Ексклюзивний «депозит», яким після 2016 року активно користувалися заможні клієнти колишнього Альфа-Банку, може ускладнити життя їм і державі, яка все ще планує націоналізувати банк. Як з'явився і працював цей фінінструмент та хто, зрештою, відповідатиме за зобовʼязання на понад $400 млн?
У історії з можливою націоналізацією Sense Bank (раніше Альфа-Банк Україна) може зʼявитися неочікувана додаткова сюжетна лінія вартістю у понад $400 млн. Це сума зобовʼязань, які споріднена з банком компанія з Кіпру має перед VIP-клієнтами колишньої «Альфи» за своїми корпоративними облігаціями.
Банк продавав їх найзаможнішим клієнтам після кризи 2014–2015 років як альтернативу класичному депозиту. Ризики та відсутність гарантій компенсовувалися високою ставкою, яка у деякі моменти сягала 9–12% річних у валюті, а також можливістю інвестувати з-за кордону.
Про існування такого інструменту Forbes розповіли чотири інвестиційні банкіри, які співпрацювали з держателями облігацій чи інвестували в них. Інформацію також підтвердили три менеджери банку.
Цінни папери випускала спеціально створена кіпрська фінкомпанія під гарантії ABH Ukraine, власника 42,4% акцій Сенс Банку. Одноосібним акціонером ABH Ukraine є ABH Holdings (Люксембург), власниками якої є кінцеві бенефіціари української установи – Михайло Фрідман, Петро Авен, Андрій Косогов та інші.
«Сенс» є єдиним активом ABH Ukraine. Кіпрська структура дійсно залучала кошти через різні фінансові інструменти, починаючи з 2016 року, йдеться у письмовому коментарі пресслужби компанії. Загальний обсяг зобовʼязань за ними, згідно даних ABH Ukraine, зараз перевищує $400 млн.
За майже 10 років існування інструменту кіпрські структури «Альфи» розмістили 36 випусків облігацій, свідчать дані профільного ресурсу CBonds. Обсяги кожного розміщення варіювались від $1,5 млн до $50 млн. Частину з них погашено, у обігу залишається 14 випусків на $385 млн.
Зараз ці зобовʼязання не обслуговуються через санкції та арешт рахунків, зазначається у повідомленні ABH Ukraine.
Як зʼявився цей інструмент, хто міг інвестувати в нього кошти та що з ними буде у разі націоналізації Сенс Банку?
Як працював VIP-депозит Альфа-Банку
Вийти на ринок із нестандартним фінансовим продуктом «Альфу» мотивувала банківська криза 2014–2015 років. Після анексії Криму та початку війни український банк Михайла Фрідмана і партнерів залучив трирічний кредит від фінансової компанії міжнародного консорціуму «Альфа-Груп» на $300 млн. Ще один займ у розмірі $50 млн під 12% річних, за даними співрозмовника з інвестиційного ринку, який побажав зберегти анонімність, «Альфа» залучила безпосередньо у Фрідмана.
Щоб зрештою рефінансувати ці зобовʼязання, менеджмент банку запропонував ідею: випустити під гарантії акціонера спеціальні інвестиційні цінні папери, які б продавалися VIP-клієнтам у вигляді альтернативи депозиту у валюті. На той момент на українському ринку дохідності за класичними вкладами вже прямували до нуля: у 2015-2021-му ставки за депозитами у валюті в банках становили 0,1–2% річних.
Під випуск бондів холдингова структура «Альфи» ABH Ukraine Ltd, зареєстрована на Кіпрі, створила спеціальну фінансову компанію, яка й стала емітентом цінних паперів. Хоча юридично український Альфа-Банк не мав та не має зобовʼязань за цими облігаціями, їх продавали переважно через VIP-відділення банку, розповідає на правах анонімності один із держателів цінних паперів.
Банк дійсно супроводжував угоди з купівлі клієнтами єврооблігацій, однак не зберігав, не торгував ними та не вів їхнього обліку, йдеться у письмовому коментарі пресслужби Сенс Банку.
Офіс Альфа-Банку в Києві
«Їхня перевага – бонди можна було купити у нерезидентному полі, наприклад, з рахунку в міжнародному банку, десь у Швейцарії, – говорить співрозмовник. – В Україні більшість заможних людей боялися зберігати у місцевих банках великі суми після подій 2014–2016 років».
Основними інвесторами в облігації «Альфи» були учасники приватного клубу банку A-Club, а також зарубіжні бізнесмени з орбіти самого Фрідмана, розповідає на правах анонімності інший керуючий активами.
Інший співрозмовник, який безпосередньо працює з інвесторами цих облігацій, уточнив, що окрім фізичних осіб у інструмент вкладалися великі українські компанії з українським та міжнародним капіталом. Середній чек інвесторів-фізосіб складає $1,5-2 млн, додає фінансист.
Банк не розкриває кількості клієнтів A-Club, вважаючи це конфіденційною інформацією, – йдеться в письмовому коментарі, переданому Forbes пресслужбою Sense Bank.
Скільки інвесторів володіє облігаціями, не знає і ABH Ukraine. «Облік вели спеціально призначені агенти, після введення санкцій вони вирішили не надавати ABH Ukraine таку інформацію», – зазначається у повідомленні компанії. Наприкінці 2022-го ABH Ukraine ініціювала процес самоідентифікації кредиторів. Зараз ідентифіковано понад 200 клієнтів, однак процес ще триває, йдеться у коментарі. Загалом більшість інвесторів є резидентами України, уточнюють у компанії.
Перші випуски продавали за номінальною вартістю $200 000 або $100 000. Відповідно, таким був і поріг входу в цей інструмент, згадує співрозмовник серед вкладників. Згодом зʼявилося кілька випусків по €1000 та $10 000, розповідає він. Дохідності були різними: від 5% до 12% залежно від випуску та валюти. Строки розміщення відносно короткі – 12–18 місяців.
Залучені кошти через субординований борг заходили на рахунки «Альфи» та використовувались для кредитування й розвитку бізнесу, говорить портфельний керуючий великої інвесткомпанії, який спілкувався на умовах анонімності. «Це зрозумілий інструмент фінансування, що використовується у всьому світі, – каже він. – Для України це навіть позитивна історія, адже кошти, що спочатку виводили за кордон, поверталися в країну».
ABH Ukraine заперечує цю інформацію. «Кошти не використовувалися для надання субординованого боргу чи внесення у капітал Сенс Банку», – стверджується у наданому Forbes коментарі.
Що буде з грошима в разі націоналізації
Sense Bank уникає коментарів про облігації, що випускались під гарантію ABH Ukraine. На питання Forbes, чи дійсно клієнти A-Club купували такі облігації, у пресслужбі відповіли, що не володіють інформацією, оскільки «Sense Bank не є емітентом цих іноземних цінних паперів, не здійснює їхнє зберігання або облік, а на балансі банку таких зобов’язань немає».
Така юридична структура є потенційною проблемою, принаймні для інвесторів у ці облігації. Причина – держава не відмовляється від планів націоналізувати банк як актив, що належав російським підсанкційним бізнесменам Михайлу Фрідману, Петру Авену, Герману Ханну та Олексію Кузьмічову. Спроби Фрідмана та партнерів змінити структуру власності, передати своє право голосу довіреній особі чи вивести з-під санкційних обмежень $1 млрд на докапіталізацію українського банку поки що не мали суттєвого успіху.
Цьогоріч мають погасити пʼять випусків на суму $103 млн і €50 млн. У 2024-му – вісім випусків: $132 млн і €50 млн. І ще один на $50 млн у 2025-му. Найближче погашення за облігаціями має відбутися 15 квітня ($50 млн), але емітент чи ABH Ukraine, як гарант, не зможуть його виконати, констатують у кіпрській компанії. «Кошти на рахунках компанії заблоковані», – йдеться у її коментарі.
У травні український суд із подачі Бюро економічної безпеки та Генпрокуратури заарештував цінні папери неназваних кіпрських компаній, афілійованих із Фрідманом, які були на рахунках у банку. Раніше були заарештовані 469 млн грн коштів із рахунків в Альфа-Банку, які, за версією Офісу генпрокурора, вже «готувалися до виведення в Росію». Втім, як пояснив один із топменеджерів «Альфи», який попросив не згадувати його імені в цій статті, ці гроші були призначені одному з нерезидентів, що обслуговувався в українській «Альфі» та був інвестором в облігації.
Михайло Фрідман та Петро Авен Фото Getty Images
Націоналізація може відбутися після прийняття закону, що описує відповідну процедуру для випадку, якщо на акціонерів системно-важливого банку накладено санкції. Час, на який орієнтуються депутати, – травень цього року, розповідав Forbes раніше один із керівників президентської фракції «Слуга народу». «Я думаю, це станеться за кілька тижнів після підписання закону президентом», – каже на правах анонімності співрозмовник серед керівництва фінансових держструктур, що за такого сценарію передаватимуть банк у держвласність.
Наразі ABH Ukraine веде перемовини з власниками облігацій щодо можливої реструктуризації зобовʼязань, розповів один із топменеджерів Sense Bank, який також попросив не згадувати свого імені в цій статті. Він не уточнив деталі перемовин, посилаючись на те, що менеджмент банку не залучений до них. В ABH Ukraine підтвердили факт переговорів, зазначивши, що одним із варіантів є реструктуризація зобовʼязань з їхньою конвертацією у капітал Сенс Банку. Відтак власники обігацій можуть стати акціонерами банку.
Чи відповідатиме держава за ці зобовʼязання у разі націоналізації? Якщо ні, уряду та НБУ варто готуватися до судів із покупцями облігацій, вважає власник цих паперів.
«Банк не несе і не нестиме відповідальності за ці зобовʼязання. Однак практично єдино можливим сценарієм у випадку націоналізацї буде банкрутство ABH Ukraine через втрату основного активу компанії, – йдеться в коментарі ABH Ukraine. – Власність фактично втратить і ABH Ukraine, і її українські кредитори».
Утім перспективи можливого спору ускладнюються великою кількістю клієнтів. «Проблема в тому, що ці інструменти пропонували індивідуальним клієнтам, а не фондам чи інвесткомпаніям», – пояснює один із wealth-менеджерів, який співпрацює з власниками бондів «Альфи». Тому зібрати пул із хоча б 50% холдерів майже нереально, вважає він.
Втім, інвестори вже сформували комітет кредиторів, сказали Forbes у пресслужбі ABH Ukraine. У ньому представлена більшість держателів за сукупною сумою вкладень, зазначив співрозмовник серед фінансистів, які працюють з держателями облігацій. Щоправда, конкретних пропозицій вони так і не отримали, додає він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
