Протягом січня, інвестувавши в українські ОЗДП, можна було отримати 20%+ річних без утримання податків для фізичних осіб. Проте ситуація була короткостроковою, тому не всі встигли нею скористатися. Чи втрачена зараз можливість так вигідно інвестувати, та які інші варіанти
У лютому можливість придбати державні українські євробонди з дохідністю понад 20% в доларах усе ж таки втрачена. Проте цей ринок дуже волатильний. Фактором повернення до високих дохідностей у євробондах може стати геополітична ситуація, у разі військового загострення котирування по євробондах стануть нижчими, а відповідно – дохідність знову виросте.
Куди інвестувати
Альтернативою євробондам може стати сегмент українських корпоративних єврооблігацій – боргових цінних паперів, що випускаються для фінансування українських державних та приватних компанії. Першочергово нас може цікавити сегмент квазісуверенів – «Нафтогазу», Ощадбанку та Укрексімбанку, «Укрзалізниці».
Власником усіх цих компаній є держава. Ми розуміємо, що, хоча прямі юридичні гарантії відсутні, державі вкрай невигідно кидати напризволяще ці компанії, якщо вони не зможуть самостійно виконувати свої зобовʼязання.
Зараз поточний баланс Ощадбанку та Укрексімбанку чудовий – вони мають вдосталь доларової ліквідності, «Нафтогаз» страждає від високих імпортних цін на газ, а «Укрзалізниця» взагалі ледве встигає акумулювати гроші для чергових виплат, оскільки досі є неефективним бізнесом.
«Нафтогаз»
За найкоротшим випуском «Нафтогазу» рівень дохідності – 20–23% річних. Це дуже приваблива дохідність як для квазісуверенних облігацій. Стратегією для інвестора тут має бути купівля і утримання облігації до погашення (19 липня 2022 року).
В минулому «Нафтогаз України» мав проблеми з виплатою боргу на ринку євробондів і уряд України надав йому фінансову підтримку, щоб запобігти дефолту, тим паче розмір того випуску був не такий великий відносно загального боргового навантаження країни. Розмір випуску з погашенням у 2022 році – всього $335 млн.
Ощадбанк і Укрексімбанк
Ці компанії успішно завершили реструктуризацію у 2015 році, запропонувавши інвесторам отримувати виплати у довший термін, але з амортизаційним графіком погашення заборгованості – частинами протягом пʼяти – семи років. Тоді власники єврооблігацій пристали на таку пропозицію, адже розуміли, що якби сконцентровані виплати потрапили у період несприятливого сировинного циклу або у період загострення зовнішньополітичної ситуації і треба було б виплатити, скажімо, $1 млрд одночасно, – знову довелося б проводити реструктуризацію. А так цей ризик нівельовано.
Поточний розмір заборгованості складає $280 млн для Ощадбанку та $400 млн для Укрексімбанку. Економічно не має жодних підстав очікувати дефолту за такими незначними випусками. При купівлі за поточними цінами і утриманні єврооблігацій до погашення можна отримати від 11% до 14% річних.
«Укрзалізниця»
Варто згадати про реструктуризацію боргу «Укрзалізниці» перед АТ «Сбербанк» і подальше підняття рейтингу «Укрзалізниці» до рівня «B» міжнародним рейтинговим агентством Fitch. Наразі доступні два випуски із погашеннями у 2024-му і 2026 роках із дохідністю до погашення 11,5–13%.
Корпоративні облігації СКМ, «Кернел» та МХП
Іншим великим сегментом ринку є корпоративні облігації найбільших компаній України. Традиційно це «Метінвест» та ДТЕК з групи СКМ, аграрні «Кернел» та МХП і телеком-оператор «Водафон-Україна».
У кожного з цих емітентів є свої плюси та ризики. Допоки ціни на аграрну продукцію на зовнішніх ринках високі – проблем із грошовим потоком у «Кернела» та МХП не має, проте «Кернел» має більш стійкий баланс з позиції сукупного боргового навантаження, ніж МХП.
Поточні дохідності за ними – від 8% до 10%, що навіть менше, ніж за суверенними зобовʼязаннями України. Це свідчить про надзвичайно високий рівень довіри іноземних інвесторів до наших аграрних лідерів.
Високі світові ціни на металопрокат та й загалом високий попит на продукцію не дозволяє значно знизитися котируванням «Метінвесту» – дохідність за його випусками лише трохи вища за 10%, і це при тому, що виробничі потужності знаходяться у безпосередній близькості до лінії розмежування.
А от ДТЕК, що провів останню реструктуризацію боргу у минулому році, зараз коштує лише половину від своєї номінальної вартості – інвестори втомилися від постійного відтермінування виплати відсотків і тіла боргу. Враховуючи, що зараз емітент домовився виплачувати відсотки у вигляді нових облігацій, розрахувати справжню дохідність неможливо.
Проте споріднена структура ДТЕК, ВДЕ, що працює з відновлюваною енергетикою, почуває себе краще – дохідність до погашення у 2024 році складає 16% (а ціна – близько 85% від номіналу), і це один із небагатьох випусків, що розміщувався і торгується в євро, а не у доларах.
Поясненням різниці у «дтеках» є те, що ДТЕК ВДЕ отримує гроші від держави за «зеленим тарифом», що привʼязаний до евро, натомість звичайний ДТЕК отримує гривневі платежі від населення, а вугілля має купувати імпортне і за валюту.
Для фізичних осіб значною перевагою державних українських євробондів є відсутність оподаткування (так само як і з ОВДП). Щодо корпоративних цінних паперів – тут наявні не лише податки з торгового доходу, з виплачених відсотків за облігаціями, але і від валютної переоцінки. Наприклад, якщо ви купили корпоративну єврооблігацію за $1000 за курсу 28, а продали за ті ж $1000, але за курсу 29, то в доларах у вас доходу не буде, а в гривні у вас буде дохід 1000, і з цієї різниці треба буде платити податок.
Враховуючи всі деталі, постає питання: наскільки доцільно інвестувати саме в корпоративні цінні папери, якщо є альтернатива у вигляді ОВДП та євробондів?
Цей інструмент – не кращий варіант для фізичної особи, яка зберігає активи в іноземній валюті, а не у гривні. Навіть якщо вдасться придбати корпоративні євробонди за ставкою 18% річних, то, враховуючи податки і валютну переоцінку, маємо ставку приблизно 12%, і це при тому, що мова йде саме про квазісуверенні інвестиції, які важче купити та продати, ніж суверенні (державні). Отже, можемо зробити висновки: такий вид довгострокових заощаджень для фізичних осіб не найефективніший.
Існує варіант спекулятивної стратегії, за якої робиться ставка на нормалізацію зовнішньополітичної ситуації. Грубо кажучи, купили по 90% від номіналу, продали по 100% від номіналу і отримали 10% доходу. Хоча з точки зору ліквідності – спекулятивні операції з ОЗДП також будуть більш ефективними.
Багато людей припускається помилки, не розуміючи, які ціни та дохідності обирати за вірні, – ті, які відображені на Українській біржі, чи ті, які транслюють закордонні інформаційні ресурси. На Українській біржі котирування тверді, тому завжди можна «натиснути кнопку» і відразу отримати папери на свій рахунок. На Заході ж вони більше індикативні – тобто перед угодою брокер веде перемовини і дізнається про реальність намірів зробити угоду за заявленою ціною.
Котирування можуть відрізнятися і на різних ресурсах – деякі з джерел не несуть жодної відповідальності за дані. Такі агрегатори демонструють більш-менш правдиву інформацію, коли ринок працює стабільно, оскільки вони збирають спредові дані у вузький проміжок часу. Але під час різких коливань на ринку вони працюють недостовірно – зʼясувати, яке саме котирування правильне, реально лише під час укладання угоди.
Щоб швидко реагувати на зміни, необхідно заздалегідь підготуватися – мати відкритий рахунок у цінних паперах, договір на брокерське обслуговування і бути підключеним до біржі. Багато охочих купити цінні папери у січні не мали такої змоги, оскільки втратили час на збір документів або поновлення інформації у брокера.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
