Постсоціалістична Польща, на відміну від України, змогла побудувати ефективний ринок капіталу. Чи зможе Україна повторити цей шлях?
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
При наявності в Україні повноцінного фондового ринку українські компанії могли б залучати ресурси всередині країни, а не йти на IPO в Лондон, Франкфурт або Варшаву. Якщо у Варшаві українським емітентам простіше знайти інвесторів, ніж у Лондоні, а послуги польських юристів і консультантів дешевше, то в Україні ці умови були б ще більш сприятливими.
Я був директором із розвитку бізнесу Варшавської фондової біржі (WSE) у Центральній та Східній Європі з 2006 по 2011 роки. У цей період біржа провела розміщення більше десятка українських компаній на суму понад € 500 млн. Більшість українських емітентів, які розміщувалися у Варшаві, з аграрного сектора.
Перша українська компанія, яка провела IPO у Варшаві – «Астарта». Компанії потрібен був капітал для розвитку, а обсяг розміщення не дозволяв вийти на біржу в Лондоні. Я переконав власника компанії Віктора Іванчика проводити IPO на WSE. Навіть вже багато років по тому ця перша угода продовжує залишатися однією з найуспішніших і в історії варшавської біржі, і в історії розміщення українських компаній в цілому. Згодом «Астарта» ще неодноразово виходила на Варшавську біржу.
Друга компанія – «Кернел», яка провела велике розміщення акцій на $200 млн. Я брав участь у переговорах з Андрієм Веревським і переконав його піти на Варшавську біржу, а не на Лондонську. Пам'ятаю нашу зустріч за сніданком у Premier Palace на 7 поверсі. Я був приємно здивований молодим Веревським, якому тоді було близько 35 років, його рівнем освіти, спілкування, абсолютно європейським підходом і баченням бізнесу. Як аргумент я навів Андрію англійське прислів'я: «Краще бути великою рибою у маленькому ставку, ніж маленькою у великому».
Розміщення «Кернел» у Варшаві було обопільно вигідним: Варшавська біржа розширила кейс, отримавши цю компанію, «Кернел» – високу ліквідність, яку вони б не отримали у Лондоні. Компанія тоді увійшла до 20 топових емітентів біржі. Польські пенсійні фонди із задоволенням вкладають гроші в такі компанії, як «Кернел». Всього на Варшавській біржі понад 50 іноземних емітентів.
Оцінку українського бізнесу дисконтують, тому що Україна не входить до Євросоюзу і у країні військовий конфлікт.
Роберт Квітковський
Якщо взяти аналогічні компанії в Європі і в Україні, то при розміщенні на Варшавській біржі європейська компанія зможе залучити більше грошей. Оцінку українського бізнесу дисконтують, тому що Україна не входить до Євросоюзу і у країні військовий конфлікт. Українські компанії могли б залучати більше грошей всередині країни, якби працював ринок капіталу.
Чому Польща змогла побудувати такий ринок, а Україна – ні?
- По-перше, коли в Україні проводили приватизацію держмайна, ніхто не переймався питанням походження грошей на покупку підприємств. У Польщі вирішили, що ця інформація повинна бути публічною.
- По-друге, на відміну від українського, польський фондовий ринок отримав потужну підтримку держави: угоди по приватизації проводилися через біржу, а згодом стартувала пенсійна реформа, завдяки якій у приватні пенсійні фонди прийшов потік грошей.
- По-третє, польська влада зробила все для того, щоб іноземні інвестори не боялися заходити у країну. В Україні такої підтримки держави не було.
Зараз у Польщі ставка по депозитах фізосіб – 0,5–1% на рік. Поляки не згодні на такий низький дохід і шукають більш високу прибутковість на біржі.
Чи буде в Україні фондовий ринок, залежить від планів держави. Якщо Україна вирішить розвиватися за європейськими стандартами, то вибору немає – без фондового ринку не можна нормально розвивати економіку, залучати кошти фізосіб на розвиток компаній.
Значення індексів ключових фондових бірж в Україні з торгівлі акціями
Україна має потенціал. Є маса фахівців, які працювали у зарубіжних інвестиційних банках. Можливо, не вистачає ресурсів для розвитку ринку, але для початку потрібен хоча б покроковий план. Сильний регулятор. Єдина біржа, де будуть котирування всіх цінних паперів. Стабільна депозитарна система. У Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку розуміють, що треба робити, але їм потрібна підтримка Верховної Ради і Кабінету міністрів.
З приватних першими на IPO в Україні можуть вийти сільськогосподарські компанії. Було б правильно, щоб держава стала драйвером в цьому процесі, і на ринок вийшли держкомпанії: «Укрпошта», «Укрзалізниця», «Укргазбанк», «Нафтогаз». Ще правильніше було б створити державний інвестиційний фонд із залученням грошей інституціональних інвесторів, який вклався б у невеликі пакети різних державних компаній. І щоб компанія, що управляє цим фондом, вийшла на біржу всередині країни. Подібний досвід був у Румунії, де така компанія стала локомотивом розвитку ринку капіталу.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
