Forbes Ukraine опублікував інтерв’ю з новообраною керівницею АРМА Оленою Думою. Це її перша розмова в такому форматі після призначення. Аналізуючи її відповіді, у голови правління StateWatch Олександра Лємєнова виникли зустрічні питання щодо майбутньої роботи головного державного холдингу конфіскованих активів під її очільництвом. Ось його рефлексія на інтерв’ю
Чергова нова голова АРМА
До попередників новообраної керівниці АРМА Олени Думи постійно були запитання щодо роботи агентства у профільних експертів, політиків і міжнародників. Майже всі вони, окрім поки останнього т.в.о. голови Дмитра Жоравовича, отримали повідомлення про підозру у вчиненні злочинів від органів правопорядку.
Відповідні зловживання «потягли» на сотні мільйонів гривень. Не кажучи, скільки держава втратила від неефективності ексочільників АРМА.
Під час останнього конкурсу на посаду голови АРМА з першої спроби чергового керівника не обрали. Того року процес завершився нічим, і Кабмін перезапустив конкурс. Поточний відбір також створював побоювання, що головою агентства оберуть повністю підконтрольну Офісу президента особу.
Найбільшим промахом, безумовно, було б обрати тоді ще т.в.о. голови АРМА Жоравовича. Аналітичний центр StateWatch неодноразово звертав увагу на непрозорість процедур передачі в управління арештованого майна, потенційно корупційні схеми продажу «майна, що псується» (калій, аміак), донарахування бонусів «за інтенсивність праці», хоча ефективність була на нулі.
Врешті-решт увагу громадськості відвернули на нібито афілійованого із заступником голови Офісу президента Олегом Татаровим кандидата на голову агентства – співробітника Мін’юсту Віктора Дубовика. Але вже тоді мої джерела стверджували, що це «димова завіса». І додали, що оберуть зовсім іншу персону.
Так і сталось – у конкурсі на посаду голови АРМА перемогла Олена Дума, яка до того займала різні посади на держслужбі, мала близьке знайомство з ексглавою СБУ в Криму Олегом Кулінічем. Репрезентувала інтереси близького до колишнього президента США Дональда Трампа бізнесмена Сема Кісліна, що намагався дискредитувати в передвиборчий період чинного главу Білого дому Джо Байдена. Але все це – про минуле, її обрали й призначили на посаду.
Потрібно продовжувати відстежувати тренди й тенденції у роботі АРМА. Можливо, вся попередня критика буде перекреслена реалізацією правильних завдань.
Рефлексія на інтерв’ю
Що ж саме мене зацікавило у відповідях Олени Думи в інтерв’ю Forbes Ukraine та чому ми надто зосереджуємося на її ролі в керівництві агентством.
До війни роль АРМА була не такою значущою. Агентство має дві ключові функції: розшук і менеджмент активів, що знаходяться під арештом. До повномасштабного вторгнення РФ кількість таких активів, якщо зважити на їхню ринкову вартість, була не такою значною.
На кінець липня 2023 року під арештом, у результаті розслідувань органів правопорядку, знаходиться майна мінімум на десятки мільярдів гривень.
Тепер щодо інтерв’ю: «відповідь Олени Думи» – моя позиція.
1. «Не знайома з Єрмаком, Шурмою і Татаровим».
– Займаюся темою АРМА не перший рік, тому можу з упевненістю сказати – ніхто б і не знайомив Думу з Єрмаком чи Татаровим. Пів року тому в Офісі президента я порушував питання заміни Жоравовича як неефективного менеджера, на що отримав відповідь, що «президент та його найближче оточення не займаються мікроменеджментом».
2. «Я не та людина, на яку можна тиснути чи впливати».
– Відповідь на запитання про впливи з боку Єрмака, Татарова, Шурми. Можна багато розповідати про свою незалежність і важливість, але якщо Думу покличуть в Офіс президента або зателефонують, нехай спробує не прийти або не відповісти на дзвінок.
В країні, тим більше у стані війни, де її орган – АРМА – концентрує арештовані активи, є лише єдиний центр ухвалення рішень. Він знаходиться на Банковій. Знайомство з кимось – це не злочин. Виконувати незаконні «доручення» – інша річ.
Сем Кіслін, бізнесмен близький до колишнього президента США Дональда Трампа. Фото УНІАН
3. «Ця пресконференція була присвячена боротьбі з корупцією в Україні. Сем Кіслін розповідав про міжнародне сприйняття та досвід, а також викриття схеми Роттердам+».
– Відповідь на запитання щодо участі у пресконференції Сема Кісліна, що, за даними The New York Times, займався дискредитацією передвиборчої кампанії Джо Байдена. Я б взагалі сказав, що це, можливо, була помилка. Дума аж ніяк не мала на меті підтримувати внутрішньополітичні процеси в США.
4. «Досвід кожного співробітника є досить унікальним, і нехтувати цим людським капіталом було б неправильно».
– Так Дума відповіла на запитання: «Чи плануєте кадрові зміни в АРМА»? Це дуже тонка крига, зважаючи на те, що в агентстві вже починають чистити ряди «професіоналів». Громадськість тільки підтримає, якщо окремих одіозних персонажів поженуть в шию.
5. «Наразі розмір посадового окладу без надбавок – 25 224 грн. Це майже у три рази менше, ніж отримують керівники інших антикорупційних органів».
– Відповідь щодо «великих зарплат в АРМА». Згадування посадового окладу без надбавок і премій – це звичайна маніпуляція. Ми ж публікували розміри зарплат за той самий грудень 2022 року. Наразі ж в АРМА говорять, що крига скресла, й співробітники вже не отримуватимуть по 150 000–200 000 грн за «інтенсивність праці».
Джерело: офіційна відповідь АРМА на запит StateWatch щодо публічної інформації. Фото StateWatch
6. «Вважаю, що реєстр (арештованих активів) потрібно відкривати. Це безпосередньо передбачено законом про АРМА, цього давно вимагає громадянське суспільство. Водночас АРМА отримало офіційні застереження від органів нацбезпеки, зокрема Міноборони, Держспецзвʼязку та Кіберполіції, щодо ризиків відкриття реєстру в умовах воєнного стану».
– Не зовсім так. Це були застереження від СБУ та позиція Кабміну, але якщо є листи від Міноборони, Держспецзв’язку й Нацполіції, чому б не надати їх для публічного ознайомлення? Що там секретного? Вказівка «закрийте реєстр»?
Там жодних секретних даних бути не може. Ба більше, якщо Дума доб’ється, щоб реєстр відкрили, громадянське суспільство повністю її підтримає.
7. «Зараз ми на стадії доопрацювання проєкту урядової постанови, яка вносить зміни до порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах».
– Ситуація, яка є наслідком «роботи» співробітників Мінекономіки, «Прозоро.Продажі» тощо. Нещодавно зустріч щодо цього вже відбувалася.
8. «Багато організацій та експертів наполягають на тому, що не можна допустити розпорошення функцій органу. Аналоги АРМА існують у більшості європейських країн. Поєднання функцій розшуку злочинних активів та подальшого управління ними в межах однієї установи є логічним і практично необхідним».
– Про те, що «багато організацій та експертів» – не зовсім правда. Фактично проблематикою АРМА не один рік займалися «ТІ Україна» та StateWatch. Так, створювався орган в поєднанні пошуку й менеджменту. Але всі попередні керівники дискредитували загалом все відомство і поставили під сумнів існування в подібному форматі.
Дмитро Жоравович, останній т.в.о. голови АРМА. Фото Denis Buhaychenko/Wikipedia
Два-три місяці роботи АРМА все покажуть
Багато залежить від того, що Олена Дума реалізує за найближчі два-три місяці. Якщо відкриють реєстр арештованих активів, звільнять тих, хто роками саботував роботу. Наразі звільнені головний юрист АРМА Антон Чубенко, кадровиця Тетяна Рудяк та кілька юристів.
Цікавить релевантність знаходження на посадах Олексія Таможанського, начальника управління менеджменту активів, та заступника голови АРМА Філіпа Проніна. Можливо, їх «утискав» Жоравович, і вони зараз докладуть усіх зусиль, щоб держава повноцінно реалізувала відповідні функції через АРМА. Ніхто не знає.
Але точно не потрібно Олені Думі у відповідь на зауваження представників профільної громадськості записувати гнівні відео й викладати їх у соцмережі. Ми завжди готові до діалогу, де буде запропонований план дій і надалі проконтрольовано реалізацію обіцянок.
Роботи в АРМА достатньо: відкрити реєстр арештованих активів, проводити відбір управителів активів через Prozorro, а продаж «майна, що псується» – через Prozorro.Sale.
В іншому випадку мої побоювання мали під собою фундамент. Чим тоді Олена Дума буде відрізнятися від ексглав АРМА Жоравовича або навіть першого глави агентства Антона Янчука, якому детективи НАБУ вручили підозру у зловживанні владою та розтраті 426 млн грн.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
