Війна змусила український бізнес підлаштовуватися під складні та часто безвихідні реалії. Як змінювалися виклики для підприємців протягом 2023 року? Розповідає Оксана Кузяків, виконавча директорка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), ґрунтуючись на даних опитувань «Український бізнес під час війни».
У 2023-му, під час другого року війни, підприємства та бізнесмени продовжували вчитися жити в умовах, які змінювалися як у калейдоскопі. В результаті в опитуваннях підприємців спостерігались суттєві коливання щодо очікування майбутнього. Навіть у найспокійніші періоди, коли здавалось, що основні умови бізнес-середовища вже зрозумілі, підприємцям було складно будувати плани на майбутнє.
Методологія
У рамках проєкту «Український бізнес під час війни» Інститут економічних досліджень та політичних консультацій з травня 2022 року щомісячно опитує власників та топменеджерів понад 500 компаній з 21 регіону України (у тому числі які розташовані у безпосередній близькості до бойових дій). Питання стосуються поточної ситуації з операційною діяльністю, головних перешкод для існування та розвитку бізнесу. А також очікувань на майбутнє.
Виклики для бізнесу протягом 2023 року
Діловий оптимізм бізнесу помітно зріс на початку 2023 року порівняно з останніми місяцями 2022-го. Це попри блекаути та ракетні обстріли України армією РФ. Тоді ж бізнес почав озвучувати проблему з кадрами, особливо низької кваліфікації.
З настанням весни оптимізм підприємців не впав як щодо ділової, так і щодо політичної ситуації в Україні. Обумовлено це було тимчасовим зменшенням частоти ракетних атак РФ та, як наслідок, перебоїв із постачанням електроенергії.
Квітень 2023-го приніс найкращий показник завантаженості промислових потужностей: 58% респондентів казали, що їхні компанії працюють на повну. Проте через масовані ракетні атаки в травні минулого року підприємцям знову стало складно планувати своє майбутнє.
Влітку майже дві третини підприємств працювали практично на повну потужність. Та й загалом ситуація в бізнесі була непоганою. Проте підприємці все частіше вказували на «небезпечну роботу» як перешкоду для діяльності. А також знову – на «відключення електроенергії». При цьому очікували від держави завершення війни.
На початку осені відновлення виробництва почало сповільнюватися, а військові ризики стали більш значущими. У списку найбільших перешкод для ведення бізнесу фактор небезпеки вперше посів друге місце. Також менеджери та власники компаній говорили про те, що хотіли би бачити від держави сприятливішу регуляторну політику.
В кінці року майже половина опитаних підприємців уперше з травня 2022-го заявили, що ризик фізичного руйнування бізнесу турбує їх найбільше. Для порівняння: за рік до того найголовнішими проблемами бізнесу були перебої з постачанням електроенергії та труднощі логістики (безпекова проблема також турбувала бізнес, але набагато менше).
Нестача робочої сили та логістичні проблеми
Українські підприємства працюють у ситуації високої невизначеності. Влітку 2023-го спрогнозувати розвиток бізнесу протягом двох наступних років не могли понад 60% опитаних компаній. У грудні ця частка знизилась приблизно до 50%. Проте це досі дуже високий рівень.
Наприкінці року підприємства повернулись до піврічного планування. Якщо в січні 2023-го 42% респондентів не могли відповісти на питання щодо короткотермінових планів своїх підприємств, у грудні таких залишилося лише 19%.
Насправді загроза фізичного руйнування потужностей внаслідок військових дій була основним фоном діяльності бізнесу, хоча оцінка цього фактору постійно змінювалась.
Небезпечно вести бізнес через обстріли, % респондентів. Джерело: опитування ІЕД «Український бізнес під час війни», розрахунки автора.
Ще одним із найбільш значущих чинників став дефіцит робочої сили, причому впродовж 2023 року актуальність цієї проблеми для підприємців постійно зростала. В січні 2023-го про це говорили близько 20% респондентів, у грудні 2023-го про неї заявляли вже 46% респондентів.
Дефіцит робочої сили та динаміка виробництва. Джерело: опитування ІЕД «Український бізнес під час війни», розрахунки автора.
Причини дефіциту робочої сили:
- Міграція працівників за кордон.
- Мобілізація працівників до Збройних сил України.
- Збільшення попиту на робочу силу з боку підприємств через відчутне відновлення ділової активності навесні 2023 року.
Крім того, починаючи з жовтня 2022-го спостерігається кореляція між часткою респондентів, які вважають дефіцит робочої сили однією з головних перешкод для зростання, та планами збільшення обсягів виробництва у коротко- та середньотерміновій перспективі. Простіше кажучи, підприємцям важко щось розпланувати, тому що вони не знають, чи зможуть закрити потребу в людському ресурсі.
Значущою проблемою для підприємців протягом 2023 року залишалися і складнощі логістики. Хоча актуальність цієї проблеми дещо знизилася з початку війни, вона все ще залишається важливою.
З травня 2022 року лише мала частка бізнесменів вказувала на корупцію як перешкоду у веденні своєї діяльності: відсоток таких підприємців за весь час опитувань ніколи не перевищував 7%.
Причини цього можуть бути різними: справжнє зменшення корупції, з якою стикається бізнес, або навпаки – пристосування підприємців до корупції. З досвіду наших довоєнних досліджень бізнес-клімату, Найімовірніше, справа у другій причині: підприємці скоріше сприймають корупцію, як спосіб «вирішення питань» на тлі складної регуляторної системи, ніж дійсно перешкоду для діяльності. І війна це ставлення до корупції особливо не змінила, що показано в графіку.
Загалом перелік перешкод для ведення бізнесу під час війни значно відрізняється від аналогічного переліку в довоєнні часи. Наприклад, як свідчить проведене ІЕД у 2021-му опитування Business Tendency Survey, найбільше українську промисловість турбував несприятливий бізнес-клімат (зокрема, високий регуляторний тиск) та зміни в економічному законодавстві. З початком повномасштабної війни бізнес став звертати значно менше уваги на цей фактор.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
