Україна з 1 вересня запускає декларування доходів і майна, щоб легалізувати зарплати в конвертах, доходи гастербайтерів і кошти, виведені на закордонні рахунки. Кому варто скористатися податковою амністією, а хто від неї постраждає
Громадяни мають змогу до вересня наступного року показати статки, з яких вони не сплачували податки, і уникнути покарання за порушення податкового та валютного законодавств. Форма спеціальної декларації доступна в електронному кабінеті платників податків.
Декларувати статки можуть усі, хто володіє:
- понад 400 000 грн ($14 700);
- квартирою площею більше 120 кв. м;
- будинком площею понад 240 кв. м;
- нежитловим приміщенням площею більше 60 кв. м;
- земельною ділянкою площею понад 2 га;
- машиною, вартість якої дорожче 2,25 млн грн.
Можна декларувати активи, які отримані починаючи з 1998 року, але не пізніше 1 січня 2021 року.
Легалізувати статки можуть громадяни України та нерезиденти, які платили податки в Україні, коли купували активи. Вони мають вказати гроші, рухоме й нерухоме майно та корпоративні права, каже в.о. голови Державної податкової служби України Євген Олейніков. Із суми задекларованого майна або від суми доходів декларанти повинні будуть сплатити одноразовий збір – 5%. Статки, розміщені за кордоном, обкладаються збором у розмірі 9%.
Ті, хто задекларує майно до березня 2022 року, або переведе кошти в державні облігації, сплатить менший податок – від 2,5%. Громадяни, які мають право на одноразове добровільне декларування, але не скористалися ним, автоматично визнають відсутність неоподаткованого майна.
Готівку необхідно внести на спеціальний рахунок у банку перед декларуванням. Банк вимагатиме зазначити походження грошових коштів: зарплата, спадок, відсотки від вкладів тощо. Кошти на спеціальних рахунках мають перебувати принаймні 20 днів після подання декларації. У цей час податкова проведе перевірку. «Якщо встановимо невідповідність, попросимо виправити помилки, – каже Олейніков. – Не згодні? Можна піти до суду або нічого не робити й тоді декларація анулюється».
Що буде далі
Наступного вересня, після завершення декларування, податкова розпочне перевіряти великі витрат громадян. Для цього Мінфін планує до кінця 2021-го підготувати законопроєкт про непрямі методи контролю податковою; він має запрацювати із січня 2023. «Контролюючі органи матимуть право співставляти реальний рівень життя людини та її статків з інформацією про доходи та сплачені податки, – каже Сергій Марченко, міністр фінансів України. – Такі інструменти поширюватимуться на всіх».
Загальна сума, з якої всі українці не сплатили податки, – $50 млрд, кажуть автори закону. Вони розраховують, що третина цієї суми «вийде з тіні». «Якщо у заробітчан є $50 000, то може й не варто декларувати ці доходи, – радить Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з податкової політики. – Але якщо там мільйон, то варто скористатися амністією й вільно ними розпоряджатися».
Якщо громадяни заробили кошти в Італії, й побудували в Україні будинок, то податкова не вимагатиме пояснень про актив. Але якщо після 2022 року вони вирішать його продати й придбати нову нерухомість, то податкова може запитати підтвердження сплати податків з доходів, за які будувався будинок. І якщо не буде документів, які підтверджують легальність зароблених коштів, то податкова нарахує податки у повному обсязі – це ПДФО 18% і військовий збір 1,5% – з суми витрачених коштів.
Добровільне декларування майна – ініціатива Володимира Зеленського. Він запропонував її ще у квітні 2019 року, а через півтора року, 15 червня, парламент прийняв закон №5153 про податкову амністію. Загалом амністія, як йдеться у пояснювальній записці до закону, може принести бюджету близько $1 млрд.
Закон має мало спільного з ідеологією підтримки бізнесу або економічної свободи, каже в колонці Forbes Вʼячеслав Черкашин, податковий аналітик, резидент Центру розумних рішень. За його словами, потенційним учасникам декларування може загрожувати вилучення або заморозка активів. Крім того, немає чітких гарантій від держави, що інформація не стане підставою для подальших переслідувань з боку правоохоронних і контролюючих органів, каже експерт.
Документ торкнеться практично кожного українця — це перший етап контролю за доходами громадян, каже Ніна Бец, керівник практики податкового права в «Ільяшев і Партнери».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
