Очільниця МВФ Кристаліна Георгієва на зустрічі з Володимиром Зеленським, Сергієм Марченком та Ростиславом Шурмою /Getty Images
Категорія
Гроші
Дата

Реформа «10-10-10» повертається та буде однією з тем у перемовинах із МВФ. Чи є в неї шанси 

Очільниця МВФ Кристаліна Георгієва на зустрічі з Володимиром Зеленським, Сергієм Марченком та Ростиславом Шурмою Фото Getty Images

Після тримісячної перерви в дискусіях про податкову реформу «10-10-10» вона знову займає чільне місце на столах у посадовців Офісу президента. Мета – вмовити МВФ надати Україні фінансування та одночасно погодити проведення масштабних змін, що можуть коштувати держбюджету сотень мільярдів гривень. Які нові аргументи мають прихильники цієї реформи

Forbes Україна випустив новий номер друкованого журналу. В ньому майже два десятки ексклюзивних матеріалів. Придбати журнал з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням.

Масштабна податкова реформа, яку в серпні презентував заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма, не зникла з радарів посадовців з ОП та президентської політсили «Слуга народу».

Новий етап дискусій щодо неї може стартувати вже в лютому, причому одразу на найвищому рівні. Українська сторона сподівається вмовити МВФ на такі кардинальні зміни під час перемовин про нову програму розширеного фінансування (EFF), розповіли три співрозмовники Forbes серед топпосадовців ОП, керівництва «Слуги народу» та економічного комітету Верховної Ради.

Україна сподівається отримати від Фонду $15–20 млрд на кілька років. Та незважаючи на те, що від попередньої концепції в «10-10-10», ймовірно, доведеться відмовитися, переконати партнерів буде складно. До того ж ідея поки що не має повної підтримки навіть усередині економічно-фінансового блоку української влади.

Наприклад, проти ідеї Шурми ще раніше висловлювалися міністр фінансів Сергій Марченко та голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев. Обидва досі залишаються скептиками. Тоді не вистачило аргументів, щоб переконати і президента, який описував цю ідею як «сиру». Зараз Зеленський усе ще має певні побоювання стосовно збалансування бюджету після суттєвого зниження податків, хоча й концептуально виступає за кардинальні зміни в оподаткуванні, стверджує на правах анонімності однин із посадовців ОП.

Інший аргумент «за» – схвальні відгуки від бізнесу. «Більшість підприємців, з якими я спілкувався, дуже позитивно дивляться на цю реформу, тож треба продовжувати працювати над її «адвокацією», – каже нардеп у керівництві президентської фракції на правах анонімності.

Чи значить це, що тепер у реформи є шанси на реалізацію?

Чи відмовилися від реформи «10-10-10»

Дискусія стосовно концепту «10-10-10», презентованого Шурмою, була не надто тривалою та не вийшла навіть за межі обговорень у соцмережах. Тоді автори так і не представили чітких розрахунків стосовно втрат бюджету від настільки радикального зниження податків та не деталізували компенсатори.

Зрештою комунікацію вирішили зупинити через початок перемовин із МВФ, каже на правах анонімності співрозмовник у ОП. У жовтні та листопаді Україна та Фонд домовилися про короткострокову моніторингову програму, яка не передбачає надання коштів, але створює умови для довгострокового фінансування. Одна з традиційних вимог МВФ – збалансований бюджет. «Ми не хотіли завадити перемовинам», – каже посадовець з ОП.

Досягти порозуміння з Фондом прихильники реформи хочуть до кінця першого кварталу 2023 року, тобто під час перемовин щодо наступної програми, додає співрозмовник. «Експерти МВФ мислять дещо академічно, але наше завдання – довести їм, що українська податкова система є фікцією, тому механічне зниження податків не означає такого ж падіння доходів», – пояснює він.

Ймовірно, податки будуть знижені не так кардинально, як за концепту «10-10-10», вважає нардеп від «Слуги народу» Марʼян Заблоцький, який бере участь у розробці проєкту та займатиметься просуванням його серед парламентарів. Утім, ставки у 10% будуть «стартовою позицією» у майбутніх перемовинах із МВФ, каже на правах анонімності співрозмовник у ОП.

Щоб сформувати фінальну концепцію, автори проводять опитування серед бізнесменів. Мета – зʼясувати, які податкові ставки реально готовий платити бізнес у разі відмови від «податкових схем» та пільг, пояснює Заблоцький.

Час реформи (під час війни чи після) поки що також не визначено. «Це відкрите питання», – говорить співрозмовник в ОП.

У чому полягає оновлена версія податкової реформи

Повна ліквідація усіх пільг та диференційованих ставок – одна з ключових підвалин майбутньої реформи, додає один з авторів із команди Шурми, який попросив не згадувати його імені в цій статті.

Інший елемент – підвищення низки інших податків. Серед компенсаторів, які розглядають в ОП, запровадження прогресивної ставки на ренту на видобуток корисних копалин (руди, газу, нафти, вугілля), вищі акцизи на пальне та алкоголь, а також податки на забруднення, зокрема металургійний пил. Ще одна ідея – обкласти додатковим оподаткуванням експорт сировини (наприклад, руди, зерна чи деревини), на що припадає 73% усього українського експорту.

Паралельно відповідальність за порушення податкового законодавства для бізнесу стане суворішою. Також Податкова служба отримає доступ до інформації про банківські рахунки для запобігання ухиленню від сплати податків.

Натомість підприємцям гарантуватимуть вчасне відшкодування ПДВ та відсутність проблем із податковою. «Податок на додану вартість буде розподілятися на дві частини: одна буде йти до спецфонду, з якого буде відшкодовуватись ПДВ, а інша до бюджету», – каже Заблоцький.

Паралельно необхідно реформувати і саму податкову за аналогією до реформи НБУ 2014–2015 років, додає нардеп, не уточнивши, в чому конкретно полягатимуть зміни до ДПС. 

«Фінальна мета – спонукати бізнес сплачувати податки, а не шукати способу уникнути їх», – каже Заблоцький.

Як приклад він наводить зарплати «у конвертах» та оптимізацію сплати ПДВ шляхом реєстрації на підприємстві декількох ФОПів. Центр соціально-економічних досліджень CASE у 2020 році оцінив збитки держави від виплати заробітних плат «у конвертах» – 110–150 млрд грн на рік. Втрати через маніпуляції зі спрощеною системою оподаткування для ФОПів – 7–16,3 млрд грн на рік.

Через акцент на боротьбі з ухиленням від оподаткування, що створює несправедливі конкурентні переваги для певних бізнесів, у перемовинах із МВФ цю реформу промотуватимуть як «антикорупційну», каже співрозмовник у ОП.

Що думають про реформу у владі

Автори реформи поки що не можуть навести фінальних розрахунків щодо впливу на бюджет через зниження податків. «Дефіцит можливий лише на перехідному етапі», – стверджує Заблоцький. Проте нардеп відмовився називати навіть орієнтовні втрати для бюджету.

Реформа обійдеться бюджету у 774 млрд грн на рік за умови ставок у 10%, каже голова фінансового комітету Данило Гетманцев, посилаючись на дані Мінфіну.

Уряд поки що теж дуже обережно ставиться до ідеї знижувати податки під час війни, оскільки є сумніви, що економіка має реальні компенсатори для цього, каже співрозмовник серед міністрів, який попросив не згадувати його імені та назви свого міністерства у статті. Крім того, є питання щодо впливу на бізнес. «Якщо ми знизимо одні податки, але при цьому підвищимо низку інших, чи буде це хорошим рішенням для бізнесу?» – каже високопосадовець.

Переконати міжнародних партнерів у необхідності реформи буде важко, погоджується і високопосадовець у Кабміні. «Позиція МВФ щодо цієї реформи не змінилася, – каже заступник голови фінансового комітету Ярослав Железняк. – Я не бачу передумов, щоб це сталося в майбутньому».

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні