Категорія: Війна
Дата: 01 червня 08:00

«Компроміси не завершать війну, а лише відтермінують її». Україні потрібна стратегія виграшу. Про чотири її складових говорили на форумі Forbes Ukraine «Гроші для перемоги»

Марко Сировой

Forbes

5 хв читання

Україна має розпочати суспільну дискусію про стратегію перемоги, цілі якої будуть співмірними з ресурсами, написав у статті для Texty старший військовий аналітик «Повернись живим» Микола Бєлєсков. На форумі «Гроші для перемоги» Forbes Ukraine попросив його промодерувати дискусію з чотирма фахівцями

Після невдалого літнього контрнаступу 2023 року в Україні бракує публічної дискусії про оптимальну стратегію у війні з Росією, констатує Микола Бєлєсков.

Вакуум розуміння у трикутнику «цілі, ресурси та способи досягнення цілей» створює ризики. Всередині України – для подальшого ведення ефективної боротьби проти ворога. Серед партнерів – для подальшої підтримки Києва.

Як вийти з замкненого кола?

Своє бачення розповіли заступниця міністра оборони з диджиталізації Катерина Чорногоренко, секретар парламентського комітету нацбезпеки Роман Костенко, дипломат та експерт Центру оборонних стратегій Олександр Хара, командир 6-го батальйону бригади «Азов» Арсен «Лемко» Дмитрик.

Людський вимір, грамотне управління ресурсами, правильна робота з міжнародними партнерами, єдність тилу й фронту – ключові складові, виокремив підсумки дискусії модератор Бєлєсков. Forbes Ukraine переказує головне з бесіди.

Управління ресурсами. Катерина Чорногоренко

Війну буде важко виграти без прийняття рішень на основі big data. Великими даними треба наситити військових і персонал, який приймає рішення про генерацію та забезпечення військ.

Застосунок «Резерв+» є практичним проявом data-driven підходу. Українці – не нація «ухилянтів», ми звикли до зручних digital-послуг. Державі потрібні люди, але вони стоять у чергах до ТЦК. На 30 травня у застосунку «Резерв+» зареєструвались 1,3 млн українців, у тому числі ті, що зараз за кордоном.

Електронне бронювання має з’явитися якнайшвидше та повинно бути автоматичним через «Дію», без додаткових візитів до ТЦК. З боку Міноборони та реєстру «Оберіг» усе готово. Проєктом займаються Мінекономіки та Мінцифри: відповідна постанова буде найближчим часом. Потрібно три–чотири тижні, щоб підкрутити функціонал.

Ще одна задача – скоротити kill-chain. Рішення мають бути швидкими, а цикл виявлення-ураження ворога – коротким. Міноборони працює над впровадженням системи ситуаційної обізнаності Delta у всіх підрозділах.

Бізнес має знати, яких технологій потребує Україна для перемоги. Міноборони запустить зручний інтерфейс для бізнесу, де він зможе пройти верифікацію та отримати запит від держави на технології, які вона підтримуватиме в горизонті одного–двох років.

«Це важливий сигнал для інвесторів, яким у певний час буде надано доступ до ринку, повʼязаного з мілітаризацією економіки», – підсумовує Чорногоренко.

Людський вимір і тактика. Арсен «Лемко» Дмитрик

Життя людей можна виміряти в коштах. За смерть військового держава виплачує допомогу у 15 млн грн. Скільки дронів можна закупити на ці гроші?

Україна вже веде на певних напрямках активну оборону. Більшість комбатів приймають таку тактику: штурмовики заходять майже на пусті позиції ворога, бо до цього по них комплексно відпрацьовують засоби РЕБ, дрони та інші засоби.

На оперативному рівні потрібні й далекобійні засоби, і ППО, й інше озброєння. Але важлива правильна підготовка офіцерів, які приймають рішення. Перепідготовка сержантів показала ефективність, є позитивні зрушення і щодо офіцерів.

Без мотивованих бійців F-16 та Abrams будуть лише дорогими шматками заліза. Типовий штурмовик батальйону «Лемка» – худорлявий 18-22-річний хлопець, а не кремезний воїн з тату та бородою. Але молоді хлопці настільки хочуть помститися ворогу, що іноді їх треба зупиняти. Оборона Маріуполя показала: два-три мотивованих бійці є маленькими лідерами та тримають оборону з 30 немотивованими.

Ще один чинник – кооперація між підрозділами. «Азов», 95-та бригада і низка менших підрозділів обороняли Лиманський напрямок, де наступають дві російських армії для виходу до околиць Слов’янська. Противник не досягнув цілей – втратив 500 одиниць техніки та декілька тисяч військових.

Секрет успіху – українським командирам різних підрозділів вдалось скооперуватись та раціонально використати ресурси. Не стидаються зустрітись на планування з хлопцями з інших бригад. Більшість стратегій зараз розробляється в маленьких прифронтових кав’ярнях.

Але військовим потрібен і міцний тил, волонтерський рух їх дуже мотивує. Слово «ухилянт» – дуже токсичне і створює бар’єр між цивільними та військовими.

«Скоро будуть хороші новини, що ми помаленьку йдемо вперед. Але без підтримки тилу це буде важко зробити», – каже «Лемко».

Синергія фронту і тилу. Роман Костенко

Серед топ-10 українських посадовців кожен непублічно називає різні дати можливого завершення війни: хтось – весну 2025-го, хтось – осінь 2024 року. Насправді цього не знає ніхто.

Війна з середини 2023-го стала війною ресурсів і ведеться не тільки на полі бою. Можна мати заповнений «Резерв+» і величезний мобілізаційний ресурс. Але якщо не буде економіки та грошей, війну програємо.

Перемога залежить від комбінованого фактора: зусиль всього українського народу, промисловості, економіки та армії.

Питання бронювання є кричущим. Неправильною мобілізацією можна нашкодити військовим в окопах. Деякі представники ТЦК приходять до компаній, які роблять серйозні речі, але не бачать далі свого ТЦК. Їм не потрібні зброя, виробництво, технології, а потрібен солдат в окопі, бо у них є план.

Зараз бізнесмени мають доводити державі, що роблять для неї щось корисне. Це неправильний підхід – і ми його змінюватимемо. Говоримо з Мінстратегпромом, Мінекономіки, Міноборони, що важливі компанії мають бути автоматично заброньовані.

«Війну виграє той, хто першим прибере мобілізованих з поля бою. Сучасна зброя настільки руйнівна, що психіка простої людини не витримує. Війна може тривати довго. А бронювання – один з аспектів, щоб чітко працював фронт і тил. Потрібні тилу люди не мають бути відправлені до окопу, щоб хтось просто поставив галочку у плані», – впевнений Костенко.

Росія зупиниться, коли побачить, що їй боляче. Нам треба гуртуватися, щоб кожен працював на цю ціль.

Міжнародний вимір. Олександр Хара

Чинні стратегії України та США не спрацювали та потребують змін. Міжнародне середовище складатиметься з декількох факторів. Передусім – вибори у США.

У разі перемоги Дональда Трампа для України можливий цілий спектр ситуацій. Від примушення до компромісів і виходу США з європейського контексту. Або навпаки – до того, що адміністрація Трампа стане порятунком для України та прийматиме агресивні рішення, яких бракувало чинній адміністрації Джо Байдена.

За перемоги Байдена – продовження чинної політики. Не дозволити Росії ескалювати, але й не дозволити Україні перемогти, щоб РФ не почала розвалюватися. Останній сценарій є жахіттям і для демократів, і для республіканців.

Україна вже долала «червоні лінії» адміністрації Байдена і повинна працювати, щоб подолати страх колапсу Росії та ядерної ескалації. Потрібні не два Patriot для захисту Харкова, а зміна свідомості принаймні двох людей в Білому домі.

Краща ситуація у Європі. Політична спільнота навіть у «старій Європі» усвідомила, що Росія є серйозною загрозою, тому Україні треба допомагати й принаймні «купити» собі час. Проблеми – нерішучість Німеччини та «троянські коні» Росії, такі як Угорщина та Словаччина.

Якщо США зменшать присутність у Європі та зменшать допомогу Україні, Київ має спиратися більше на європейських партнерів. Двосторонні безпекові угоди дають бізнесу простір для маневру, особливо у галузі ОПК. Щоб угоди запрацювали, потрібні інституційні спроможності та різні майданчики, а не лише одне міністерство.

Потрібна й інша економічна політика для України, спрямована на лібералізацію та сприяння розбудові потрібних для оборони проєктів.

Третє – стратегія України має бути гнучкою. Цілі та методи досягнення треба балансувати з погляду наявних ресурсів. Україна не отримала від партнерів усього необхідного для наступу влітку 2023-го. Тому потрібно шукати стратегію компенсації браку спроможностей.

Крим має бути постійно в полі зору. Перший крок до колапсу режиму Путіна – зробити так, щоб Росія була неспроможна утримати півострів.

«Не вірю в дипломатію з РФ – ніколи в історії геноцидні війни не зупинялися дипломатією – лише зброєю, – впевнений Хара. – Компроміси не дадуть завершити війну, а лише відтермінують її».

Матеріали по темі