Категорія
Гроші
Дата

Перший тиждень переговорів про вступ до ЄС: результати, ризики, очікування. Інтервʼю з Ольгою Стефанішиною

8 хв читання

Ольга Стефанішина /з особистого архіву

Віцепремʼєрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина Фото з особистого архіву

Десять днів тому Рада ЄС схвалила рамки для проведення переговорів про вступ до Союзу з Україною і Молдовою. А вже 25 червня з міжурядової конференції в Люксембурзі формально розпочалися переговори про вступ України до Євросоюзу. На якому етапі Україна щодо впровадження реформ, визначених Єврокомісією, які наразі існують проблемні питання стосовно торговельної лібералізації з ЄС та як ми будемо розвʼязувати «угорське питання» на шляху до Європи – в інтервʼю віцепремʼєрки з питань євроінтеграції Ольги Стефанішиної

⚡️Інвестуйте у свої знання з сайтом Forbes. Лише з 18 по 21 липня знижка 40% за промокодом FLASH. Отримайте доступ до матеріалів, які формують лідерів. Підписуйтеся.

Розмову скорочено та відредаговано для зрозумілості.

Торгівля з ЄС

Інформацію про те, що ЄС планує ввести мито на український цукор та яйця з 28 червня, ви спростували. Але коли насправді це може статися і як вдарить по українських виробниках та експортерах?

Так, із низки позицій ми наближаємося до межі експорту, яка дозволяє застосовувати певні захисні заходи. Це дуже вузький перелік. Наразі торговельна лібералізація діє на весь спектр української агропродукції. 

З часу запуску Чорноморського коридору тиск на прикордонні з Україною країни зменшився, але саме експорт аграрної продукції продовжує бути суттєвою складовою експорту України. Це мʼясо птиці, кукурудза, борошно та гранула, ячмінна крупа, шрот та мед. Ця продукція є обʼєктом моніторингу в рамках торговельної лібералізації й, відповідно, певного ліцензування і контролю, коли наближається верхній показник межі експорту за період із другої половини 2021-го по 2023 рік. 

Рішення про торгову лібералізацію – це не якісь нові обмеження. Українському ринку відомо про такий механізм, він готувався до можливого ухвалення цього рішення і, більше того, виступив за впровадження в торгову лібералізацію таких захисних заходів. Це створює умови для передбачуваності, для бізнес-операцій і мінімізує можливу напругу на кордоні з сусідніми країнами.

Попри те, що йдеться про певну верхню межу експорту, це дає змогу українським компаніям стало планувати свою діяльність і уникати кризових ситуацій на кордоні.

На овес ЄС уже ввів мито. Яка продукція може бути наступною? За якими категоріями ми наближаємось до цієї верхньої межі експорту та можемо отримати обмеження, які передбачені лібералізацією?

Питання яєць та цукру. Щодо інших груп товарів наразі обмежень немає. 

Друга половина поточного року і початок 2025-го будуть присвячені тому, якою буде торговельна лібералізація надалі. Адже це рішення прийнято на рік. Наше завдання, щоб на наступний рік, у червні 2025 року, ми запропонували та ухвалили разом з Єврокомісією спільне рішення щодо торговельної лібералізації аж до рішення про членство України в ЄС.

Які все ж таки приблизні терміни для цукру та яєць? Коли ми можемо дійти до цієї верхньої межі за цими товарами? 

Буде відповідна зустріч в Єврокомісії серед підрозділів, які відповідають за торгівлю, аграрну продукцію. Можливо, ми побачимо застосування такого механізму екстреного гальмування. 

Але це здійснюється в рамках загальної торговельної лібералізації і є абсолютно раціональною торговельною практикою. Це рішення узгоджене з українськими виробниками. 

Зі свого боку, Україна категорично відстоювала позицію, що ці умови діють доти, доки в нас функціонує Чорноморський коридор, а безпекова ситуація є такою, як вона є. Якщо ситуація суттєво змінюється, наприклад в гіршу сторону, ми переглядаємо умови, повʼязані з можливостями експорту продукції через територію ЄС.

Автономні торговельні преференції ЄС передбачають, що антидемпінгові захисні заходи не застосовуватимуться щодо металургійної продукції. Розкрийте суть питання. Ми нарощуємо металургійне виробництво, враховуючи, що більшість підприємств знаходиться близько до лінії фронту або ж зруйновані? Це наразі актуально для економіки України?

Оскільки війна суттєво вплинула на цей ринок, були призупинені будь-які обмеження або антидемпінгові мита чи барʼєри, встановлені в рамках інших торговельних інструментів і розслідувань для металургійної продукції. 

До початку повномасштабної війни український металургійний комплекс був достатньо конкурентоспроможним. І через низькі ціни створював певну диспропорцію на ринку ЄС внаслідок великих можливостей щодо обсягу експорту. 

З початком повномасштабної війни, щоб зняти будь-які обмеження, було прийнято рішення про торговельну лібералізацію та скасування торговельних обмежень, які діяли саме для металургійного комплексу. Вони були чи не єдині, які діяли стосовно української продукції.

Після завершення війни та в рамках переговорів щодо членства України в ЄС ми маємо віднайти свою роль і місце на ринку ЄС у всіх цих сферах. Але це вже предмет переговорів щодо членства, це не питання торговельних обмежень або безпосередньо торговельної лібералізації.

Які механізми реагування на порушення країнами-членами ЄС угоди про Зону вільної торгівлі, на кшталт польської блокади кордонів, планує запровадити ЄС? Які механізми реагування є у нас?

Оскільки питання стосувалося односторонньої торговельної лібералізації, одним зі слабких моментів для Єврокомісії було те, що вона не мала достатньо обсягу інструментів швидкого контролю або притягнення до відповідальності країни, яка порушила вимоги регламенту. 

Ми маємо інструменти арбітражного процесу, спорів у рамках Світової організації торгівлі. Європейська комісія має свої юридичні процедури. Але це процедури, які тривають роками.

І, безумовно, країна, яка воює, яка не повинна мати жодних обмежень, у тому числі в частині експорту, не вважає за необхідне використовувати ці інструменти. Тому що вони не мають швидкого ефекту, хоча всі необхідні юридичні процедури ми запустили.

Тому на додаток до юридичних процедур ми вдалися до низки заходів.

Яких саме?

Перше, це механізм екстреного гальмування, передбачений у регламенті про торговельну лібералізацію. А також механізм відповідальності для країн ЄС, які порушують вимоги регламенту. 

Друге, Україна ввела контроль експорту, ліцензування певної групи продуктів і направила їх лише транзитом через сусідні країни.

І найважливіше, що Україна забезпечила відновлення роботи Чорноморського коридору. Це суттєво зняло напруження на ринках сусідніх країн.

Тут немає універсальної формули, є юридичні процедури, вони, безумовно, мають бути запущені. І запущені з українського боку. Але з точки зору швидких заходів ми ввели свої внутрішні заходи, а також в регламенті про торговельну лібералізацію прописали вже чіткіші механізми.

Ольга Стефанішина вступ до ЄС /Getty Images

Віцепрем’єр-міністерка Ольга Стефанішина, міністерка закордонних справ Бельгії Аджа Лябіб та єврокомісар з питань сусідства та розширення Олівер Варгеї у Люксембурзі, 25 червня 2024 року. Фото Getty Images

Акциз та реформи

В України є зобовʼязання з підвищення акцизів, які мають дійти до рівня європейських найближчими роками. Чи йдеться в контексті євроінтеграції про схоже підвищення екологічного податку? Які ставки обговорюються? 

Так, ставки акцизних податків і зборів мають бути приведені у відповідність до європейських регламентів і директив. Це наше зобов’язання. Ці показники напряму визначені в європейському регулюванні. 

Єдине, про що ми можемо говорити, це часові рамки: коли та протягом якого періоду будуть здійснені ці заходи.

Стосовно вуглецевого податку, у нас цим питанням зараз займається Міністерство екології. Це не буде в чистому вигляді податок, як певне щомісячне відрахування з доходів юридичних або фізичних осіб, а складніша формула, повʼязана із системою торгівлі викидами та іншими елементами екологічної політики.

Вже восени уряд зможе представити позицію стосовно того, як ми будемо впроваджувати ці майбутні зобовʼязання України.

Європейські партнери приділять особливу увагу реформам антикорупційного блоку. Цього місяця ми вже прийняли закон про БЕБ. Які інституції далі можуть бути реформовані (АРМА, Фонд держмайна, податкова, митниця)?

Рік тому президент Володимир Зеленський затвердив указ про концепцію реформування правоохоронних органів України. На її основі сформовано урядовий план заходів, який буде схвалено найближчим часом.

Друге, Україна вже запустила критично необхідні для існування держави інституції, перезапустила судову гілку влади, запущений та працює Конституційний суд України. Так само функціонують абсолютно всі антикорупційні та правоохоронні органи. Буде перезапущено БЕБ.

Європейська комісія констатувала, що ми виконали всі необхідні політичні критерії. До кінця цього року маємо представити дорожню карту, яка базуватиметься на тому, щоб ці інституції функціонували ефективно.

Тобто мало їх створити та запустити. Маємо забезпечити їхню сталість, якісне, ефективне функціонування. Це важче – для того щоб ухвалити рішення, потрібен був політичний консенсус. Це була тривала дискусія.

У рамках загалом переговорного процесу, не лише в частині верховенства права та антикорупції, має бути здійснено перезапуск великої кількості інституцій. Це стосується митної та податкової політики, системи незалежних регуляторів у низці сфер: транспорт, енергетика, телебачення, радіомовлення.

Все в процесі. Абсолютно в кожній сфері будуть серйозні трансформації. Процес переговорів буде прозорим і, сподіваюсь, нетривалим.

Ці трансформації стосуватимуться цього року, умовно до 2025 року?

Найближчих двох років.

Ольга Стефанішина вступ до ЄС /Getty Images

Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської інтеграції України, та міністерка закордонних справ Бельгії Аджа Лябіб на міжурядовій конференції у Люксембурзі, 25 червня 2024 року. Фото Getty Images

Вступ до ЄС

На пресконференції в Люксембурзі ви підкреслили, що членство України в ЄС не означає повного і негайного доступу до єдиного ринку. Може бути узгоджено низку перехідних періодів. Яких галузей це стосуватиметься? Про які перехідні періоди ми проситимемо та які закріпили в переговорній позиції?

Одна з великих складових переговорного процесу – це екологічна політика у сфері захисту навколишнього середовища, кліматична політика. Україна задекларувала в переговорній позиції те, що ми віддані цілям зеленого курсу, своїм зобовʼязанням в рамках Паризької угоди та в питаннях декарбонізації.

Водночас сам перехід на європейські регулювання буде достатньо тривалим, оскільки сьогодні країни ЄС вже функціонують по четвертому поколінню кліматичного регулювання. Ми впроваджуємо лише перше і друге покоління цих політик. Тому ми вже заявили, що, беручи на себе всі необхідні зобовʼязання, будемо просити про непевні перехідні періоди.

Так само не будемо дуже поспішати в питаннях імплементації зобовʼязань у сфері аграрної політики, окрім питань, які стосуються стандартизації, вимог, сертифікації. Оскільки сам ЄС задекларував реформу аграрної політики, тому тут буде дискусія. 

Чи є подібна дискусія стосовно енергетики?

У частині енергетичної політики є достатньо серйозні застереження, повʼязані зі знищенням української енергетичної інфраструктури та потребою її відновлення. Ми визнаємо, що відновлення енергетичної інфраструктури та забезпечення українців світлом є пріоритетом. Саме з цих пріоритетів ми будемо виходити в переговорному процесі, визнаючи важливість наших зобовʼязань.

Але при цьому ми також звертаємо увагу, що Україна вже є достатньо інтегрованою з погляду цифрової економіки в Європейський Союз. Ми визнаємо, що Україна користується і торговельною, і транспортною лібералізацією.

Ми маємо митне спрощення, яке діє з Європейським Союзом, та безвізовий режим, який дозволяє запроваджувати свободу пересування населення з 2017 року. 

Тому це, з одного боку, перехідні періоди та додаткові виключення, але з іншого – ми не нові гравці на цьому ринку і маємо вже достатньо високий рівень інтеграції.

Чи будуть перехідні періоди для такої важливої свободи, як свобода руху капіталу? Враховуючи, що зараз ми живемо в умовах валютних обмежень.

Питання фінансової стабільності на першому місці. Важко зараз сказати стосовно перехідних періодів. Єдине, що можу підтвердити, Нацбанк поставив для себе у пріоритет питання європейської інтеграції України та забезпечення свободи руху капіталу. Впевнена, що тут знайдеться баланс. 

Заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук – головний переговорник з цього напрямку. Думаю, найближче півріччя зможемо почути чіткішу позицію після того, як пройдуть двосторонні консультації в рамках переговорів.

На міжурядовій конференції між Україною та ЄС у вступній заяві ви сказали, що Україна виконає 11 вимог Угорщини щодо угорської меншини на Закарпатті. Ці 11 вимог непублічні, але в українських медіа були матеріали, що ми маємо ледь не визнати «історично угорським» усе Закарпаття. Якими насправді є ці умови? Які ризики в них ви бачите?

Планую більш розширену комунікацію з цього питання. У заяві української сторони було передбачено, що Україна узгодить і на цій основі забезпечить виконання 11 пунктів, представлених Угорщиною. Тому перед питанням про 11 пунктів була позиція про те, що Україна узгодить необхідні кроки.

Цим ми займаємося вже майже пʼять місяців у двосторонньому діалозі з Угорщиною. Ми непогано просунулись. На сьогодні не відчуваю тиску часу, оскільки вже переговори відкриті, вже певна позиція зафіксована.

Впевнена, що на рівні наших колег, угорських, українських, ми майже наблизились до переліку узгоджених позицій щодо кожного з цих пунктів.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд
В новому журналі Forbes Ukraine: список NEXT 250 перспективних компаній малого та середнього бізнесу

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні