Нині УААСП, яку очолює соліст гурту «Друга Ріка», управляє правами на 80–85% українського репертуару, каже Харчишин. /надано Валерієм Харчишиним, фото Юрій Стефаняк
Категорія
Гроші
Дата

«Шоу є, бізнесу небагато». В українських музикантів нова надія – отримувати сотні мільйонів гривень роялті від радіо та ТБ. Виявляється, це дикий ринок із заплутаними правилами

6 хв читання

Нині УААСП, яку очолює соліст гурту «Друга Ріка», управляє правами на 80–85% українського репертуару, каже Харчишин. Фото надано Валерієм Харчишиним, фото Юрій Стефаняк

Організація, якою керує відомий музикант Валерій Харчишин, впродовж останніх місяців підписала угоди на отримання авторських виплат із десятками радіостанцій, ритейлерами та представниками HoReCa. Вона збиратиме, розподілятиме й передаватиме роялті українським авторам за звучання їхніх творів в радіоефірах та публічне використання іншими бізнесами. Що це змінить у непростій системі авторських виплат

Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?

Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!

Першого липня соліст гурту «Друга ріка» та генеральний директор громадської організації «Українська агенція з авторських та суміжних прав» (УААСП) Валерій Харчишин став героєм емоційного відео. У ролику він підписує угоду на отримання авторських виплат для авторів із 20 радіостанціями. «Це не просто папірці – це ваші роялті», – каже Харчишин.

Українська історія роялті та організацій, що збирала винагороди для митців, повна хаосу та скандалів. У лютому 2022 року Володимир Зеленський підписав Закон №5572. Він скасував акредитації для організацій колективного управління (ОКУ), які отримали їх із порушеннями, і дозволив усім зареєстрованим ОКУ збирати, розподіляти та виплачувати винагороду митцям. Для цього з ними мають підписати договори користувачі, серед яких телебачення, радіо, магазини, та автори.

У реєстрі Мінекономіки – аж 19 ОКУ. Чи має бути так багато? Взагалі здійснювати колективне управління мають дві акредитовані організації, пояснює виконавча директорка Національної асоціації медіа Катерина М’ясникова. «Одна збирає авторську винагороду, інша – винагороду за суміжні права», – додає вона. Але до кінця воєнного стану і рік після нього нові акредитації видаватись не будуть. Тож автори і медіакомпанії мають самостійно обрати організацію для співпраці.

Що таке авторські та суміжні права?

Суміжні права – права виконавців на результати творчої діяльності. Субʼєкт такого типу права – виконавці, виробники фонограм і відеограм. А обʼєкти – це виконання літературних, музичних та інших творів, а також використання фонограм і відеограм. Кожне виконання, наприклад, пісні – це привід для виникнення суміжних прав.

Авторське право захищає фізичні обʼєкти: фотографію на обкладинці альбому, твір, малюнок тощо. Обʼєкт авторського права – літературні твори, музика та пісні, живопис, скульптура. 

Роялті – виплати, що здійснюються обʼєкту інтелектуальних прав за використання його твору. 

Нині частина авторів та мовників покладають надію на УААСП, яку очолює музикант Валерій Харчишин. «Він – сам автор і хоче навести в усьому лад», – каже СЕО лейблу Pomitni Ірина Горова, яка входить до наглядової ради цієї агенції. «Усі хотіли працювати з людьми, які представляють індустрію в цілому, – каже генеральний директор ТРК «Люкс» Роман Андрейко. – Ми недовго вагалися й уклали договори».

У червні агенція під керівництвом Харчишина підписала угоди з дев’ятьма радіостанціями TAVR Mediа, двома мовниками медіахолдингу «Розвиток», ТРК «Люкс», мережею «Сільпо», Samsung Experience Store, фестивалем Atlas та іншими. «Вважаємо УААСП найбільш серйозним гравцем на ринку, – каже очільник TAVR Mediа Ігор Чернишов. – У мене оптимістичні передчуття».

Як УААСП хоче змінити умови гри в музичній індустрії?

Скандал навколо авторських прав музикантів в Україні

У 2021-му акредитацію на збір коштів від Мінекономіки отримали організація «Автори та видавці» та ГС ОКУАСП. Того ж року СБУ видала реліз, що спіймала «лобіста шоубізнеса» на спробі підкупу депутата Верховної Ради. За твердженням Служби безпеки, він ніби пропонував $100 000 за відтермінування законопроєкту, що мав знищити його організацію. Музична спільнота начебто впізнала у затриманому директора ГС ОКУАСП та ГС УЛАСП Олександра Нікіна. Проти нього було порушено кримінальне провадження.

ОКУАСП мали збирати кошти з закладів, де грає музика, і передавати їх авторам текстів, мелодій, кліпів і фонограм. Але СБУ стверджує, що організація Нікіна «вимивала» значну частину заробітку через «компанії-прокладки», тож музиканти отримували істотно менший прибуток.

Після цього інциденту на сторінці ГС ОКУАСП було опубліковано пост, у якому йшлось: Нікін О.І. продовжує здійснювати повноваження директора ГС УЛАСП та ГС ОКУАСП, працюючи за допомогою засобів електронного звʼязку. «Ми, як і раніше, управляємо правами на більш ніж 75% всієї музики, що фактично використовується в Україні. У 2020 році ми сплатили 65% ВСІХ коштів сплачених ВСІМА українськими ОКУ», – стверджували представники організації в публікації.

Як працюють УААСП і ринок роялті

Організація має збирати, розподіляти та виплачувати митцям роялті за використання творів у інтернеті, на телеканалах, радіостанціях, у кафе, барах, ресторанах, торговельно-розважальних закладах і магазинах. Винагороду за використання суміжних прав отримують виконавець і виробник фонограми, за використання авторських – автор музики та слів.

Нині УААСП управляє правами на 80–85% українського репертуару, каже Харчишин. Агенція, яку він очолює, збирає роялті в межах свого каталогу. У ньому – десятки тисяч творів українських авторів і майже весь світовий репертуар, що налічує понад 100 мільйонів пісень, йдеться на сайті організації. Це 98% світової музики, додає Харчишин.

Чи допоможе співпраця з УААСП українським авторам, яких у каталозі організації понад 4000, заробляти більше? «Сума [авторських] точно збільшиться, бо раніше був нуль», – каже Горова, яка представляє артистів DOROFEEVA, Otoy, Анна Трінчер, «Love, Mary», NAZVA і Dima PROKOPOV.

Згідно з профільним законом №5572, автори мають підписати договір про те, що дозволяють УААСП збирати для них роялті. Так само і з тими, хто сплачує кошти. «Ми приходимо в заклад, звертаємося до стрімінгового сервісу, радіо чи телебачення і підписуємо угоду про використання нашого каталогу», – каже Харчишин. Комісія УААСП при цьому складає 20%.

Валерій Харчишин, соліст гурту «Друга Ріка». /з особистого архіву

Валерій Харчишин, соліст гурту «Друга Ріка». Фото з особистого архіву

Як було до цього? Радіостанції та телеканали обирали одну з організацій колективного управління та домовлялись із нею. Наприклад, TAVR Mediа виплачували винагороду до Всеукраїнської громадської організації «Скарбниця авторів музики», а ТРК «Люкс» працювали напряму з власниками прав чи їхніми уповноваженими. «Це створювало багато незручностей, ускладнювало адміністрування й облік, – каже Андрейко. – Але дало змогу уникнути судових позовів від правовласників». 

Телебачення не сплачує роялті за публічне сповіщення, стверджує Харчишин. Пресслужби найбільших медіагруп Starlight Media та 1+1 Media не відповіли на запит Forbes про те, кому і за яким тарифом вони роблять виплати. Телеканали платять видавцю – студії чи компанії, яка має права на розповсюдження матеріалу, розповів Forbes на умовах анонімності один із топменеджерів великого українського телеканалу.

Є різні види виплат: суміжні, синхронізація, авторські, пояснює Горова. «Телебачення платить лише за синхронізацію, – каже вона. – Наприклад, коли хочуть, щоб у «Голосі країни» прозвучав трек DOROFEEVA. А за публічне сповіщення творів та фонограм не платять уже близько чотирьох років».  

Якби телебачення сплачувало роялті впродовж чотирьох років, українські та іноземні автори отримали б близько 730 млн грн, каже Харчишин, посилаючись на дані про річний об‘єм доходу з реклами усіх телеканалів України. Першими з телевізійників крок до угоди з УААСП зробило «Суспільне» – нині тривають перемовини, додає він. 

Ірина Горова, СЕО лейблу Pomitni. /Григорій Веприк для Forbes Ukraine

Ірина Горова, СЕО лейблу Pomitni. Фото Григорій Веприк для Forbes Ukraine

Які гроші принесе УААСП

Міжнародна конфедерація CISAC звітує про річний об’єм роялті у світі в $10 млрд на рік. Вдалим прикладом щодо розподілу винагороди Харчишин вважає Данію, казав він профільному ЗМІ «Детектор медіа». У 2020-му країна з населенням 6 млн осіб зібрала роялті лише за використання авторських прав на близько €256 млн. Польща збирає близько €100 млн, Німеччина – близько €1 млрд на рік, каже Харчишин.  

В Україні у 2018 році сума коштів, зібраних за використання авторських і суміжних прав, склала близько 60 млн грн, казав Харчишин «Детектору». Які суми дійшли до правовласників? «Як розподілялися зібрані кошти колись – одному Богу відомо», – каже Андрейко з ТРК «Люкс». Скільки тепер будуть отримувати автори, буде зрозуміло на початку 2024-го, каже юрист лейблу Pomitni Олександр Скринник. 

Лейбл Papa music, який, зокрема, представляє Мішу Крупіна та Enleo, збирає роялті через видавця Best music. За квартал шість артистів, частина яких є авторами, отримують до 100 000 грн, каже продюсер Papa music Олексій Голубєв. «Це стаття доходу, на яку ми не звертаємо увагу, – додає він. – Шоу є, бізнесу небагато».  

Розраховуючи суму роялті, кожна станція буде визначати відсоткове співвідношення до каталогу організації колективного управління і доходу радіостанції, каже маркетинг-директорка TAVR Mediа Оксана Шавель. Дохід в умовах війни спрогнозувати практично неможливо, додає вона.  

Щодо розмірів роялті потрібен компроміс, каже Андрейко. «Музична індустрія потребує грошей на розвиток, а то і на виживання, – каже гендиректор ТРК «Люкс». – Але через обвал рекламного ринку платити багато не готовий ніхто». У 2022-му ринок реклами на радіо впав на 61% – до 333 млн грн, свідчать дані ВРК

Телебачення має сплачувати 1,5–2,4% від щоквартального доходу, радіо – 2–3%, кабельні радіо та телебачення – 5%, йдеться в затверджених на загальних зборах організації тарифах УААСП. У 2022-му рекламний ринок телебачення обвалився на 81% – з 13,6 млрд грн до 2,6 млрд грн, йдеться в дослідженні Всеукраїнської рекламної коаліції (ВРК). У 2023-му він зросте до 3,8 млрд грн, свідчить попередня оцінка ВРК. Прогноз обсягу ринку реклами на радіо в 2023-му – 555 млн грн.

Очікування 555 млн грн Андрейко вважає надто оптимістичним. Його оцінка – 400–430 млн грн. «Якщо авторська винагорода – 2%, виходить, 11 млн грн з усього ринку радіо», – констатує він. 

Як розподілятимуться кошти? Харчишин пояснює: якщо заклад, де українська і закордонна музика звучали однаково часто, сплатив УААСП 1000 грн, то 500 грн розподіляються між іноземними ОКУ (за мінусом комісії УААСП), інші 500 грн – між українськими авторами. Частка автора від загальної суми залежить від частоти, з якою використовували його пісню. 

Коли в індустрії немає грошей, немає самої індустрії – тож збори «авторських» дуже підсилять сферу, переконана Горова.

«Якщо автор матиме роялті, хотітиме творити, – каже Харчишин. – Гроші з концертної діяльності музиканти витрачають на життя, роялті – на креатив. У «Другої Ріки» так було завжди».     

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд