Очікуване восени відновлення економіки перервалося через російські теракти проти енергетичної інфраструктури. НБУ прогнозує зростання реального ВВП у 2023 році лише на 0,3%. Як це вплине на бізнес найбільших українських компаній та які основні макропоказники найбільш важливі для них?
У 2023 році економіка України зросте лише на 0,3%, свідчить оновлений макропрогноз НБУ, опублікований 26 січня. Також Нацбанк зберіг облікову ставку на рівні 25% та анонсував, що триматиме її щонайменше до кінця першого кварталу 2024 року.
Попередні оцінки регулятора, складені восени (тобто ще до того, як стали зрозумілі реальні масштаби ракетних атак Росії на українську інфраструктуру), були більш оптимістичними. НБУ очікував зростання економіки у 2023-му на рівні 4%.
Що ці зміни означають для великого українського бізнесу та які прогнози він закладає у плани на 2023 рік?
Forbes поставив це питання учасникам щорічного списку ТОП-100 приватних підприємств України. Відповіді надали десять компаній з різних галузей – від АПК до ритейлу.
З якої економічної реальності цього року виходитимуть найбільші українські компанії?
Прогнози на 2023-й: чого чекають НБУ та великий бізнес
«Погіршення прогнозу зумовлене наслідками енергетичного терору РФ і переглядом основного припущення щодо тривалості збереження безпекових ризиків», – зазначив голова НБУ Андрій Пишний.
Йдеться про воєнні дії в рамках опору вторгненню РФ: НБУ припускає, що їхні масштаби суттєво зменшаться лише на початку 2024-го. Прогноз, що передбачав зростання ВВП на 4% цього року, базувався на гіпотезі про значну деескалацію всередині 2023-го.
Ділові очікування українського бізнесу у 4-му кварталі 2022 року залишались переважно негативними, свідчить опитування НБУ. Бізнес, зокрема, очікує посилення девальвації. Середнє значення курсу через 12 місяців – 42,59 грн/$, тоді як у третьому кварталі було 41,93 грн/$.
Хоча й підприємства торгівлі та сектору послуг доволі швидко підлаштувались до відключень електроенергії, серйозних втрат зазнала промисловість, зокрема металургія, йдеться у релізі НБУ щодо нових прогнозів. Оскільки війна триватиме, НБУ очікує, що повноцінне розблокування портів відтерміновується, а значить, відновлення експорту буде не таким швидким, як очікувалось.
Крім того, в умовах війни аграріям важко проводити посівну та збиральну кампанії, тож за оцінками Нацбанку, врожаї цього року будуть меншими. Зокрема за зерновими – на 15%.
Економіка поступово повертатиметься до стійкого зростання у наступні роки: до 4,1% у 2024 році та 6,4% у 2025 році, очікує Нацбанк. Інфляція у 2023-му сповільниться до 18,7%, у 2024-му – до 10,4% та у 2025-му – до 6,7%.
Втримувати споживчі ціни дасть змогу анонсована міжнародна допомога, а також активізація ринку внутрішніх боргових залучень. Нацбанк сподівається, що цьогоріч йому не доведеться включати «емісійний верстат» для фінансування дефіциту бюджету та балансування валютного ринку. На кінець року очікується, що міжнародні резерви становитимуть близько $27 млрд.
Чи співпадають нові прогнози з очікуваннями великого бізнесу?
«Ми виходили з наступних показників: інфляція у 2023-му (грудень до грудня) – 19%, зростання ВВП – 2%, середньорічний курс – 42,2 грн/$», – каже фінансовий директор «Фармак» Дмитро Грищенко.
На схожі показники орієнтується й ритейлер Auchan. Компанія закладає у бізнес-план цього року інфляцію на рівні 20% та курс у 43 грн/$ у середньому за рік та 50 грн/$ на кінець 2023-го. «Але ми оцінюємо прогноз курсу як песимістичний і маємо розуміння щодо інших сценаріїв», – йдеться у письмовому коментарі Auchan.
Чи означає перегляд прогнозів Нацбанку, що свої очікування погіршуватиме і бізнес?
«Ми не перераховуємо бюджети протягом року, але при зміні ключових макропоказників адаптуємо свої плани» – говорить CFO групи компаній ОККО Назар Купибіда. Vodafone UA корегує власні прогнози при змінах базових показників у межах +/- 5%, коментує директор із стратегії компанії Дмитро Пономаренко. Агрохолдинг Астарта змінює прогнози щомісячно та стратегічно – щоквартально, розповіли у пресслужбі компанії. У випадку значних коливань компанія перераховує бюджет.
Ремарка НБУ про можливі терміни гарячої фази війни є не менш важливою, ніж макропрогнози. «Планування стратегії фактично перейшло на більш короткі періоди часу, – констатує керівник із корпоративних комунікацій Group DF (до складу входить азотний холдинг Ostchem) Олег Арестархов. – Деякі наші бізнеси переглядають її буквально щокварталу».
Курс чи інфляція: на які макропоказники дивляться українські компанії
Які саме показники є важливими для великого бізнесу? «Найважливіші три – падіння чи зростання ВВП, курсу долара та інфляції», – говорить Купибіда із ОККО. Також паливна компанія відслідковує зростання заробітних плат, динаміку платіжного балансу та вартість грошей/кредитів.
За словами Пономаренка з Vodafone, цьогоріч до переліку основних показників додалися оцінка потенційного бюджету на відбудову країни та динаміка й прогноз міграції населення.
Більшість опитаних компаній ставлять питання курсу валют вище за інфляцію. «З точки зору доходів це пов’язано зі значною часткою експорту в структурі надходжень, з точки зору витрат – курс має суттєвий вплив на закупівельні ціни», – йдеться у письмовому коментарі пресслужби агропромхолдингу «Астарта».
Для експортоорієнтованих компаній важливе не лише співвідношення гривня/долар. Наприклад, аналітики Інтерпайп відслідковують також пари гривня/євро та долар/євро. Джерела – прогнози НБУ та Держбюджету, Європейського центробанку, Федеральної резервної системи й Deutsche Bank, розповідає директор з економіки та фінансів Інтерпайп Сергій Кузьменко.
Компанія також закладає у бізнес-плани прогнози цін на енергоносії та сировину, враховує інвестиційні плани та стратегії розвитку великих споживачів продукції, таких як «Укрзалізниця» та «Укргазвидобування», додає Кузьменко.
Промисловці та агрокомпанії також враховують прогнозовані ціни на основні товари на міжнародних ринках. «Це ті біржові товари, від яких залежить маржинальність нашого азотного бізнесу та бізнесу наших основних клієнтів – аграріїв», – пояснює Арестархов із Group DF. Наприклад, азотний бізнес групи враховує прогнозовані ціни на газ, який є основною сировиною для виробництва добрив. Враховуються ціни на такі основні види сільськогосподарської продукції, як пшениця, кукурудза, олія, соя.
Опитані підприємства при формуванні бізнес-плану орієнтуються на прогнози НБУ, уряду, іноземних комерційних банків, прогнози світових фінансових організацій (IMF, The World Bank, EBRD), рейтингових агентств (Fitch та S&P), звіти аудиторських компаній «великої четвірки», міжнародних та українських інвестиційних компаній (ICU, Dragon Capital).
Компанії промислового та аграрного сектору використовують біржову інформацію й аналітичні звіти таких провідних агенцій, як Fertecon (S&P), Bloomberg, Argus, Platts, IСIS, The International Fertilizer Association (IFA), ExPro тощо. «Вивчається публічна аналітика міжнародних конкурентів. Важливе джерело в аграрному секторі – опитування клієнтів та вимірювання їхніх очікувань», – додає Арестархов із Group DF.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
