Обмежити функції держави, забезпечити ефективну роботу судової гілки та інші фундаментальні кроки, які має зробити Україна для економічної незалежності
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Суверенітет, територіальна цілісність, соборність та політична незалежність – це те, що наразі для нас у пріоритеті. Але активна дискусія має бути й щодо незалежності економічної.
Що ж потрібно для її досягнення після війни? Пʼять основних кроків.
1. Почати з фундаменту й обмежити функції держави, залишивши лише безпекову, судову, соціальну та міжнародну.
Держава є інструментом для створення найбільш сприятливих умов для кожної людини. І все. Жодної діяльності в інших сферах вона вести не має.
Це скоротить державні видатки до 20–25% ВВП і надасть можливість зростати ВВП на 10% щороку після нашої перемоги.
«Мала держава» – це основа економічної сили, стійкості та незалежності. Обмеження функцій має пройти завдяки чотирьом основним інструментам: приватизації, демонополізації, дерегуляції та цифровізації.
Приватизація нестратегічних державних підприємств відкриє двері для нових приватних ефективних інвесторів.
В економіці держава – це найбільший власник та роботодавець. У нас понад 3500 державних підприємств. Для порівняння, в Австралії їх девʼять, у США – 34, у Швеції – 46, у Канаді – 50, у Польщі – 55, а в Латвії – 85. Окрім великої кількості більшість із них асоціюються з корупцією та неефективністю.
До заборони 2022 року про створення нових ДП без рішення Кабміну в Україні щороку реєструвалося понад 300 нових державних підприємств. Тобто будь-хто в державі – міністерство, відомство, агентство – просто своїм рішенням могло створити нове ДП.
Такі повноваження неможливі у філій приватних компаній чи дочірніх підприємств приватної корпорації.
Для високорозвиненої ринкової економіки потрібно більше приватних інвестицій, а не державних. Саме приватний капітал ефективний у короткостроковій, а ще більше в довгостроковій перспективі.
Демонополізація створить конкуренцію на ринках із природними монополіями.
Україна має позбутися олігархів із політичним впливом і стати країною великих можливостей для будь-яких підприємців. А також увійти до десятки країн за економічною свободою та легкістю ведення бізнесу.
Інфрастуктурний монополізм має відійти в минуле. Новий інвестор не мусить платити $10 млн за підключення до електромереж свого заводу з виробництва байрактарів і чекати на це понад два роки. Це має бути дешево, швидко та без хабарів.
Дерегуляція ліквідує непотрібні перевірки, дозволи, ліцензії та сертифікати.
Наразі, за даними Мінекономіки, у сфері держрегулювання існує понад 1000 інструментів. Зокрема, 528 дозволів, 224 ліцензії, 157 погоджень, 145 висновків, 121 свідоцтво, 55 декларацій, 42 повідомлення та 23 посвідчення.
Все, що не пов’язано з функціями держави, має бути скасоване. Після ліквідації цих регуляторних бар’єрів ми нарешті станемо конкурентоспроможними та побудуємо вільну та сильну економіку.
Цифровізація всіх державних послуг відріже можливість корупції через людський фактор.
Але без дерегуляції цифровізація не спрацює. Не треба оцифровувати непотрібні послуги чи документи. До тендерів із виконання завдань із цифровізації без державної таємниці мають бути залучені якомога більше українських та іноземних приватних ІТ-компаній.
2. Забезпечити конкурентну та гідну заробітну плату для всіх гілок судової влади.
Це стане можливим після початку економічного зростання. Бо поки в судді зарплата менша, ніж у директора ресторану, завжди буде спокуса взяти хабар.
Також потрібно здійснити перехід від радянської системи до системи інститутів англійського права як найкращої у світі для захисту та забезпечення справедливості.
3. Створити сильну контрактну армію із сучасним озброєнням та запустити масштабне хайтекове мілітарне виробництво.
Вступ до НАТО країни з такою армією буде беззаперечним і стане найкращою гарантією безпеки для бізнесу.
Після розвалу СРСР Україна отримала 8700 танків, 11 000 БМП та БТР, 18 000 одиниць реактивної та ствольної артилерії та 2800 літальних апаратів. І все це ми списали або продали за кордон.
У нас немає жодної великої приватної компанії в сфері ВПК, а, наприклад, у США всі оборонні компанії є приватними.
Тому необхідно негайно розпочати роботу над розвитком повноцінного ринку зброї, зняти обмеження на торгівлю та виробництво зброї, а кожному громадянину нарешті надати право володіти та носити при собі короткоствольну зброю.
4. Змінити податкову та монетарно-грошову політики.
Після обмеження функцій держави на її забезпечення буде необхідно в рази менше грошей.
Відповідно, податкова та монетарно-грошова політики мають стати простими, універсальними, з низькими плоскими ставками податків. Та найголовніше – конкурентними порівняно з відповідними політиками в інших державах, які будуть обирати громадяни, що повертатимуться з-за кордону, і майбутні інвестори.
Без преференцій, пільг, дотацій на індивідуальній чи секторальній основі, за податковою формулою: 0% – 0% – 0% (ПДВ – 0%, ЄСВ – 0%, ПнП – 0%). Замість цих податків: податок із продажу, ПДФО та ПнВК зі ставкою 10%.
5. Відмовитися від радянського Трудового кодексу 1971 року, за яким досі живе Україна, і зробити основою ринку праці індивідуальний договір між роботодавцем та найманим працівником.
Основа будь-якої держави – це люди. Людина має сама розпоряджатися власним життям, здоровʼям та майном і своїм робочим часом у тому числі. Тобто як, де і з ким їй потрібно працювати.
***
Зі зростаючою економікою, сильною армією, незалежною судовою системою та верховенством права, низькими та зрозумілими податками, без корупції та з гідним ставленням до праці кожної людини Україна стане найбагатшою та найбезпечнішою країною Європи ще на наших очах.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
