Смачно, дорого, небезпечно. Крім КМДА на збанкрутілий банк «Січ» претендують ще чотири інвестори. У чому ризики  /Фото Getty Images
Категорія
Гроші
Дата

Смачно, дорого, небезпечно. Крім КМДА на збанкрутілий банк «Січ» претендують ще чотири інвестори. У чому ризики 

Getty Images

Конкурс Фонду гарантування вкладів з пошуку інвестора для банку «Січ» викликав ажіотаж. Про можливість створити на базі «Січі» муніципальний банк публічно заявила КМДА. Активом також зацікавились Акордбанк, РВС Банк, Таскомбанк та «Укрпошта». Чим їх вабить «Січ» і у чому небезпека активу?

Нацбанк визнав банк «Січ» неплатоспроможним на початку серпня через технічний дефолт – несплату щомісячних відсотків за кредитом рефінансування. Щоб жити далі, не вистачило 67,5 млн грн. Потрібна сума напередодні була на коррахунку банку в НБУ, проте на день сплати кошти переказали в інші банки, щоб уникнути списання, йдеться в постанові НБУ. Після цього регулятор затребував спочатку сплату відсотків, а потім дострокове повернення всього кредиту, але банк цих вимог не виконав. НБУ забрав заставні цінні папери та передав банк до Фонду гарантування вкладів.

Фонд гарантування ввів у банк тимчасову адміністрацію і 16 серпня оголосив відкритий конкурс з пошуку інвестора для виведення банку з ринку. Інвестор може отримати активи і зобовʼязання банку, всі або частково. Дедлайн подання заявок від бажаючих спливає 12 вересня. 

Чи не вперше в сучасній фінансовій історії України проблемний актив викликав такий жвавий інтерес. Як дізнався Forbes, наразі є пʼятеро охочих взяти участь у конкурсі: Акордбанк Данила Волинця, РВС Банк Олександра Стецюка і Руслана Демчака, Таскомбанк Сергія Тігіпка, «Укрпошта» та Київміськдержадміністрація (про це Forbes розповіли троє з потенційних інвесторів).

Звідки такий ажіотаж і навіщо Києву свій банк (знов)?  

Смачна начинка 

Банк не готували до банкрутства, тому там близько 1 млрд грн «живих» коштів на коррахунках та в державних облігаціях, розповів Forbes один із потенційних інвесторів, що просив не згадувати його у статті. Він хоче отримати частину активів та зобов’язань «Січі», плануючи таким чином розширити клієнтську базу. Другому потенційному інвестору також цікава лише частина банку – транзакційний бізнес – ІТ-рішення, три десятки терміналів у сервіс-центрах МВС та фахівці. 

У банку є інші цікавинки – будівля головного офісу на столичному Подолі на 2500 кв. м, ліцензоване банківське програмне забезпечення й три десятки відділень. Низка ЗМІ написали, що «Січ» може мати в заставі права на столичний готель «Дніпро». Це не відповідає дійсності. Банк надав кредит на купівлю готелю «Дніпро» за 1,1 млрд грн у 2020 році під заставу депозиту. Кредит за два місяці було погашено, а депозит повернуто, стверджує співрозмовник з тимчасової адміністрації банку. Тобто зараз до готелю через контроль над банком дотягнутися неможливо. Ні готель, ні акції компанії, що його купувала, у заставу не надавалися, пояснює він. 

У купівлі банку в цілому двоє потенційних інвесторів, з якими спілкувався Forbes, не бачать економічного сенсу.

У Київській міській держадміністрації вважають інакше: щоб створити муніципальний банк, вони готові взяти «Січ» у цілому. І місто має найбільші шанси перемогти у конкурсі інвесторів, адже Фонд гарантування обирає найкращу пропозицію. Якщо інвестор забере банк цілком, фонду не доведеться виплачувати гарантоване відшкодування на 1 млрд грн та кошти кредиторам на таку ж суму, що потребуватиме ефективного продажу активів банку. 

Навіщо київській громаді банк?

Про «Січ»

(натисніть «Читати більше»)

Банк на початок червня посідав 28-ме місце за активами серед 69 банків. Левова частка його активів, або 66%, – цінні папери, зокрема ОВДП на 4,1 млрд грн, або на 62% активів. Рефінансування НБУ становило 50% зобов’язань, або 3,175 млрд грн. Половина отриманих за п’ять місяців доходів – проценти за цінними паперами, як і рік тому, у мирний час. Прибуток банку за січень – травень становив 4,7 млн, так само, як рік тому.

Формально власниками банку були Олег Баланда (55,6% капіталу банку), Валерій Раздорожний (31%), Андрій Мельник (9,6%) та Олег Губанов (3,7%). Проте останні 2,5 року до складу акціонерів намагався зайти Денис Горбуненко, якого учасники ринку пов’язують із Дмитром Фірташем. У Group DF, що належить Фірташу, зв’язок із банком заперечують. 

У жовтні 2019-го Нацбанк визнав Горбуненка контролером банку, оскільки той мав вплив через свій менеджмент – правління й наглядову раду. Горбуненко не подав до НБУ пакет документів для погодження набуття істотної участі, повідомляв тоді регулятор. Напевне, розуміючи, що НБУ його кандидатуру не погодить через зіпсовану ділову репутацію після роботи на керівних посадах у збанкрутілому Родовід Банку.

За півтора року Горбуненко намагався узаконити своє володіння банком і навіть дістав у квітні 2021-го погодження Антимонопольного комітету. Тоді НБУ отримав пакет документів, але не погодив як через зіпсовану ділову репутацію, так і через неможливість підтвердити джерела походження коштів.

Контроль за потоками

Це міжнародна практика – європейські міста мають свої банки як фінансові інструменти, каже перший заступник голови КМДА Микола Поворозник. За його словами, за допомогою банку місто буде керувати інвестиціями, розвивати цифрові сервіси, такі як «Картка киянина», та контролювати фінанси комунальних підприємств. Поворозник стверджує, що місто веде перемовини з кількома міжнародними партнерами щодо інвестицій у «Січ», але конкретні контракти може бути укладено, коли буде інструмент для їхнього виконання. 

Історія збанкрутілого банку «Хрещатик», де громаді належало 25%, не повториться, вважає Поворозник. На його думку, запобіжником стануть міжнародні партнери, яких проситимуть увійти до капіталу та наглядової ради банку. У якій пропорції – залежить від кількості інвесторів, один він буде чи два. Питання відновлення роботи банку та його стратегії також узгоджуватимуться з міжнародними партнерами. 

Про конкретні витрати місцевого бюджету говорити ще рано, вважає Поворозник. Щоб перезапустити «Січ», потрібно одразу влити мінімум 500 млн грн, каже інший потенційний інвестор. Це не значна сума для Києва, запевняє Поворозник (у 2021 році видаткова частина бюджету столиці становила 69 млрд грн. – Forbes). Питання створення муніципального банку обговорюється вже два роки, і зараз є можливість зекономити час, а вкладені кошти швидко окупляться, вважає він. 

Поворозник наголошує, що інвестиції в «Січ» – поки що ідея. Потрібно вивчити документи банку, отримати дозвіл НБУ на участь у процедурі виведення банку з ринку та прийняти рішення більшістю голосів Київської міської ради. З останнім можуть бути проблеми.

Настрої Київради

Питання муніципального банку планували розглянути на засіданні бюджетної комісії та сесійному засіданні Київради у четвер, 8 вересня, розповів Forbes міський депутат від фракції «Голос» Тарас Козак. За його словами, порядок денний змінили за кілька годин до засідання з поясненням, що потрібно більше часу. 

Щоб прийняти рішення, потрібно розуміти, навіщо свій банк громаді Києва, говорить Козак. Пів мільярда чи навіть мільярд – не захмарна сума для бюджету міста, зауважує він, адже Київ багате місто і цього року майже не використовував кошти на капітальні видатки. Але питання в доцільності. 

Керувати коштами бюджету міста складно, оскільки є безліч комунальних підприємств, які мають свої рахунки, визнає депутат, і є питання ефективності використання залишків на цих рахунках. Але це буде непрофільний актив. З цих причин прогнозувати рішення більшості депутатів Київради Козак не береться.  

Документи щодо участі в капіталі банку «Січ» та щодо попередньої кваліфікації для виведення неплатоспроможного банку з ринку, потрібної для участі у конкурсі, київська влада не подавала, повідомили в пресслужбі НБУ. Тому Нацбанк не може надати свою оцінку ідеї КМДА.

На що треба звернути увагу потенційним інвесторам? 

Репутація та гроші

Якщо брати лише частину активів і зобов’язань, ризики мінімальні, вважають двоє з потенційних інвесторів, з якими спілкувався Forbes. А якщо взяти весь банк – це повернути його на ринок та прийняти на себе всі його зобов’язання. Новий власник сплачуватиме кошти вкладникам на 1 млрд грн. Зобовʼязаний виконати застряглі платежі. Наприклад, у Міноборони застрягли десятки мільйонів гривень, стверджує один зі співрозмовників. Також треба буде повернути 1 млрд грн бізнесу, а серед найбільших клієнтів банку були дві приватні газопостачальні компанії, які, за даними співрозмовників Forbes, втратили значні суми через введення тимчасової адміністрації.  

Щоб інвестору не довелося покривати ці виплати власним коштом, у банку повинен бути працюючий кредитний портфель. «Зараз позичальники не дуже активно обслуговують кредити», – каже представник тимчасової адміністрації банку на умовах анонімності. 

На виплати юридичним особам коштів у банку точно не вистачить, попереджав напередодні тимчасової адміністрації один з топменеджерів НБУ. За його словами, кредитний портфель банку – не ринковий, адже це переважно компанії, що пов’язані з контролером «Січі», колишнім ліквідатором Родовід Банку Денисом Горбуненком, і його партнером Дмитром Фірташем. Коли Forbes на початку серпня розповідав історію банкрутства банку «Січ», пресслужба Group DF Фірташа заперечила зв’язок із банком. 

Юридично Горбуненко не був власником «Січі», проте контролював його через свій менеджмент, зазначив співрозмовник з НБУ.

Ще один сюрприз – портфель наданих банком гарантій на 2,5 млрд грн. Левова частка – на користь приватних компаній, що працюють на газовому ринку, говорить співрозмовник Forbes з-поміж потенційних інвесторів. Це майже прямий кредитний ризик, вважає він, який у разі отримання банку в цілому успадкує новий власник. У разі настання гарантійного випадку, наприклад несплати за контрактом, що є предметом гарантії, платником стане банк.

Напевне, мер Києва, бюджетний комітет Київради та депутати побачать і врахують ці ризики, коли отримають доступ до документів банку.

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Спеціальний воєнний випуск Forbes до Дня Незалежності

Спеціальний воєнний випуск Forbes до Дня Незалежності

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні