Парламент прийняв закон про «Дія City». Що зміниться для IT-компаній
Категорія
Головне
Дата

Парламент прийняв закон про «Дія City». Що зміниться для IT-компаній

Презентація проекту «Дія City». Фото «Дія City»

Верховна Рада 15 липня ухвалила закон №4303, що описує умови роботи «Дія City» – режиму для українських технологічних компаній. Учасники режиму зможуть платити менше податків

Що міняє «Дія City»

  • Рада прийняла закон у другому читанні. Щоб повноцінно запустити «Дія City», парламент повинен ще проголосувати в другому читанні за законопроєкт №5376, який внесе зміни до Податкового кодексу. Голосування пройде восени. Після цього компанії зможуть подавати заявки на участь у «Дія City» і ставати його резидентами, щоб працювати за зниженими податковими ставками. «Дія City» вводиться на 25 років, а участь – добровільна.
  • Резидентами можуть стати тільки розробники програмного забезпечення або компʼютерних ігор і компанії з суміжних сфер, наприклад, роботехніки та кібербезпеки. Організації, які займаються розробкою азартних ігор, не зможуть стати резидентами. Кабінет міністрів із часом буде додавати сфери.
  • Участь у «Дія City» дасть змогу компаніям платити 5%-вий податок на доходи фізосіб, мінімальний ЄСВ (зараз 1320 грн на місяць), військовий збір 1,5% і на вибір 18%-вий податок на прибуток або податок на виведений капітал 9%. Зараз компанії платять 41,5%, якщо вони працюють зі штатними співробітниками.
  • Середньомісячна зарплата співробітника «Дія City» має складати €1200 у гривневому еквіваленті. Стартапам можна платити такі зарплати не одразу, а через рік. Компанія може залучати працівників до штату як ФОП і на контрактній основі. Закон вводить поняття «гіг-контракти», які компанія-резидент може укладати з фізособою на виконання завдань.

Контекст: як міняли і за що критикували спеціальний податковий режим

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров подав проєкт закону до парламенту в листопаді 2020 року, обіцяючи створити сприятливі умови для IT-бізнесу, поліпшити захист інтелектуальної власності та юридичні умови роботи між співробітниками та компаніями. До другого читання депутати внесли в законопроєкт близько 500 правок.

Навіть після змін не всі ставляться до закону позитивно. Колишній розробник EPAM Єгор Чумаков заснував «Гільдію IT-підприємців», щоб організовано протестувати проти положення «Дія City» про непереманювання співробітників. Закон не вказує мінімальний розмір бонусу за те, що працівник не перейде до конкурентів у найближчий рік після звільнення; також не описує, хто є конкурентами. «Відповідно, компанія може навʼязати кабальний договір, і програмісту цілий рік буде дуже проблематично знайти роботу», – каже Єгор. Чумаков запустив петицію проти «Дія City», яку підтримали понад 25 000 осіб.

У квітні опитування про «Дія City» проводив найбільший профільний портал DOU.UA – 80% респондентів висловилися проти нового податкового режиму. Законопроєкт також критикувало юридичне управління Верховної Ради, оскільки він використовує узагальнені формулювання («цифрова економіка») і створює спеціалізовані умови, які можуть привести до негативних наслідків. Як приклад юристи Ради вказують на експеримент, який привів до ліквідації банку «Аркада».

У нового податкового режиму є і прихильники. «Дія City» раніше підтримали засновник найбільшої української аутсорсингової компанії Тарас Кицмей, керівник EPAM в Україні Юрій Антонюк та засновник виробника охоронних систем Ajax Systems Олександр Конотопський. За словами Конотопського, нові правила найму співробітників спростять вихід великого технологічного бізнесу на біржу. Цей же аргумент раніше наводила засновниця фонду TA Ventures Вікторія Тігіпко. «Якщо є ймовірність, що право на продукт доведеться вибивати у сотні найнятих компанією ФОП, це серйозний ризик для нас як інвесторів», – писала підприємиця.

Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Рейтинг зарплат | 15 найкомфортніших банків