Верховна Рада під тиском міжнародних партнерів ліквідувала Окружний адміністративний суд Києва, проте залишила за владою право обирати суддів Конституційного Суду. Що ці рішення означають для майбутнього судової системи та чому реформа досі не рухалася.
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Санкції, які Держдеп США запровадив 9 грудня проти голови Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) Павла Вовка, а також двох членів його родини, стали потужним каталізатором для України нарешті почати реформу ОАСК. Уже 13 грудня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №5369 про ліквідацію суду зі скандальною репутацією. Закон, ініційований президентом, чекав остаточного розгляду парламентом півтора року.
«Санкції були чітким меседжем від міжнародних партнерів, що вони стежать за ситуацією та, поки українська сторона зволікає, роблять конкретні кроки», – каже експертка Центру протидії корупції (ЦПК) Галина Чижик. В Офісі президента (ОП) справді до останнього відкладали ухвалення закону щодо ОАСК, каже на правах анонімності співрозмовник серед юристів, що консультують ОП. «Позиція «Заходу» виявилася більш вагомою, – каже він. – Хоча і з боку очільників судової вертикалі ОП були навіть спроби зірвати ухвалення».
Інше знакове рішення Ради щодо судочинства – законопроєкт №7662 про нову систему відбору суддів Конституційного Суду (КСУ). Нардепи підтримали його також 13 грудня. Закон фактично зберіг важелі впливу на КСУ за Офісом президента, констатує Чижик із ЦПК. «За новою процедурою фінальне рішення щодо відбору суддів КСУ буде за ОП, а не за міжнародними партнерами чи громадськістю», – каже вона.
Як ухвалювалися ці рішення та до яких наслідків вони можуть призвести?
Чому реформа ОАСК буде тривалою
Окружний адміністративний суд є одним із найвпливовіших органів у судовій системі. Тут розглядаються справи, які стосуються державних органів: ЦВК, Кабміну, Нацбанку, НАБУ, НАЗК та інших.
ОАСК намагалися реформувати ще за часів президентства Петра Порошенка. У 2017-му в межах процедури переформатування місцевих судів Вища рада правосуддя підтримала ліквідацію суду, але в останній момент Порошенко прибрав ОАСК з указу, пригадує Чижик із ЦПК.
Не одразу реформа дістала підтримку й серед команди чинного президента. Законопроєкт про ліквідацію ОАСК Зеленський подав до парламенту ще у квітні 2021-го, однак в ОП знайшлись і впливові противники ліквідації суду.
«ОАСК був лояльний до чинної влади, з його керівництвом завжди можна було домовитися про розвʼязання будь-яких питань. Тож реформу довий час блокували самі ж члени команди президента», – каже на правах анонімності юрист, що консультує ОП. Співрозмовник не уточнив, кого саме з посадовців ОП він має на увазі.
Зрештою, реформа ОАСК могла б і не відбутися, якби не тиск з боку міжнародних партнерів, вважає консультант ОП. «Фактично це пряма вимога адміністрації Байдена», – каже він.
Чому не можна швидко реформувати ОАСК
(Натисніть "Читати більше, щоб відкрити повний текст")
Ліквідація ОАСК – лише перший крок у реформі, каже Чижик із ЦПК. Далі потрібно створити новий Київський міський окружний адміністративний суд та провести прозорий конкурс на посади суддів. Цей процес буде складним: ці повноваження покладені на Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС) та Вищу раду правосуддя (ВРП), які досі не реформовані, зазначає Чижик із ЦПК.
Наразі у ВРП є семеро членів. Для відновлення повноцінної роботи органу треба призначити ще вісім. Зробити це можна тільки в лютому наступного року, за умови, що влада не втручатиметься у процес, додає експертка ЦПК.
Конкурсна комісія має завершити перший етап відбору на посади членів ВККС до кінця цього року. Далі на претендентів чекає другий етап – співбесіди. За оптимістичним сценарієм, орган має запрацювати до кінця весни, прогнозує Чижик.
До того часу судді ОАСК будуть відстороненні від розгляду справ, але не звільнені з посади, та отримуватимуть зарплату, додає Чижик. Їхня подальша доля буде вирішена після проходження переатестації.
Чижик із ЦПК прогнозує, що новий суд вдасться створити не раніше, ніж у другій половині 2023-го. Нардепи дивляться на процес більш оптимістично. «Це буде першим завданням новоствореної ВККС, – каже перший заступник голови антикорупційного комітету Ради Ярослав Юрчишин («Голос»). – Офіс президента вже погодив ліквідацію суду з ВРП, тому цілком реально провести цю процедуру швидко».
До того часу функції ОАСК виконуватиме Київський окружний адміністративний суд (КОАС), який розглядає справи у Київській області. «Немає певності, що розгляд справ буде чесним: голова суду Олег Басай є одним із фігурантів на «плівках Вовка», – нагадує Чижик із ЦПК.
Голова Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) Павло Вовк
Відбір суддів КСУ розчарував міжнародних партнерів
Законопроєкт №7662 про Конституційний Суд передбачає створення дорадчої групи експертів, яка перевірятиме на доброчесність майбутніх суддів КСУ. Ця реформа – головна умова, яку Україна має виконати, щоб стати повноцінним членом Європейського Союзу.
До складу групи ввійдуть по одному члену від президента, Верховної Ради, з’їзду суддів України, Кабінету Міністрів за пропозицією Венеційської комісії та два члени від Кабінету Міністрів за пропозицією міжнародних та іноземних організацій. Фактично від влади й незалежних міжнародних органів буде по три кандидати.
«У такому складі дорадча група втрачає сенс, адже міжнародні експерти не можуть впливати на процес, а політичні представники отримають змогу блокувати будь-які рішення», – каже Чижик із ЦПК.
Нардеп Юрчишин погоджується із цим застереженням. «Це компроміс якості: буде можливість заблокувати найгірших кандидатів, проте немає гарантії, що орган відбере незалежних суддів не з системи», – пояснює він.
Щоб усунути політичний вплив, правозахисники рекомендували призначити сьомого члена Дорадчої групи – від громадськості, але нардепи відкинули цю пропозицію.
До складу КСУ мають входити 18 суддів, 5 із них уже контролює влада, стверджує голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков.
7 грудня у відставку пішли три судді КСУ – Ірина Завгородня, Сергій Сас та Ігор Сліденко. «Це не були люди, лояльні до ОП», – каже юрист, що консультує ОП. Тепер у КСУ є 5 вакантних посад. Судді КСУ обираються терміном на 9 років.
Після звільнення суддів посли країн G7 наголосили, що закон має передбачати значне залучення незалежних експертів, зокрема, право вирішального голосу. «На відміну від закону щодо ліквідації ОАСК, закон про КСУ не отримав підтримки міжнародних партнерів. Імовірно, вони будуть наполягати на доопрацюванні механізму», – каже Юрчишин.
Нові поправки до закону нардепи хочуть подати вже на початку нового року. «Буде рекомендація або ввести сьомого члена від громадськості, або закріпити, що за умови рівності голосів перевага буде на боці міжнародних представників», – каже Юрчишин. Він упевнений, що, зважаючи на важливість реформи для міжнародних партнерів та для майбутньої євроінтеграції, ці правки вдасться ухвалити.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
