Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо ще 22 вересня підписали оновлену угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою. Після цього сторони мали її ратифікувати. Але відповідний законопроєкт застряг на етапі дебатів у залі засідань Палати громад Канади – в опозиції є до нього питання. Чим незадоволена канадська сторона та чому для України дуже важливо, щоб угода запрацювала? Розповідає Анна Лачихіна, радниця голови комітету міжнародної торгівлі в Канадському парламенті
Найбільш переможними та переломними моментами в житті України між Революцією гідності та повномасштабним російським вторгненням можна вважати підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (2014 рік), безвізу з ЄС (2017 рік) та Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою (набула чинності 1 серпня 2017 року), що стала першою угодою з країною на іншому континенті.
Майже 10 років потому ЄС та Канада продовжують бути флагманами в цьому процесі. 2023 рік запам’ятається в невійськовій площині, як мінімум, тим, що Єврокомісія офіційно рекомендувала почати переговори про вступ України до Європейського Союзу, а Канада та Україна оновили угоду про вільну торгівлю.
Оновлена угода про вільну торгівлю з Канадою стала першим такого рівня документом, який Україна підписала після повномасштабного вторгнення 2022 року. Вона закладає принцип «відбудувати краще» на рівні економіки, інституцій, реінтеграції суспільства.
Що пропонує оновлена угода
Модернізована Угода про вільну торгівлю між Україною і Канадою зберігає для України преференційний доступ до ринку, який було визначено в початковій угоді: Канада скасувала мита на 99,9% імпорту з України. Аналогічно Україна одразу скасувала тарифи на приблизно 86% імпорту з Канади, а деякі сільськогосподарські та промислові товари отримали перехідні періоди для зниження тарифів.
За даними департаменту торгівлі Канади, у 2021 році Україна найбільше торгувала залізом та сталлю ($37 млн), електричними машинами та обладнанням ($19 млн), тваринними та рослинними жирами й олією ($14,5 млн). Канада ж найбільше торгувала рибою та морепродуктами ($42 млн), оптичними частинами та обладнанням ($35 млн), а також транспортними засобами та запчастинами до них ($21,7 млн).
У 2022-му профіль українського експорту майже не змінився, й основними товарами були жири та олії, залізо і сталь, електричне/електронне обладнання та оброблені харчові продукти. Загальна сума українського експорту торік склала $196,55 млн.
Більшість же канадського імпорту в 2022 році складали броньовані транспортні засоби та запчастини. Вторинний імпорт включає рибу, ліки, інші типи транспортних засобів та їхніх запчастин, а також корм для домашніх тварин.
У грошовому еквіваленті товарний імпорт із Канади становив $108,8 млн.
Але до угоди 2017 року не входили надання послуг, інвестиції та багато інших сфер. Мета розширення зони вільної торгівлі з Канадою – охопити торгівлю послугами, інвестиції, тимчасовий в’їзд, телекомунікації, фінансові послуги, сприяти інклюзивній торгівлі. Загалом оновлена угода включає 10 нових розділів.
Уперше в історії обох країн угода про вільну торгівлю включає розділ, присвячений торгівлі та корінним народам. Хоча для Канади тема підтримки корінних народів закріплена в державній політиці, для України це вихід на новий рівень політичної зрілості. Вперше такий статус офіційно, отримали кримські татари, караїми та кримчаки як народи, сформовані в Криму, у 2021 році.
Угода з Канадою робить наступний крок уперед і закладає фундамент для «кращої відбудови» та реінтеграції тимчасово окупованих територій, зокрема Криму. До неї входять оновлені розділи про працю та навколишнє середовище.
Попри те що угода про асоціацію між Україною та ЄС в частині про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі містить положення про прозорість, угода з Канадою є першою в Україні угодою про зону вільної торгівлі, спрямованою на боротьбу з корупцією. Вона забезпечує процес врегулювання суперечок щодо антикорупційних положень.
Оновлений розділ закладає основу для сприяння прозорості та доброчесності серед державних службовців, приватного сектору та суспільства, що одночасно сприятиме виконанню антикорупційних законів.
Угода заохочує підприємства прийняти міжнародно визнані стандарти, рекомендації та принципи відповідального ведення бізнесу та корпоративної соціальної відповідальності.
Чому за оновлення угоди взялися саме під час війни
За це взялися набагато раніше. Перші розмови на високому рівні, що угоду потрібно переглядати, почалися після президентських виборів в Україні 2019-го. Але настав COVID-19. Попри це, у січні 2022 року міністр економіки України Юлія Свириденко та міністр міжнародної торгівлі Канади Мері Інг офіційно розпочали переговори. Менш ніж через місяць після початку переговорів про модернізацію угоди Росія повномасштабно вторглася в Україну.
Попри це Канада продемонструвала Україні готовність рухатися вперед відповідно до можливостей і бажання України. 22 вересня 2023 року прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо та президент України Володимир Зеленський підписали модернізовану Угоду про вільну торгівлю між Канадою та Україною (CUFTA), яка підтримує довгострокову безпеку, стабільність та економічний розвиток в Україні. Забезпечує високоякісні умови доступу до ринку для канадських підприємств, які братимуть участь у відновленні економіки та відбудові України.
До секторів, які мають стратегічне значення для відновлення України, входять інфраструктура, відновлювані джерела енергії, ресурси, фінансові послуги, а також нафта і газ. Це сфери, де Канада має сильні сторони.
Канадські компанії виявили інтерес до оборони та безпеки, інфраструктури, автовиробництва, енергетики, інформаційно-комунікаційних технологій та сільського господарства, і вони готові інвестувати та розвиватися в Україні, коли дозволять обставини.
Коли оновлена угода почне працювати
На сайті Мінекономіки зазначається, що Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою набере чинності в перший день другого місяця після отримання повідомлення про завершення Сторонами виконання своїх процедур, необхідних для набрання чинності цією угодою, або 1 січня 2024 року, залежно від того, яка подія настає пізніше.
У Канаді ж (що нетипово для українського питання) консервативна опозиція вирішила вдаватись до політичних ігор з урядом, затягуючи процедуру ратифікації.
Теми, які викликають занепокоєння в опозиції:
- Угода не містить розділу щодо енергетики та енергетичної безпеки, зокрема, не враховує інтереси канадських компаній, які готові експортувати LNG-газ, малі модульні ядерні реактори та уран.
- Завеликий текст та замало часу його проаналізувати на наявність нетарифних бар’єрів, зокрема для канадських компаній.
- Нерозуміння, як будуть у рамках оновленої угоди кваліфікуватись продукти, направлені до/з тимчасово окупованих територій.
Відповідний законопроєкт застряг на етапі дебатів у залі засідань Палати громад Канади у другому читанні, і його уже майже місяць не виносять на голосування. У комітеті міжнародної торгівлі ми змогли досягти домовленості розпочати обговорення угоди паралельно з дебатами у другому читанні ще до голосування, щоб пришвидшити процес для переходу до третього читання майже одразу після того, як голосування нарешті відбудеться.
Попереду ще два засідання комітету, де очікується участь представників українського уряду та парламенту. Це буде додаткова чудова можливість продемонструвати рішучість намірів перед західними партнерами у момент їхнього сумніву.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
