Чому Польща змогла побудувати фондовий ринок, а Україна – ні? Пояснює екс-директор із розвитку Варшавської біржі

При наявності в Україні повноцінного фондового ринку українські компанії могли б залучати ресурси всередині країни, а не йти на IPO в Лондон, Франкфурт або Варшаву. Якщо у Варшаві українським емітентам простіше знайти інвесторів, ніж у Лондоні, а послуги польських юристів і консультантів дешевше, то в Україні ці умови були б ще більш сприятливими.

Я був директором із розвитку бізнесу Варшавської фондової біржі (WSE) у Центральній та Східній Європі з 2006 по 2011 роки. У цей період біржа провела розміщення більше десятка українських компаній на суму понад € 500 млн. Більшість українських емітентів, які розміщувалися у Варшаві, з аграрного сектора.

Перша українська компанія, яка провела IPO у Варшаві – «Астарта». Компанії потрібен був капітал для розвитку, а обсяг розміщення не дозволяв вийти на біржу в Лондоні. Я переконав власника компанії Віктора Іванчика проводити IPO на WSE. Навіть вже багато років по тому ця перша угода продовжує залишатися однією з найуспішніших і в історії варшавської біржі, і в історії розміщення українських компаній в цілому. Згодом «Астарта» ще неодноразово виходила на Варшавську біржу.

Друга компанія – «Кернел», яка провела велике розміщення акцій на $200 млн. Я брав участь у переговорах з Андрієм Веревським і переконав його піти на Варшавську біржу, а не на Лондонську. Пам'ятаю нашу зустріч за сніданком у Premier Palace на 7 поверсі. Я був приємно здивований молодим Веревським, якому тоді було близько 35 років, його рівнем освіти, спілкування, абсолютно європейським підходом і баченням бізнесу. Як аргумент я навів Андрію англійське прислів'я: «Краще бути великою рибою у маленькому ставку, ніж маленькою у великому».

Розміщення «Кернел» у Варшаві було обопільно вигідним: Варшавська біржа розширила кейс, отримавши цю компанію, «Кернел» – високу ліквідність, яку вони б не отримали у Лондоні. Компанія тоді увійшла до 20 топових емітентів біржі. Польські пенсійні фонди із задоволенням вкладають гроші в такі компанії, як «Кернел». Всього на Варшавській біржі понад 50 іноземних емітентів.

Оцінку українського бізнесу дисконтують, тому що Україна не входить до Євросоюзу і у країні військовий конфлікт.

Роберт Квітковський

Якщо взяти аналогічні компанії в Європі і в Україні, то при розміщенні на Варшавській біржі європейська компанія зможе залучити більше грошей. Оцінку українського бізнесу дисконтують, тому що Україна не входить до Євросоюзу і у країні військовий конфлікт. Українські компанії могли б залучати більше грошей всередині країни, якби працював ринок капіталу.

Чому Польща змогла побудувати такий ринок, а Україна – ні?

• По-перше, коли в Україні проводили приватизацію держмайна, ніхто не переймався питанням походження грошей на покупку підприємств. У Польщі вирішили, що ця інформація повинна бути публічною.
• По-друге, на відміну від українського, польський фондовий ринок отримав потужну підтримку держави: угоди по приватизації проводилися через біржу, а згодом стартувала пенсійна реформа, завдяки якій у приватні пенсійні фонди прийшов потік грошей.
• По-третє, польська влада зробила все для того, щоб іноземні інвестори не боялися заходити у країну. В Україні такої підтримки держави не було.

Зараз у Польщі ставка по депозитах фізосіб – 0,5–1% на рік. Поляки не згодні на такий низький дохід і шукають більш високу прибутковість на біржі.

Чи буде в Україні фондовий ринок, залежить від планів держави. Якщо Україна вирішить розвиватися за європейськими стандартами, то вибору немає – без фондового ринку не можна нормально розвивати економіку, залучати кошти фізосіб на розвиток компаній.

Україна має потенціал. Є маса фахівців, які працювали у зарубіжних інвестиційних банках. Можливо, не вистачає ресурсів для розвитку ринку, але для початку потрібен хоча б покроковий план. Сильний регулятор. Єдина біржа, де будуть котирування всіх цінних паперів. Стабільна депозитарна система. У Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку розуміють, що треба робити, але їм потрібна підтримка Верховної Ради і Кабінету міністрів.

З приватних першими на IPO в Україні можуть вийти сільськогосподарські компанії. Було б правильно, щоб держава стала драйвером в цьому процесі, і на ринок вийшли держкомпанії: «Укрпошта», «Укрзалізниця», «Укргазбанк», «Нафтогаз». Ще правильніше було б створити державний інвестиційний фонд із залученням грошей інституціональних інвесторів, який вклався б у невеликі пакети різних державних компаній. І щоб компанія, що управляє цим фондом, вийшла на біржу всередині країни. Подібний досвід був у Румунії, де така компанія стала локомотивом розвитку ринку капіталу.

Матеріали по темі

Категорія

Гроші

Дата

02 січня 2021

Від Дикого Заходу до Сахари. Сумна історія падіння фондового ринку України

Категорія

Гроші

Дата

25 грудня 2020

Акції, нерухомість, криптовалюти та інше. Великий гід по інвестиціях 2021