Уряд, Офіс президента та нардепи дійсно повернулися до ідеї суттєвого скорочення Кабміну. Підтримка у реформи є, хоча й остаточний її формат ще обговорюється. Якщо її все ж затвердять, переформатування Кабміну, ймовірно, відбудеться ближче до початку весни 2023 року. Як виглядатиме оновлений український уряд?
Список найбільших експортерів, рік війни Зеленського, пригоди Баффета в Україні, реанімація бізнесу Rozetka та ще два десятки ексклюзивних матеріалів. Forbes Україна випустив новий номер журналу. Купити його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням.
Велика урядова реформа, за якої Кабмін чекає суттєва трансформація та скорочення кількості міністерств, може відбутися вже на початку 2023 року, очікує співрозмовник Forbes серед високопосадовців у команді президента Володимира Зеленського.
Ця ідея обговорюється ще з часів підготовки України до першої конференції донорів у Лугано. Її остаточного дизайну ще немає. Нещодавню нараду у президента, де був презентований концепт скорочення кількості міністерств та створення так званого «центру уряду» співрозмовник називає «стартовою точкою».
«Усі процеси по міністерствам разом із корекцією бюджету завершаться до кінця першого кварталу», – зазначив він.
Втім, реалізувати таку масштабну реформу під час війни буде непросто. Які у неї шанси дійсно зробити український уряд значно меншим?
Як скорочуватимуть міністерства
Урядова реформа, що передбачає скорочення кількості міністерств до 12-16 (а зарплатний фонд – на 30%), є серед напрацювань Нацради відновлення, які презентували як план відновлення України у Лугано на початку липня.
Ідею підтримували Зеленський та премʼєр Денис Шмигаль, одним з основних драйверів виступав міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, згадує співрозмовник у оточенні одного з топурядовців, який попросив не згадувати його імені та посади у цій статті. Його прізвище також звучало у контексті ідеї скоротити весь держапарат удвічі або на 100 000 чиновників, яка обговорювалась на початку червня.
Розмови про реформу актуалізувалися після того, як в ОП та уряді почали обговорювати створення мегаміністерства на чолі з міністром інфраструктури Олександром Кубраковим, каже на правах анонімності інший посадовець, дотичний до уряду.
За його словами, концепція скорочення до 14 міністерств, яку 8 листопада опублікувало видання ZN.ua, хоч і не остаточна, але в цілому відповідає дійсності. Зараз в Кабміні 20 міністерств.
У випадку реалізації ідеї уряд складатиметься з таких міністерств:
- Міністерство розвитку інфраструктури і територій (Обʼєднані Міністерства інфраструктури та розвитку громад та територій, а також Урядовий офіс з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій).
- Міністерство економічного розвитку (Мінекономіки, Мінстратегпрому (частково) та Мінагро).
- Міністерство цифрової трансформації (Мінцифри, Національне агентство України з питань державної служби та частково Мінстратегпрому).
- Міністерство у справах ветеранів і соціальної політики (Мінветеранів і Мінсоцполітики).
- Міністерство євроінтеграції, культури та інформполітики (Мінкульт та вертикаль профільного віцепремʼєра з євроінтерграції).
- Міноборони, МОЗ, Міносвіти, Мінекології, Міненергетики, МВС, Мінфін, Мінʼюст та МЗС залишаються без змін. Доля Мінмолодьспорту невідома.
- Додаткова нова структура – центр уряду, безпосередньо підпорядкований прем’єр-міністру, який займається координацією стратегій та програм. Схожий, але значно вужчий функціонал зараз має секретаріат Кабміну.
Коли може відбутися реформа уряду
Озвучена структура уряду не є фінальною. Наприклад, Міністратегпром може стати структурною одиницею Міноборони, зазначає один з урядовців, що попросив не згадувати його імені у цій статті.
Остаточну концепцію уряд може затвердити вже до кінця цього року, кажуть три співрозмовники Forbes серед топпосадовців у двох міністерствах та одній з дотичних до уряду структур. Далі за призначення нових міністрів та за необхідні зміни у бюджеті має проголосувати Верховна Рада.
«Цьому передуватимуть консультації, щодо обʼєднання міністерств, перерозподілу штату, – каже співрозмовник, близький до уряду. – Всі будуть намагатися відстояти своє місце в новому Кабміні».
Засідання уряду Дениса Шмигаля Фото Пресслужба КМУ
Саме спротив з боку різних чиновників в уряді протягом останніх місяців гальмував реформу, каже один з юридичних консультантів ОП, який просив не згадувати його прізвище: «Звісно не всі в Кабміні задоволені цією реформою», – констатує він.
Наразі невідомо, хто з чинних міністрів залишиться у своїх кріслах або потрапить в обʼєднані міністерства. Високі шанси зберегти портфелі мають Кубраков, який очолить велике Міністерство інфраструктури і територій, чинна міністерка економіки Юлія Свириденко та голова Мінцифри Федоров, припускає співрозмовник, дотичний до Кабміну.
За оновленої структури суттєво зросте роль віцепремʼєрів, не кажучи вже про самого премʼєр-міністра, каже один з близьких до уряду співрозмовників. Позиції очільника Кабміну має посилити Центр уряду. Ця структура координуватиме роботу всіх міністерств та, відповідно, посилить контроль премʼєра над ними. Втім є сумніви, що це влаштує ОП та парламент, каже співрозмовник. «Та поки на поверхню ці дискусії не виходили», – зазначає він.
Лише бюрократична робота, яка супрводжуватиме такі масштабні зміни, може зайняти 3-4 місяці, каже співрозмовник у керівництві одного з міністерств. «Замість того, аби розробляти необхідні нормативні акти і закони, всі урядовці займатимуться тим, аби визначитись, кого скорочувати чи кого куди переводити», – прогнозує він. Його структура також може потрапити під обʼєднання.
Попередній досвід укрупнення міністерств за часів президента Зеленського виглядає не надто вдалим. У 2019-му обʼєдналися Мінекономіки та Мінагро, а також Міненерго та Мінекології. Вже через рік міністерства знов розділили.
