Російські ракети «забрали» 12% робочого часу. Змістовна оцінка економічних втрат через атаки на енергетику /Getty Images
Категорія
Гроші
Дата

Російські ракети «забрали» 12% робочого часу. Змістовна оцінка економічних втрат через атаки на енергетику

Getty Images

Очевидно, що руйнування енергетичної інфраструктури негативно впливає на економіку України, але наскільки погано, як це позначається на економічній активності і змінює український ВВП? Економісти Олексій Блінов та Сімеон Дянков роблять перші оцифровані висновки. 

Forbes Україна випустив новий номер друкованого журналу. В ньому майже два десятки ексклюзивних матеріалів. Придбати журнал з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням.

Масштаби російських атак на енергетичну інфраструктуру не мають прецедентів у сучасній воєнній історії, і надійні оцінки їхнього впливу на економічну активність відсутні. 

Міжнародні оцінки показують, що через відключення електроенергії втрачається 0,3% світового ВВП. Проте ці оцінки побудовані на короткострокових і обмежених у масштабах відключеннях. Причому ці відключення зазвичай відбуваються в економіках, орієнтованих передусім на сільське господарство чи видобуток природних ресурсів.

У цій статті оцінюється вплив пошкоджень електромереж на економіку України. Оскільки точна публічна інформація про відключення електроенергії в Україні відсутня, ми використовуємо для побудови такої бази даних відомості про енергопостачання загальноукраїнської мережі банкоматів. 

Значні зриви електропостачання в Україні почалися 11 вересня, коли артилерійські обстріли призвели до від’єднання Запорізької АЕС від мережі. Відтоді атаки на енергетичну інфраструктуру стали постійним явищем: у жовтні та листопаді відбулося п’ять масованих повітряних ударів. Атака 23 листопада була найпотужнішою і призвела до блекауту по всій країні. 

Ми розрахували профілі втрат енергопостачання для кожної великої атаки у вересні – листопаді (графік 1). Загалом енергетична система витримала атаки вересня і жовтня, коли брак електроенергії було локалізовано переважно тими регіонами, які сильно постраждали. В середньому у вересні було втрачено тільки 0,5% продуктивного часу, у жовтні – 2,3%.

Російські ракети «забрали» 12% робочого часу. Змістовна оцінка економічних втрат через атаки на енергетику /Фото 1

Графік 1. Тривалість відключень електроенергії, спричинених атаками у вересні – листопаді.

У листопаді втрати зросли експоненційно, адже накопичену шкоду було посилено двома сильними хвилями ракетних нальотів 15 та 23 листопада. Останній призвів до всеукраїнського блекауту, коли наступного дня, 24 листопада (T+1), було втрачено 55% продуктивного часу. З кожною атакою оператори мережі знаходили певні рішення лише за кілька днів (графік 1). Через день після атаки 23 листопада втрати продуктивного часу скоротилися з 55% до 25%, і на третій-четвертий день після удару стабілізувалися на рівні 17–18%. 

Загалом у листопаді Україна втратила понад 12% продуктивного часу, це у 5,2 раза більше, ніж у жовтні. У листопаді варто виокремити і показник втрати понад 23% продуктивного часу в останні сім днів місяця.

Як рахували

З метою оцінки впливу блекаутів на економіку ми використовуємо щоденні дані банкоматів Sense Bank, одного з найбільших банків України. Банк має широку мережу (близько 500) банкоматів, що покриває всі регіони України, окрім тимчасово окупованих територій. Коли зникає живлення банкомату або його зв’язку, цей інцидент фіксується моментально. Так само фіксується момент відновлення живлення, що забезпечує добрий хронометраж тривалості блекаутів у відповідних локаціях. 

Ми фокусуємо увагу на найбільш актуальному для бізнесу часі з 8:00 до 20:00. Далі ми розраховуємо для кожного банкомату відсоток цього продуктивного часу без енергоживлення. Далі на підставі цих даних окремих банкоматів розраховуються середні значення для регіонів, які потім агрегуються у загальнодержавний показник з урахуванням ваги регіонів у довоєнному ВВП.

Вимкнення електроенергії нерівномірно розподілено країною. Економіка Києва, наприклад, серйозно постраждала, адже місто дуже залежить від магістральних мереж постачання від атомних і теплових електростанцій. У деяких регіонах є ускладнення від накопичених пошкоджень на місцевих теплоелектростанціях, наприклад у Сумській області або у Кременчуку. Регіональні відмінності є значними (графік 2). 

Російські ракети «забрали» 12% робочого часу. Змістовна оцінка економічних втрат через атаки на енергетику /Фото 2

Графік 2. Відсоток продуктивного часу, втраченого через вимкнення електроенергії у листопаді 2022 року.

Економічний вплив 

Логічно вважати, що вимкнення світла справляють значний негативний вплив на економічну діяльність. Втрачається продуктивний час, бізнес збільшує собівартість через витрати на запасні джерела генерації, деякі підприємства стикаються із втратами запасів, а деякі доводиться повністю зупиняти, адже їхній технологічний процес не передбачає перерв у енергопостачанні. Та й сам енергетичний сектор є великою частиною української економіки, випуск якої стрімко падає під час атак.

Скорочення енергопостачання у вересні та жовтні було обмеженим і навряд чи сильно вплинуло на економічні тенденції. Тому ми порівнюємо наші дані про тривалість відключень у листопаді з іншими оперативними даними про різні галузі економіки (таблиця 1). Ми не робимо тут поправку на сезонність

Російські ракети «забрали» 12% робочого часу. Змістовна оцінка економічних втрат через атаки на енергетику /Фото 3

Таблиця 1. Окремі економічні показники, % зміни до попереднього місяця у листопаді 2022 року.

У таблиці виділяються два явища. По-перше, значно зріс імпорт енергетичного обладнання. По-друге, домашні господарства скоротили карткові платежі в супермаркетах на 9% до попереднього місяця (раніше ми розробили модель оцінки приватного споживання через дані платежів на POS-терміналах). Проте частина цього скорочення, імовірно, просто перейшла у готівкові платежі. 

Як ВВП залежить від електроенергії 

Визначення впливу відключень електроенергії на економічну активність зараз є питанням №1 для українських економістів. Проте визначену для листопада втрату 12% продуктивного часу не можна автоматично переносити на оцінку втрат ВВП. Лінійної залежності між втратами робочого часу та втратами випуску або доданої вартості немає. Адже економічні агенти пристосовуються до обставин, змінюючи звичну поведінку. Наприклад, дані Sense Bank щодо безготівкової оплати у супермаркетах у листопаді показали істотне зростання середнього чеку із одночасним скороченням кількості покупок. Це означає, що споживачі пристосувалися до обставин: були змушені відвідувати магазини рідше, проте купувати за один раз більше. 

Із часом вплив блекаутів на економічну активність може зменшуватись, адже бізнес адаптується: встановлює генератори, акумулятори, змінюється місцева архітектура електромереж для підвищення надійності енергопостачання.

Проте у деяких випадках промислового виробництва нелінійність може мати зворотній характер. Так, безперервний хімічний процес, що критично залежить від електроживлення, ефективніше не виконувати взагалі, ніж допустити його технологічне порушення через відключення.

Наведене в роботі порівняння обсягів втрати бізнесом доступу до електроенергії із певними оперативними економічними показниками за листопад свідчить, що втрати випуску в економіці значно менші, ніж втрати споживання електроенергії. Якими саме є параметри цієї залежності – предмет для подальших досліджень.

Замість висновків 

Наші оцінки на основі банківських даних показали, що втрати від відключення електроенергії були низькими у вересні та жовтні і становили 0,5% і 2,3% продуктивного часу відповідно. Однак це значно змінилося у другій половині листопада, коли потужна хвиля ракетних ударів на енергетичні мережі призвела до всеукраїнського блекауту із втратою 55% продуктивного часу наступного дня. 

Окрім прямого ефекту втрати енергопостачання є і непрямі ефекти рішень про зупинку виробництва в умовах невизначеності або рішень про купівлю запасних генераторів за ажіотажними цінами. Також у розрахунках не розглянуто втрати для самого енергетичного сектора. 

Вплив відключень електроенергії на економічний розвиток в Україні став важливою темою майбутніх досліджень. Наразі аналіз оперативних показників виявив лише помірний вплив на економіку в листопаді. Важливо зазначити, що найпотужніші блекаути відбулися наприкінці місяця, а нижчі температури взимку створять додатковий попит на електроенергію. А отже, дані за грудень і січень будуть критично важливими для оцінки економічного ефекту блекаутів в Україні. Окрім моментального ефекту на місячні показники економічного виробництва, атаки на енергетичну інфраструктуру ставлять під сумнів усі прогнози ВВП на 2023 рік. 

Розширену версію статті оприлюднено англійською на дослідницькому порталі VoxEU/CEPR.

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Катерині Рещук – [email protected]
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні