Дмитро Боярчук із «CASE Україна», Олена Білан із Dragon Capital і Віталій Ваврищук з ICU /Сергій Пірієв для Forbes Ukraine
Категорія
Гроші
Дата

Не обійтися без підвищення податків. Як економіка пережила понад два роки великої війни та які виклики на неї чекають. Пояснюють заступник голови НБУ й економісти із Dragon Capital та ICU

4 хв читання

Дмитро Боярчук із «CASE Україна», Олена Білан із Dragon Capital і Віталій Ваврищук з ICU під час конференції Forbes Ukraine «Гроші для перемоги» 30 травня у Києві Фото Сергій Пірієв для Forbes Ukraine

Попри неочікувану стійкість у часи великої війни, наступні роки залишатимуться складними для української економіки. Чого чекати, крім підвищення податків? Про це Forbes розповідають економісти Олена Білан із Dragon Capital і Віталій Ваврищук з ICU, а також заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук

«Український бізнес і країна за роки повномасштабної війни пройшли великий шлях і вийшли на той розвиток, на який мало хто сподівався», – з цих слів свій виступ на конференції «Гроші для перемоги» від Forbes розпочала директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан.  

Попри невизначеність із розміром фінансової допомоги партнерів і проблеми з дефіцитом в енергетиці після обстрілів росіян, українська економіка мала низку досягнень. Наприклад, вдалося уникнути гіперінфляції та банківської кризи, зазначає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.  

А ось підвищення податків навряд чи вдасться відтермінувати, попереджають як економісти, так і заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.  

Завдяки чому українська економіка вистояла під час війни та які виклики чекають на неї далі?  

Ключові економічні досягнення під час війни 

Одне з головних досягнень України – забезпечення експорту морем, вважає Білан із Dragon Capital.  

«Це допомогло і під час проблем на західному кордоні, і для збільшення експорту», – каже вона. Зокрема, це зменшило логістичні витрати й дало змогу відновити частину виробничого потенціалу, який простоював. Наприклад, експорт руди, який наземним шляхом возити невигідно, уточнила Білан.  

Директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан

Директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан

В Україні точно не буде банківської кризи, а це означає, що бізнес і населення не втрачатимуть кошти, а всі платежі здійснюватимуться безперервно, вказує Ваврищук з ICU. Також не буде валютної кризи, хоч Україні і не обійтися без помірної керованої девальвації, додає він.  

Так, за три місяці весни курс долара зріс на 2,5 грн, до 40,5 грн/$. Це стало причиною перегляду прогнозів аналітиків щодо курсу на кінець року. Зокрема, ICU наприкінці квітня змінила свій прогноз до 42,3 грн/$. Dragon Capital наприкінці травня також звернула увагу на зміну підходу НБУ до курсу й переглянула свій прогноз з 39 до 42 грн/$ на кінець року.  

«Добре, що НБУ наважився на поступову девальвацію, – вважає Ваврищук. – Тим паче, що вона не створює незручностей ані для бізнесу, ані для населення».

Україні також вдалося уникнути гіперінфляції, вказує економіст. Зростання цін буде прискорюватися й сповільнюватися, але в осяжному майбутньому це будуть однознакові показники інфляції, додав Ваврищук.  

Так, за підсумком квітня річна інфляція в Україні становила 3,2%. Як очікують в ICU, на кінець року вона прискориться до 6,4%, Dragon Capital прогнозує 7,6%. 

«Через війну в Україні величезний дефіцит платіжного балансу, торгівлі, а також бюджету, однак ці проблеми не стояли одразу дуже гостро завдяки фінансовій допомозі партнерів, – констатував Ваврищук. – Так, є питання щодо її розміру, але ми точно знаємо, що в нас є партнери, які допоможуть».

Які виклики стоять перед українською економікою далі

Один серйозний виклик буде вже цьогоріч – через вибори в США, адже невідомо, якою буде політика нового президента щодо України, наголосила Білан із Dragon Capital. «Треба бути реалістами: фінансувати війну без підтримки партнерів не зможемо», – додала економістка.  

Наступного року обсяг фінансової підтримки партнерів буде меншим, вказав Ніколайчук із Нацбанку. Так, якщо цього року регулятор прогнозує надходження $37,9 млрд від партнерів, то наступного – $25,1 млрд.  

Як покрити дефіцит? НБУ прогнозує, що українська економіка підвищуватиме свою самодостатність. Але за негативного сценарію міжнародні партнери можуть збільшити допомогу, натякнув Ніколайчук. 

Заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук /Єлизавета Сергієнко/Прес-центр НБУ

Заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук Фото Єлизавета Сергієнко/Прес-центр НБУ

Так, до меморандуму України з МВФ прив’язані не тільки безпосередня допомога фонду, а й допомога інших західних партнерів. У документі є декілька сценаріїв: якщо базовий передбачає загальну допомогу у $115 млрд у 2023–2027 роках, то негативний – $140 млрд.  

«Негативний сценарій у прогнозі НБУ передбачає збільшення допомоги від партнерів відповідно до фінансових запевнень, наданих Україні у межах меморандуму з МВФ», – сказав Ніколайчук на форумі Forbes. 

Але навіть за таким сценарієм допомоги для покриття всіх видатків бюджету буде недостатньо, тож Україні не обійтися без підвищення податків, наголосили Білан і Ваврищук. З цим погоджується й Ніколайчук.

«Навіть якщо в найближчій перспективі буде підписаний якийсь мирний договір, Україна не зможе різко зменшити військові видатки, – зазначив Ваврищук. – Адже доведеться тримати велику армію на кордоні». 

Голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук

Голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук

Точних параметрів підвищення податків поки немає, тож складно оцінити їхній вплив на економіку, але зазвичай ПДВ – це той податок, що має найшвидший ефект на збільшення цін, додав Ніколайчук.  

Варіант з друком гривні в Нацбанку не підтримують. «Ми заточені на те, аби максимально уникати емісії, – наголосив Ніколайчук. – Ми розглядаємо її як захід останньої надії, який використаємо, коли інші можливості наповнення бюджету будуть вичерпані».

Гостро стоїть і проблема розподілу ресурсів всередині країни, вважає Білан. «Уряд має витримувати баланс між потребами армії та економіки, – вказує Білан. – Щоби не були мобілізовані ключові люди на підприємствах. Щоб і бізнес працював, і ЗСУ мали ресурси для відсічі ворогу». 

Україна має перейти на систему, за якої кожен оплачує перемогу – чи то через підвищення податків, чи через оплату за бронювання, чи через службу у Силах оборони, підсумував Ваврищук. 

Насамкінець усі троє спікерів як можливий бонус також згадали шанс отримати принаймні якусь частку від заморожених російських активів. Зрозуміліші перспективи тут зʼявляться після саміту G7, який відбудеться 13–15 червня в Італії.  

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд