20 жовтня у Відні завершилися кількаденні консультації між Україною та МВФ щодо нової програми, яка може розпочатися наступного року. Однак про фінансування поки що не йдеться, хоча уряд розраховує принаймні на $15 млрд. Чому фонд готовий підтримати Україну, але цього разу без грошей?
Перший етап переговорів між українськими урядовцями та Міжнародним валютним фондом, який проходив у Відні з 17 по 20 жовтня, поки що не додав ясності, чи отримає Україна у 2023 році програму з фінансуванням від Фонду.
Дотичні до перемовин співрозмовники Forbes описують віденські зустрічі радше як «консультації», ніж «перемовини». За інформацією трьох із них, системне співробітництво уряду та МВФ, що було перервано вторгненням Росії, може відновитися, але за спеціальною програмою, яка не включатиме виділення грошей.
Такий варіант не влаштовує українську сторону, яка орієнтується на класичну програму розширеного фінансування на $15 млрд протягом першого року, каже на правах анонімності високопосадовець із фінансових держструктур, дотичний до переговорів.
Наступний раунд переговорів із МВФ відбудеться за кілька тижнів. Чим зрештою вони можуть завершитися?
Як Україна та МВФ говорили про нову програму
Ще в липні Україна офіційно звернулася до МВФ із запитом щодо нової програми розширеного фінансування. Премʼєр-міністр Денис Шмигаль та тодішній голова НБУ Кирило Шевченко заявляли про необхідні обсяги у $15–20 млрд.
Співрозмовник Forbes в уряді додає до переліку тем, які б хотіла обговорити Україна, можливість «реструктуризації» (але, ймовірніше, йдеться про рефінансування) виплат, які уряд має здійснити на користь Фонду принаймні наступного року.
Дискусія щодо можливої нової програми від початку була непростою для українських урядовців. Складність полягала в тому, що МВФ не має досвіду запровадження макроекономічних програм в ситуаціях, коли в країні є воєнні дії, пояснював наприкінці липня заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.
«Фонд не розуміє, як у поточних умовах можна в середньостроковому періоді збалансувати бюджет України, враховуючи величезні видатки на оборону», – казав тоді він.
Крісталіна Георгієва, Ростислав Шурма, Сергій Марченко та Володимир Зеленський, фото: Getty Images Фото Getty Images
На момент початку війни Україна знаходилася у короткостроковій програмі МВФ Stand-By, яка була розрахована до червня 2022 року. Через вторгнення РФ сторони відмовилися від цього треку. Вже на початку березня Фонд виділив для України $1,4 млрд екстреного фінансування, додавши до цього ще $1,3 млрд у жовтні.
Коментуючи жовтневий транш, директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва анонсувала початок перемовин з українським урядом щодо окремої Моніторингової програми, або PMB (Program Monitoring with Board involvement). За словами співрозмовника, дотичного до зустрічей у Відні, наразі дискусія точиться саме навколо цього формату.
Що таке PMB? Двоє співрозмовників у Фонді уточнили, що це інструмент, який не передбачає фінансування. Натомість його функція – підготувати країну до повноцінної довгострокової програми, «як тільки дозволять умови», йдеться у звіті МВФ по Україні, присвяченому жовтневому рішенню про додаткові $1,3 млрд.
У документі зазначено, що можливості українського уряду обслуговувати зобовʼязання є адекватними, враховуючи обставини, але в цьому сенсі існують «надзвичайні ризики». МВФ – одна з небагатьох міжнародних установ, яка відмовилася давати прогнози щодо української економіки на найближчі роки через високу невизначеність.
«Українська влада підтверджує наміри зберегти макрофінансову стабільність, – сказано у звіті. – Їхній запит на PMB служитиме підтвердженням, що уряд буде проводити необхідну для цього політику».
Чи потрібна програма МВФ без грошей
Сам факт наявності програми МВФ є принципово важливим питанням для України, казав у серпневому інтервʼю Forbes ексголова НБУ Кирило Шевченко. «Сьогодні це, як ніколи, «не тільки про гроші», – пояснював він. – Це бенчмарк для інших кредиторів, допомога нам з погляду консолідації зусиль усіх гілок влади».
PMB реально затвердити рішенням Ради директорів Фонду вже у першій половині грудня, вважає один з учасників консультацій. Втім, українська сторона не втрачає сподівань домовитися про програму з фінансуванням, каже на правах анонімності один з урядовців. «У нас немає особливого вибору, ці кошти ($15 млрд) закладені у держбюджет», – зазначає він.
МВФ має розуміти цю обставину – під час зустрічей у Відні українська делегація «захищала» перед колегами з Фонду свої розрахунки щодо параметрів бюджету та макроекономічних показників на 2023 рік, розповів на брифінгу 20 жовтня нещодавно призначений очільник Нацбанку Андрій Пишний. Саме з консультаціями з МВФ повʼязано відтермінування розгляду Радою проєкту бюджету на 2023 рік з кінця жовтня на початок листопада, писав у Telegram заступник фінансового комітету ВР Ярослав Железняк.
«Наші позиції досить близькі, – уточнив на тому ж заході заступник Пишного Ніколайчук (обидва виступали з Відня у перерві між переговорами). – У попередні роки доводилося бачити куди більш суттєві розходження».
Наступний раунд перемовин, ймовірно, відбудеться у листопаді, каже один з учасників. Якщо ситуація з фінансовою частиною майбутньої програми не зміниться, перемовини можуть перекинутися на 2023 рік, не виключає інший співрозмовник, дотичний до української делегації. «Гроші нам дійсно потрібні, – каже він. – Але початок року ми ще протримаємося».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
