Заступник Генпрокурора Дмитро Вербицький про обшуки у підприємців, ефективність ініціативи «маски-шоу стоп», тиск на бізнес через «російський слід», БЕБ і вплив заступника голови Офісу президента Олега Татарова
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Поки Генпрокурор Андрій Костін здебільшого займається справами воєнних злочинів росіян і політичного керівництва РФ в Україні, його заступник Дмитро Вербицький, 43, відповідає за економічний блок і захист інвестицій.
У цьому сенсі, принаймні у бізнесу, виникають суттєві питання до правоохоронної системи. В останні кілька місяців гучні кейси з обшуками чи кримінальними справами проти відомих підприємців виникали у публічному полі чи не щотижня.
Що на це відповідає Генпрокуратура? Ситуація не така однозначна, каже Вербицький під час короткої розмови з Forbes.
Наскільки часто правоохоронці зловживають повноваженнями при обшуках, чи допоможе бізнесу чергова законодавча ініціатива «маски-шоу стоп» і чи стало ефективнішим Бюро економічної безпеки?
Це скорочена та відредагована для ясності версія інтервʼю Дмитра Вербицького.
«У суспільства складається хибне враження, що майже всі обшуки проходять незаконно»
Підприємці масово скаржаться на тиск з боку правоохоронних органів та так звані маски шоу. Чи є в Офісу генерального прокурора розуміння, як побудувати роботу правоохоронних органів так, щоб зменшити тиск на бізнес?
Під час нарад та тренінгів із різними правоохоронними органами завжди підкреслюємо, що обшуки – це виключна міра, яка має застосовуватися лише у випадку, коли немає іншого способу отримати документи або необхідну інформацію.
Згідно з КПК існує два запобіжники щодо проведення необґрунтованих обшуків: прокурорський та судовий. Перший – слідчі органи мають погодити клопотання на проведення обшуку у процесуального керівника (прокурора), а другий – отримати ухвалу суду.
Ми дійсно фіксуємо випадки, коли обшуки були проведені передчасно. Це декілька скарг на рік. Протягом останніх трьох років змінено групи прокурорів і слідчих у 13 випадках, але не лише через порушення, допущені під час обшуків. Якщо дійсно встановлюється, що обшуки проведені передчасно чи з порушенням, ми змінюємо орган розслідування, а у деяких справах визначаємо наших прокурорів старшими групи та самостійно розбираємося у кримінальному провадженні.
Разом з тим, є й чимало випадків, коли після звернення бізнесу та вивчення кримінального провадження встановлюється, що дійсно була необхідність у проведенні обшуків, бо були ризики знищення доказів, псування, виправлення тощо, або представники підприємства відмовлялися надавити інформацію в інший спосіб. Але про такі випадки ніхто публічно не говорить, тому у суспільства складається хибне враження, що майже всі обшуки у суб’єктів господарювання проходять незаконно або з порушенням.
Яка статистика зараз по обшуках, чи збільшилась їхня загальна кількість?
У нас немає єдиної статистики щодо обшуків саме у суб’єктів господарювання. Разом з Мінцифри ми консультуємося щодо запровадження трекінгу слідчих дій. Після цього кожен слідчий орган має вносити у реєстр відомості про проведення обшуку та підстави для цього. Сподіваємося, незабаром ця функція запрацює.
За останні місяці пройшло кілька гучних обшуків. Наприклад, у компанії MacPaw щодо земельної справи та у бізнесмена Ігоря Мазепи. Чи була нагальна необхідність у цих обшуках?
На мою думку – ні. За цими кейсами до нас звертаються представники компаній. В обох випадках після звернення змінена група процесуальних керівників, які працювали над цими провадженнями.
Що робити малому та середньому бізнесу, який немає такої команди юристів й інколи боїться бути публічним?
Офіс генпрокурора у кожному регіоні збирав місцеві органи влади та правоохоронців, а також бізнес, де обговорювалися проблеми. Я особисто був на двох таких нарадах, закликав бізнес розповідати про кейси зловживань із боку правоохоронних органів. Висловитися можна було як публічно, так і анонімно.
Декілька разів на рік ми влаштовуємо окремі зустрічі з різними бізнес-асоціаціями (ЄБА, АСС, Рада бізнес-омбудсмена, CEO Club). Бізнес також може окремо звернутися до Департаменту кримінальної політики та захисту інвестицій.
Інша проблема, на яку скаржиться бізнес – вилучення техніки під час обшуків. Мінцифри разом із нардепами навіть готує окремий проєкт, яким вводиться обмеження щодо вилучення техніки та грошей. Чи допоможе цей закон унормувати процес?
Насправді закон і зараз чітко визначає обмеження щодо вилучення техніки. В КПК прописано, що техніку не можна вилучати, якщо є змога зробити копії документів або файлів тощо.
Інша справа, якщо особа не хоче давати доступ до інформації, яка міститься в компʼютерній техніці. Тоді у слідчої групи є підстави для її вилучення. Нові законодавчі ініціативи мало що змінять, правоохоронцям і бізнесу достатньо дотримуватись вже чинного законодавства.
Дмитро Вербицький, заступник Генпрокурора. Фото Офіс генерального прокурора/gp.gov.ua
«Некоректно порівнювати БЕБ і Податкову міліцію, де працювало 5000 осіб»
Нардепи та численні журналістські розслідування стверджують, що на правоохоронні органи має суттєвий вплив заступник голови Офісу президента Олег Татаров. Чи стикалися ви з цим?
З Олегом Татаровим перетинаємося лише на спільних нарадах, теми яких стосуються політики протидії злочинності на загальнодержавному рівні. Будь який вплив на діяльність Офісу Генерального прокурора – виключаю.
На початку червня НАБУ та САП оголосили про розслідування щодо двох прокурорів з Дніпровщини, які нібито сфабрикували справу проти підприємця. Чи відомо вам про це?
Це сфера відповідальності Генеральної інспекції Офісу генерального прокурора. Якщо прокурори скоїли злочин, то повинні понести відповідальність. Для цього є НАБУ та ДБР.
Під час війни у правоохоронців зʼявилася ще одна можливість тиснути на бізнес – так званий російський слід. Чи відкриває це простір для зловживань?
Навесні та влітку 2022 року, коли я ще працював заступником керівника Одеської обласної прокуратури, дійсно надходило багато матеріалів щодо так званого російського сліду. Була проведена розʼяснювальна робота, що наявність російського паспорта не є приводом для проведення обшуків або інших слідчих дій.
Якщо особа працює прозоро, сплачує податки, то до неї не мають приходити через наявність того чи іншого паспорта, допоки вона не вчинила правопорушення. У КПК такої підстави для проведення слідчих дій немає. Ми фіксуємо скарги про це та уважно їх вивчаємо.
Бізнес скаржиться і на роботу Бюро економічної безпеки (БЕБ). Наприклад, кейс мережі кінотеатрів Мультиплекс, яку звинувачують в ухиленні від оподаткування. При цьому компанія мала законні підстави на відтермінування сплати ЄСВ і вже погасила борг. Незрозуміло, чому БЕБ досі розслідує цю справу.
Податкова надала відомості до БЕБ про несплату ЄСВ. Детективи Бюро мали на цю інформацію відредагувати та провести відповідне розслідування.
До того ж вже на ТСК директор компанії підтвердив, що у нього були гроші на рахунках, щоб сплатити ЄСВ. Але він вирішив витратити їх на інші потреби. Зарплата – це дійсно першочерговий платіж, який потрібно сплачувати, але є також інші обов’язкові платежі, передбачені законодавством.
Наскільки мені відомо, у компанії не блокували рахунки, не проводили обшуки. Якщо вона сплатила необхідні податки та не має заборгованості перед бюджетом, то за наявності доказів скоєння кримінального правопорушення це є підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Безвідносно до цієї справи, але не поодинокими є випадки, коли бізнес сплачує кошти в бюджет лише після того, як починається слідчий процес.
Народні депутати кажуть, що реформа БЕБ фактично не відбулася, та оцінюють роботу Бюро досить негативно. Яка ваша оцінка БЕБ?
У 2022 році БЕБ дійсно не працювало ефективно. У 2023-му маємо іншу статистику та зростання всіх показників. Наприклад, якщо минулого року до бюджету було відшкодовано лише 33 млн грн, то лише за 5 місяців роботи у 2023 році – в 3,5 раза більше, або 119 млн грн.
Минулоріч у Бюро працював лише центральний апарат, а зараз сформовані регіональні підрозділи у 7 областях, ще у 16 потрібно сформувати. Некоректно порівнювати роботу БЕБ із колишньою податковою міліцією, де штат був понад 5000 осіб. Наразі у БЕБ працює у пʼять разів менше працівників і не передбачено бюджету, щоб сформувати повноцінну команду.
Також не треба забувати, що активне формування БЕБ припало на час повномасштабного вторгнення. Сьогодні в центральному апараті працюють 456 співробітників, а у регіонах – 372 співробітники. На початок жовтня 2022-го загалом було 109 працівників.
Ми бачимо, що кількість штату вплинула на показники. До того ж наше управління та нове керівництво БЕБ почали більш продуктивно організовувати роботу Бюро. БЕБ займається не лише кримінальними провадженнями бізнесу, це орган на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.
Депутати наполягають на тому, щоб запустити новий прозорий конкурс на голову БЕБ. Чи підтримує Офіс генерального прокурора цю ініціативу?
Повністю згоден із депутатами та готові підтримати цю ініціативу. Вже подав свою кандидатуру до робочої групи, яка розглядатиме перезавантаження органу. Мова йтиме не лише про конкурс на голову БЕБ, а й про вдосконалення процедури щодо набору нових кандидатів.
БЕБ займається справами щодо підакцизних товарів. Депутати стверджують, що ринок нелегального тютюну складає рекордні 20%. Як зупинити збільшення долі тіньового ринку?
У серпні 2022-го нелегальний тютюновий ринок продукції сягнув майже 22%. Була проведена робота щодо фабрик, які займаються контрабандою. Наприклад, закрита фабрика у Жовтих водах, зупиненні цілі лінії виробництва в Олександрії, Одесі та Львівській області. Таким чином тіньовий ринок зменшився до 17,8%. При цьому податкова повинна контролювати обсяги виробництва підакцизних товарів.
На початку цього року, згідно з дослідженням Kantar, показник знову збільшився до 20%, з них більша частина – це duty free. Але боротьба з сигаретами із маркуванням duty free має відбуватися на всіх рівнях. І це робота не стільки БЕБ, скільки митниці, яка повинна слідкувати за тим, щоб сигарети з маркуванням duty free не губилися на шляху до магазинів безмитної торгівлі.
Якби ці органи працювали вчасно, то не було б проблем із такою кількістю нелегальних сигарет з маркуванням duty free, які тепер детективам потрібно виловлювати у МАФах. А БЕБ мав би займатися припиненням роботи незаконних фабрик, які виробляють контрафакт. На цьому зараз і сконцентрована робота детективів Бюро.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
