Організація, якою керує відомий музикант Валерій Харчишин, впродовж останніх місяців підписала угоди на отримання авторських виплат із десятками радіостанцій, ритейлерами та представниками HoReCa. Вона збиратиме, розподілятиме й передаватиме роялті українським авторам за звучання їхніх творів в радіоефірах та публічне використання іншими бізнесами. Що це змінить у непростій системі авторських виплат
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Першого липня соліст гурту «Друга ріка» та генеральний директор громадської організації «Українська агенція з авторських та суміжних прав» (УААСП) Валерій Харчишин став героєм емоційного відео. У ролику він підписує угоду на отримання авторських виплат для авторів із 20 радіостанціями. «Це не просто папірці – це ваші роялті», – каже Харчишин.
Українська історія роялті та організацій, що збирала винагороди для митців, повна хаосу та скандалів. У лютому 2022 року Володимир Зеленський підписав Закон №5572. Він скасував акредитації для організацій колективного управління (ОКУ), які отримали їх із порушеннями, і дозволив усім зареєстрованим ОКУ збирати, розподіляти та виплачувати винагороду митцям. Для цього з ними мають підписати договори користувачі, серед яких телебачення, радіо, магазини, та автори.
У реєстрі Мінекономіки – аж 19 ОКУ. Чи має бути так багато? Взагалі здійснювати колективне управління мають дві акредитовані організації, пояснює виконавча директорка Національної асоціації медіа Катерина М’ясникова. «Одна збирає авторську винагороду, інша – винагороду за суміжні права», – додає вона. Але до кінця воєнного стану і рік після нього нові акредитації видаватись не будуть. Тож автори і медіакомпанії мають самостійно обрати організацію для співпраці.
Що таке авторські та суміжні права?
Суміжні права – права виконавців на результати творчої діяльності. Субʼєкт такого типу права – виконавці, виробники фонограм і відеограм. А обʼєкти – це виконання літературних, музичних та інших творів, а також використання фонограм і відеограм. Кожне виконання, наприклад, пісні – це привід для виникнення суміжних прав.
Авторське право захищає фізичні обʼєкти: фотографію на обкладинці альбому, твір, малюнок тощо. Обʼєкт авторського права – літературні твори, музика та пісні, живопис, скульптура.
Роялті – виплати, що здійснюються обʼєкту інтелектуальних прав за використання його твору.
Нині частина авторів та мовників покладають надію на УААСП, яку очолює музикант Валерій Харчишин. «Він – сам автор і хоче навести в усьому лад», – каже СЕО лейблу Pomitni Ірина Горова, яка входить до наглядової ради цієї агенції. «Усі хотіли працювати з людьми, які представляють індустрію в цілому, – каже генеральний директор ТРК «Люкс» Роман Андрейко. – Ми недовго вагалися й уклали договори».
У червні агенція під керівництвом Харчишина підписала угоди з дев’ятьма радіостанціями TAVR Mediа, двома мовниками медіахолдингу «Розвиток», ТРК «Люкс», мережею «Сільпо», Samsung Experience Store, фестивалем Atlas та іншими. «Вважаємо УААСП найбільш серйозним гравцем на ринку, – каже очільник TAVR Mediа Ігор Чернишов. – У мене оптимістичні передчуття».
Як УААСП хоче змінити умови гри в музичній індустрії?
Скандал навколо авторських прав музикантів в Україні
У 2021-му акредитацію на збір коштів від Мінекономіки отримали організація «Автори та видавці» та ГС ОКУАСП. Того ж року СБУ видала реліз, що спіймала «лобіста шоубізнеса» на спробі підкупу депутата Верховної Ради. За твердженням Служби безпеки, він ніби пропонував $100 000 за відтермінування законопроєкту, що мав знищити його організацію. Музична спільнота начебто впізнала у затриманому директора ГС ОКУАСП та ГС УЛАСП Олександра Нікіна. Проти нього було порушено кримінальне провадження.
ОКУАСП мали збирати кошти з закладів, де грає музика, і передавати їх авторам текстів, мелодій, кліпів і фонограм. Але СБУ стверджує, що організація Нікіна «вимивала» значну частину заробітку через «компанії-прокладки», тож музиканти отримували істотно менший прибуток.
Після цього інциденту на сторінці ГС ОКУАСП було опубліковано пост, у якому йшлось: Нікін О.І. продовжує здійснювати повноваження директора ГС УЛАСП та ГС ОКУАСП, працюючи за допомогою засобів електронного звʼязку. «Ми, як і раніше, управляємо правами на більш ніж 75% всієї музики, що фактично використовується в Україні. У 2020 році ми сплатили 65% ВСІХ коштів сплачених ВСІМА українськими ОКУ», – стверджували представники організації в публікації.
Як працюють УААСП і ринок роялті
Організація має збирати, розподіляти та виплачувати митцям роялті за використання творів у інтернеті, на телеканалах, радіостанціях, у кафе, барах, ресторанах, торговельно-розважальних закладах і магазинах. Винагороду за використання суміжних прав отримують виконавець і виробник фонограми, за використання авторських – автор музики та слів.
Нині УААСП управляє правами на 80–85% українського репертуару, каже Харчишин. Агенція, яку він очолює, збирає роялті в межах свого каталогу. У ньому – десятки тисяч творів українських авторів і майже весь світовий репертуар, що налічує понад 100 мільйонів пісень, йдеться на сайті організації. Це 98% світової музики, додає Харчишин.
Чи допоможе співпраця з УААСП українським авторам, яких у каталозі організації понад 4000, заробляти більше? «Сума [авторських] точно збільшиться, бо раніше був нуль», – каже Горова, яка представляє артистів DOROFEEVA, Otoy, Анна Трінчер, «Love, Mary», NAZVA і Dima PROKOPOV.
Згідно з профільним законом №5572, автори мають підписати договір про те, що дозволяють УААСП збирати для них роялті. Так само і з тими, хто сплачує кошти. «Ми приходимо в заклад, звертаємося до стрімінгового сервісу, радіо чи телебачення і підписуємо угоду про використання нашого каталогу», – каже Харчишин. Комісія УААСП при цьому складає 20%.
Як було до цього? Радіостанції та телеканали обирали одну з організацій колективного управління та домовлялись із нею. Наприклад, TAVR Mediа виплачували винагороду до Всеукраїнської громадської організації «Скарбниця авторів музики», а ТРК «Люкс» працювали напряму з власниками прав чи їхніми уповноваженими. «Це створювало багато незручностей, ускладнювало адміністрування й облік, – каже Андрейко. – Але дало змогу уникнути судових позовів від правовласників».
Телебачення не сплачує роялті за публічне сповіщення, стверджує Харчишин. Пресслужби найбільших медіагруп Starlight Media та 1+1 Media не відповіли на запит Forbes про те, кому і за яким тарифом вони роблять виплати. Телеканали платять видавцю – студії чи компанії, яка має права на розповсюдження матеріалу, розповів Forbes на умовах анонімності один із топменеджерів великого українського телеканалу.
Є різні види виплат: суміжні, синхронізація, авторські, пояснює Горова. «Телебачення платить лише за синхронізацію, – каже вона. – Наприклад, коли хочуть, щоб у «Голосі країни» прозвучав трек DOROFEEVA. А за публічне сповіщення творів та фонограм не платять уже близько чотирьох років».
Якби телебачення сплачувало роялті впродовж чотирьох років, українські та іноземні автори отримали б близько 730 млн грн, каже Харчишин, посилаючись на дані про річний об‘єм доходу з реклами усіх телеканалів України. Першими з телевізійників крок до угоди з УААСП зробило «Суспільне» – нині тривають перемовини, додає він.
Які гроші принесе УААСП
Міжнародна конфедерація CISAC звітує про річний об’єм роялті у світі в $10 млрд на рік. Вдалим прикладом щодо розподілу винагороди Харчишин вважає Данію, казав він профільному ЗМІ «Детектор медіа». У 2020-му країна з населенням 6 млн осіб зібрала роялті лише за використання авторських прав на близько €256 млн. Польща збирає близько €100 млн, Німеччина – близько €1 млрд на рік, каже Харчишин.
В Україні у 2018 році сума коштів, зібраних за використання авторських і суміжних прав, склала близько 60 млн грн, казав Харчишин «Детектору». Які суми дійшли до правовласників? «Як розподілялися зібрані кошти колись – одному Богу відомо», – каже Андрейко з ТРК «Люкс». Скільки тепер будуть отримувати автори, буде зрозуміло на початку 2024-го, каже юрист лейблу Pomitni Олександр Скринник.
Лейбл Papa music, який, зокрема, представляє Мішу Крупіна та Enleo, збирає роялті через видавця Best music. За квартал шість артистів, частина яких є авторами, отримують до 100 000 грн, каже продюсер Papa music Олексій Голубєв. «Це стаття доходу, на яку ми не звертаємо увагу, – додає він. – Шоу є, бізнесу небагато».
Розраховуючи суму роялті, кожна станція буде визначати відсоткове співвідношення до каталогу організації колективного управління і доходу радіостанції, каже маркетинг-директорка TAVR Mediа Оксана Шавель. Дохід в умовах війни спрогнозувати практично неможливо, додає вона.
Щодо розмірів роялті потрібен компроміс, каже Андрейко. «Музична індустрія потребує грошей на розвиток, а то і на виживання, – каже гендиректор ТРК «Люкс». – Але через обвал рекламного ринку платити багато не готовий ніхто». У 2022-му ринок реклами на радіо впав на 61% – до 333 млн грн, свідчать дані ВРК.
Телебачення має сплачувати 1,5–2,4% від щоквартального доходу, радіо – 2–3%, кабельні радіо та телебачення – 5%, йдеться в затверджених на загальних зборах організації тарифах УААСП. У 2022-му рекламний ринок телебачення обвалився на 81% – з 13,6 млрд грн до 2,6 млрд грн, йдеться в дослідженні Всеукраїнської рекламної коаліції (ВРК). У 2023-му він зросте до 3,8 млрд грн, свідчить попередня оцінка ВРК. Прогноз обсягу ринку реклами на радіо в 2023-му – 555 млн грн.
Очікування 555 млн грн Андрейко вважає надто оптимістичним. Його оцінка – 400–430 млн грн. «Якщо авторська винагорода – 2%, виходить, 11 млн грн з усього ринку радіо», – констатує він.
Як розподілятимуться кошти? Харчишин пояснює: якщо заклад, де українська і закордонна музика звучали однаково часто, сплатив УААСП 1000 грн, то 500 грн розподіляються між іноземними ОКУ (за мінусом комісії УААСП), інші 500 грн – між українськими авторами. Частка автора від загальної суми залежить від частоти, з якою використовували його пісню.
Коли в індустрії немає грошей, немає самої індустрії – тож збори «авторських» дуже підсилять сферу, переконана Горова.
«Якщо автор матиме роялті, хотітиме творити, – каже Харчишин. – Гроші з концертної діяльності музиканти витрачають на життя, роялті – на креатив. У «Другої Ріки» так було завжди».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.