Заява Михайла Подоляка з Офісу президента про початок процедури націоналізації колишнього Альфа-Банку Україна, який нещодавно змінив назву на Сенс Банк, поки не відповідає дійсності. Держава спостерігає за установою російських бізнесменів Михайла Фрідмана та Петра Авена, однак не виключено, що не націоналізовуватиме її, принаймні, цього року. Чому?
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 всього чотири дні. Оформлюйте зараз за цим посиланням
Повідомлення про ймовірний арешт у Лондоні власника «Альфа-Груп» Михайла Фрідмана збіглися у часі з двома іншими важливими новинами для майбутнього Альфа-Банку Україна, що належить бізнесмену та партнерам.
По-перше, ще 1 грудня він офіційно змінив назву на Сенс Банк. По-друге, невдовзі після цього радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що процедури щодо націоналізації колишньої «Альфи» вже розпочалися.
Ще наприкінці жовтня шість співрозмовників у держструктурах говорили про націоналізацію банку як вирішену справу. Двоє з них вказували на середину грудня як можливий час для переходу «Сенсу»/«Альфи» у держвласність.
Втім, заяви на кшталт того, що сказав Подоляк, є надто передчасними: процес націоналізації поки не почався. Четверо посадовців, близько знайомих із ситуацією (як з боку держави, так і дотичних до «Сенсу»/«Альфи»), з якими Forbes спілкувався на правах анонімності, не виключають, що це може відбутися вже наступного року.
Причини? З одного боку, фінансовий стан банку не дає підстав НБУ визнати його неплатоспроможним. За особливою процедурою, передбаченою нещодавно прийнятим законом про виведення з ринку системних банків під час війни, тригером можуть стати проблеми з ліквідністю. З іншого – акціонери «Сенсу» на чолі з Фрідманом не втрачають надії все ж докапіталізувати банк. Про плани внести в установу $1 млрд вони заявили ще в травні. Щоправда, для цього потрібно отримати дозвіл вивезти ці кошти з-під санкційних обмежень.
Що відбувається в історії з націоналізацією колишнього Альфа-Банку?
Чому націоналізація Сенс Банку може відкластися
Підготовка до можливої націоналізації тоді ще «Альфи» почалася навесні, коли у Раді фінстабільності зʼявилася ідея окремого закону, що дозволив би за більш простою процедурою націоналізовувати системні банки.
«Ми розробляли його за принципом: «може, він і не знадобиться, але потрібен інструмент на випадок, якщо великий банк втрачатиме ліквідність», – розповідає на правах анонімності один із членів Ради.
З початку війни НБУ не карає банки за порушення нормативів капіталу, однак може визнавати їх неплатоспроможними з інших причин. Банкрутство саме «Альфи» за стандартною процедурою, коли банк дійсно не виконує зобовʼязань і переходить до Фонду гарантування вкладів, означав би виплати вкладникам у 60–70 млрд грн, додає посадовець.
За новим законом, критерієм неплатоспроможності можуть стати проблеми з ліквідністю, однак за такого сценарію Мінфін може за спрощеною процедурою викупити системний банк за 1 грн. Після цього ймовірні «платіжні» проблеми можна було б закрити за рахунок кредитів рефінансування НБУ, як свого часу було після переходу у держвласність ПриватБанку.
Відтак націоналізація залежить від показників конкретної фінустанови. «Ми не знаємо, коли це трапиться саме з «Альфою», – зазначає співрозмовник у одній з фінансових держструктур, що займатиметься націоналізацією. – НБУ, ймовірно, спостерігатиме за комплексом показників, наприклад, нормативи ліквідності, резервування, коррахунок в НБУ чи наявність картотеки».
Протягом жовтня після сплеску новин у медіа та обговорень у соцмережах про те, що перехід «Альфи» у держвласність неминучий, банк втратив 7 млрд грн коштів клієнтів. Установа і без того постійно стикалася з відтоками, але у значно менших масштабах: близько 4 млрд грн на місяць, каже один із високопосадовців з посиланням на дані НБУ, які є в його розпорядженні.
«За такої динаміки банк міг втратити ліквідність у середині грудня», – говорить співрозмовник. Втім ситуація стабілізувалася, і у Нацбанку поки немає очевидних причин для визнання банку неплатоспроможним, зазначає на правах анонімності посадовець, дотичний до Офісу президента. «Хіба що перевірка НБУ у банку знайде якісь менш явні, але суттєві проблеми», – припускає він.
Саме зараз у Сенс Банку працюють інспектори регулятора. Перевірка триватиме до 12 грудня, розповідає один зі співрозмовників, який попросив не згадувати його імені та посади у цій статті.
Доля мільярда від Фрідмана
Паралельно з цим власники колишньої «Альфи» намагаються отримати дозвіл від європейських регуляторів на те, щоб вивести з-під санкційних обмежень (Фрідман, Авен та їхні партнери по «Альфа-Груп» увійшли до санкційних списків ЄС ще наприкінці лютого) $1 млрд для вливання у капітал українського банку.
«Пішло багато часу, щоб вивчити юридичні тонкощі та зрозуміти, як саме ми можемо це зробити, – каже голова наглядової ради Сенс Банку Роман Шпек. – Наразі ми чекаємо відповіді від регуляторів у Монако та Великій Британії щодо використання коштів, що лежать у британському банку в Монако. Сподіваємося отримати їх до кінця року».
Предметних перемовин з українською владою щодо докапіталізації «Сенсу» у представників банку поки немає. «Процедура докапіталізації є чітко формалізованою, – сказав у нещодавньому інтервʼю Forbes голова НБУ Андрій Пишний. – Вона передбачає не листи чи комунікацію у пресі, а подання релевантного пакету документів. Цього так і не було зроблено».
Шпек підкреслює, що для подання документів в НБУ необхідно отримати дозвіл на використання коштів у європейських регуляторів.
Чи здатна докапіталізація скасувати ймовірну націоналізацію? Співрозмовники Forbes, близькі до банку, ОП та фінансових регуляторів, у це не вірять.
«Докапіталізація – це швидше можливість розійтися миром, після чого в української держави на буде претензій до Фрідмана», – вважає співрозмовник, близько знайомий із ситуацією в банку, який попросив не згадувати його імені у цій статті.
Він не уточнив, про які саме претензії може йтися. Однак, наприклад, у травні Бюро економічної безпеки та Офіс генпрокурора ініціювали арешт активів кіпрських компаній Фрідмана, через юрособи яких бізнесмен володіє Сенс Банком, на загальну суму понад 12,4 млрд грн. Тоді ж екскерівники банку отримали підозру за «незаконні дії з документами та платежами».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
