Обсяг непрацюючих кредитів банків – понад 400 млрд грн. Ці борги регулярно списують або реструктуризують, що приносить реальне полегшення банківській системі. Існує альтернативний варіант: продати борги, ще й заробити на цьому
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Мінус 25 млрд грн – настільки вдалося зменшити обсяг непрацюючих кредитів українським банкам за першу половину 2021 року, повідомляє Нацбанк. Хороша новина в тому, що динаміка скорочення рівня NPL (non performing loan) за останні роки виключно позитивна: з 51,7% (630,8 млрд грн) на початку 2019-го до 37,2% (405,5 млрд грн) станом на перше півріччя поточного року. Адже що здоровіші банки, то більше вони можуть кредитувати економіку.
Згідно з дослідженням МВФ за 2011 рік, зростання обсягу непрацюючих кредитів на 2,4% тягне за собою падіння ВВП на 0,6% у перший рік, негативні ефекти в наступні чотири роки та скорочення приватних запозичень. А от зменшення недіючих кредитів вивільняє кошти, які йдуть на розвиток економіки. І працювати є над чим – обсяг NPL в банків НБУ оцінює у понад 400 млрд грн.
NPL як баласт
Але не все так добре, як би хотілося.
Внаслідок чого відбулося зниження рівня NPL? У звіті про діяльність Ради щодо фінансової стабільності можна знайти всі відповіді. Існує два механізми: списання та реструктуризація. Так, за перше півріччя 2021 року державні банки списали майже 15 млрд грн непрацюючих кредитів, а з початку 2020-го – понад 100 млрд грн. Ще 5,8 млрд грн з початку року держбанки реструктуризували. З урахуванням коштів за 2020-й сума зросте до 26 млрд грн.
Це, звісно, не секрет, але потрібно прояснити механізм зниження частки NPL внаслідок списання. Уявіть, що в українській банківській системі є всього кредитів на 100 грн і 50% із них (50 грн) – NPL. Уявіть, що 40% (20 грн) від таких непрацюючих кредитів повністю зарезервовано. Тобто банк давно вже не очікує ніяких платежів по них та нарахував собі резерв майбутніх збитків на всю суму кредиту (20 грн). Такі кредити на баланс банку вже ніяк не впливають.
Далі відбувається списання – банк переводить кредит на позабаланс і прибирає зі свого балансу і кредит, і резерв під нього. Після такої операції загальна сума банківських кредитів у системі зменшується на 20 грн – до 80 грн. Сума непрацюючих кредитів скорочується на ті ж 20 грн і стає 30 грн. Відсоток NPL у системі знижується з 50% до 38%. Але чи щось справді змінилось? Чи стало банківській системі легше, а економіці краще? Боржники так само не платять, юристи банків так само продовжують працювати з цими кредитами, ходити в суди та працювати з боржниками та заставами.
Так що, списувати кредити не потрібно? Та ні, звичайно, потрібно розчищати баланси банків. Але також треба розуміти, що зі списанням робота з проблемними кредитами тільки починається. Тому прогрес є, а ефекту для економіки мало.
Якщо не реструктуризувати й не списувати борги, то що з ними слід було зробити? Наприклад, продати. Як це вже шість років робить Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. За цей час через систему ProZorro.Продажі продано прав вимог за кредитними договорами на 13,1 млрд грн.
Чи купують те, що не працює
Власне, у 2016 році система і створювалася як інструмент для того, щоб за прозорими правилами реалізовувати активи банків, визнаних неплатоспроможними. І Фонд впорався, знизивши свою частку обсягу непрацюючих кредитів на ринку до 19%, хоча ще кілька років тому був власником більшості таких активів. І не просто позбувся, але ще й заробив на цьому. При оголошеній вартості 10,8 млрд грн учасники заплатили за активи 12,9 млрд грн. Ці гроші пішли на повернення вкладів українців, які втратили свої заощадження під час падіння банків у 2014–2015 роках.
Але продаж кредиту в українських реаліях – це часто і механізм тиску на боржника. Дивлячись на історію роботи ФГВФО, можна помітити, що український бізнес, який не платить за кредитами держбанків, дуже не любить, коли його кредити починають активно продавати. У 2017 році впровадження ProZorro.Продажі збільшило продажі фонду майже на 70% відносно даних попереднього року, а обсяги повернень кредитів збільшились на 22%.
Про які суми йдеться
Балансова вартість списаних кредитів у банків уже понад 100 млрд грн. Скільки за них можна виручити? Все залежить від якості кредиту й застави, але навряд чи ці кредити гіршої якості, ніж у банків-банкрутів, які продавав Фонд гарантування.
У 2019 році, наприклад, за кредити юридичних осіб давали в середньому 10% балансової вартості, в попередні роки – ще більше. Це означає, що приблизно 5–10 млрд держбанки можуть отримати з уже списаних кредитів. Щоб зрозуміти, багато це чи мало, пригадаймо, що в 2020 році уряд докапіталізував один із державних банків на 6,8 млрд грн. Несписаних NPL ще 400 млрд грн. Звісно, половина з них пов’язані з судовими справами найбільшого банку країни, тому не будуть продаватися, але з решти можна отримати великі гроші.
Якщо продавати, то коли
Зараз! По-перше, за ці пʼять років з’явився попит на, здавалось би, не дуже популярний товар: учасники регулярно беруть участь у торгах, конкурують і завдяки цьому підвищують вартість лотів у середньому на 20%. Уже існує ринок, правила, інвестори, посередники, вся необхідна інфраструктура, яка з’явилася внаслідок продажу активів ФГВФО на ProZorro.Продажі. Активи банків-банкрутів у Фонді закінчуються (обсяг продажу через систему в 2020-му склав 3,2 млрд грн проти 6,4 млрд грн у 2019-му). Інвестори поступово згортають свої офіси, переключаючись на інші ринки. Саме час наповнити екосистему новими активами.
По-друге, з кожним роком ринкова ціна поганого активу суттєво знижується. Те, що в 2020-му могло коштувати 5% балансової вартості, через два роки буде коштувати 1,5%.
То чому ж не продають
Якщо спитати державних банкірів, то вони скажуть, що масштабно продавати кредити їм заважає законодавче поле. А саме те, що майже будь-який продаж кредиту держбанком нижче балансової вартості прокурор може визначити як нанесення збитків державі. Суми при цьому мільярдні, тому одразу «в особливо великих розмірах». Продавати за таких умов об’єктивно складно.
У парламенті з лютого лежить законопроєкт №2272, який, з одного боку, захищає керівників державних банків та дає їм можливість продавати активи за ціною нижче балансу, а з іншого – унеможливлює корупційні ризики і схеми блокування продажу недіючих активів через суди.
За допомогою продажу NPL державні банки отримають мільярди гривень капіталу і збільшать власну ліквідність.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
