фонду.
Які умови пообіцяла виконати Україна для програми з МВФ
Ключове нововведення, якого не було у попередніх програмах – середньострокова стратегія доходів (midterm revenue strategy) на пʼять років. Йдеться про щось на кшталт плану податкових доходів, на які найближчими роками опиратиметься український держбюджет. «Це кроки, які ми робитимемо аби забезпечити фіскальну достатність, сталий розвиток і макрофінансову стабільність, – пояснює один із високопосадовців, дотичних до перемовин із української сторони. – Тобто це такий аналог макрорамки».
Інша важлива позиція – неприпустимість емісійного фінансування дефіциту держбюджету та натомість більш активне залучення грошей урядом на внутрішньому борговому ринку, каже інший учасник перемовин. Минулого року через нестабільність зовнішньої допомоги Нацбанку довелося купити держоблігацій Мінфіну на 400 млрд грн (еквівалент $12 млрд). Фактично НБУ надрукував гроші для того, щоб держава могла профінансувати свої видатки.
Також Кабмін має переглянути макропараметри, на яких побудований бюджет цього року. Зокрема йдеться про показник середньорічного курсу долара (у поточній редакції – 42,2 грн/$), від якого залежить гривневий еквівалент надходжень від митниці та видатків на погашення держборгу. Враховуючи, що зараз роздрібний курс тримається нижче 39 грн/$, бюджетний показник теж має бути меншим, зазначив на правах анонімності один із членів уряду.
Окремий блок питань, як і у попередніх програмах, присвячено антикорупції. Цього разу цей напрям теж матиме нововведення – перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ), каже один зі співрозмовників з української сторони. Про ліквідацію БЕБ не йдеться, замість цього уряд проведе новий конкурс за прикладом нещодавнього відбору директора Національного аниткорупційного бюро.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.