Верховна Рада 1 липня прийняла у першому читанні законопроєкт Володимира Зеленського 5599 про обмеження впливу олігархів. Автори законопрєкту говорять, що закон приймуть у цілому впродовж наступних двох тижнів
За проєктом президента, олігарх – особа, яка бере участь у політичному житті, володіє ЗМІ, займає монопольне становище в будь-якій індустрії та розпоряджається активами у 2,2 млрд грн ($84 млн). Якщо бізнесмен відповідає трьом з чотирьох критеріїв, то РНБО може надати йому статус «олігарх».
Низький поріг у $84 млн – навмисне рішення, так легше довести наявність активів, каже Малюська. «Звичайно, можна було б орієнтуватися на рейтинг журналу Forbes, але то не є юридично належним доказом. Якщо одразу поставити суму в мільярд доларів, то довести наявність активів буде складно».
Мета закону, за словами Малюськи, обмежити вплив тих, хто оперує активами на понад мільярд доларів: Рінат Ахметов, Костянтин Жеваго, Ігорь Коломойський, Віктор Пінчук, Петро Порошенко, Дмитро Фірташ. Якщо парламент проголосує за президентську версію – їм дадуть пів року, щоб продати, закрити чи передати медіа-активи; інакше вони ризикують потрапити в реєстр олігархів за іншими критеріями. Ахметов, Коломойський, Пінчук та Фірташ володіють 27 із 44 загальнонаціональних телеканалів України.
Бізнесменам із статусом «олігарх» заборонять фінансувати політичні партії, брати участь у приватизації великих держпідприємств; чиновники муситимуть подавати декларації про контакти з такими особами та їх представниками. Закон не пояснює, як бути з депутатами. Порошенко, Вадим Новинський та Юрій Бойко можуть потрапити до реєстру; вони щодня контактують із нардепами.
«Олігархів» також зобовʼяжуть подавати декларацію про майновий стан. У законопроєкті не прописана відповідальність за порушення цієї норми. Але, за словами Малюськи, відповідальність за недостовірне декларування для олігархів передбачена буде: позбавлення волі до трьох років. «В олігархів є стимул розкриватись по-максимуму», – каже Малюська.
В реєстрі зберігатиметься інформація про олігархів: їх декларації та декларації чиновників, які з ними контактували. Цією інформацією зможуть користуватися іноземні компанії, проводячи compliance українським компаніям перед підписанням контрактів.
Реєстр також дозволить правоохоронцям та органам центральної влади відстежувати незаконний рух коштів і майнових прав. «Така рушниця на стіні стримуватиме олігархів від схем і спроб обійти вимоги, встановлені законом», – каже Малюська.
Вся влада в руках РНБО
Законопроєкт не регулює процедуру прийняття рішення про включення особи у реєстр «олігархів», тому вносити особу у реєстр чи ні, вирішуватиме лише РНБО. Такі рішення можуть оскаржуватися у Конституційному суді.
«РНБО – координаційний орган «при Президентові», а його рішення вводяться в дію відповідними указами, із чого випливає, що орган не може наділятися повноваженнями, якими сам Президент не наділений», – йдеться у висновку Головного науково-експертного управління при Верховній Раді. Іншими словами, закон наділяє президента й РНБО повноваженнями, не передбаченими в Конституції.
Проєкт закону не дає бізнесменам можливості оскаржити рішення про статус «олігарха» до початку дії обмежень. Це порушує принцип верховенства права і призведе до позовів до Європейського суду з прав людини, кажуть юристи Головного науково-експертного управління.
Альтернативні законопроєкти
Депутати «Європейської солідарності», «Голосу», «За майбутнє» та «Батьківщини» зареєстрували три альтернативні проєкти закону, пропонуючи підвищити поріг вартості активів до €100 млн, або $120 млн; передати роль РНБО Нацагентству із запобігання корупції або дати судам можливість скасувати рішення РНБО з приводу включення тієї чи іншої особи в реєстр «олігархів». Парламентський Комітет з нацбезпеки підтримав президентський та альтернатвні законопроєкти. Юристи Головного науково-експертного управління при Верховній Раді не підтримали жоден із проєктів через невідповідність українським законам і Конституції.
Якщо після першого читання буде багато правок, парламент перенесе голосування на осінь, говорить голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко. За його словами, зібрати депутатів під час парламентських канікул не вдасться.
Закон про деолігархізацію – перший крок
Корнієнко називає законопроєкт «рамковим». Повна картина, як саме будуть боротися із впливом великого бізнесу на економіку й політику, за його словами, з’явиться з майбутніми законопроєктами, які закриють прогалини закону про деолігархізацію: врегулюють питання лобізму, внесуть зміни до законів про медіа, рекламу, до виборчого кодексу, до антимонопольного законодавства і навіть створять окремий суд, де розглядатимуться позови проти олігархів.
«Боротьба з олігархами враховуватиме досвід США, яким подолати ці проблеми допомогло так зване «антитрестівське законодавство», – каже член РНБО, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. – Те, що зараз ініціює президент, буде подібною ініціативою за своєю суттю, історичним масштабом та складністю».
Однак щоб зменшити економічний вплив великих бізнесменів, не потрібно було приймати закон про деолігархізацію, каже директор аналітичного центру «Політика» Микола Давидюк. Антимонопольний комітет може й сьогодні визначати концерни й синдикати, доводити зв’язки між компаніями та пов’язувати їх з одним бенефіціаром, рахувати вартість структур і подрібнити монополії.
Розірвати ланцюг «олігархічна економіка – монополія – корупція» можливо силами АМКУ, погоджується один із керівників партії «Слуга народу» на правах анонімності, але тоді політичні дивіденди дісталися б очільнику АМКУ. «Ми ж розуміємо, наскільки гарно звучить «закон проти олігархів» і наскільки – навіть при негарантованому ефекті – це гарний політичний інструмент для набрання політичних балів», – каже депутат президентської партії.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
