Ризикові підприємства експортували зернових невідомого походження на 133,9 млрд грн за девʼять місяців 2023 року. Це понад 20% від загальної кількості. Про це повідомила пресслужба БЕБ із посиланням на аналіз експортних операцій із сільськогосподарською продукцією.
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Ключові факти
- Одним із найпоширеніших методів «чорного» експорту зерна є використання ризикових підприємств. Їх заздалегідь створюють для експорту необлікованого зерна, що придбане за готівку, зазначається у повідомленні.
- Тобто аграрії вирощують зерно та за готівку продають компаніям, що зазвичай оформлені на підставних осіб та не займаються постійною господарською діяльністю.
- Ці компанії не подають документи про походження зерна або декларують у митних деклараціях удаваних виробників.
- У БЕБ заявляють, що після того, як зерно залишає межі України, його перепродають кілька разів, і воно вже легально потрапляє до кінцевого покупця. В результаті валютна виручка не повертається до України, а бюджет не отримує надходжень, оскільки компанії-експортери є фіктивними.
- Зазвичай кінцевим покупцем зерна є компанія-нерезидент, яка передає кошти за товар іншому нерезиденту, повʼязаному з українським експортером, зазначається в повідомленні.
- Також існує схема, в якій валюту перераховують на розрахункові рахунки нерезидента, який потім закуповує товар, наприклад у Китаї, та імпортує до України, щоб потім реалізувати його за готівку та продати іншим підприємствам податковий кредит.
Контекст
Україна у 2022 році експортувала агропродовольства на суму $23,6 млрд, що на 15% менше, ніж у 2021-му. У першому півріччі 2023-го експорт аграрної продукції досяг $11,8 млрд, що на 17% більше, ніж за аналогічний період 2022-го, свідчать дані Української асоціації аграрного експорту.
Українські експортери за січень–серпень 2023 року найбільше доходів отримали від продажу за кордон зернових культур (кукурудзи, пшениці, ячменю, гречки, сорго, жита), що становить чверть усього експорту за досліджуваний період на суму $6,1 млрд.
НБУ встановив на рівні 90 календарних днів граничні строки розрахунків за операціями з експорту агротоварів, здійснених із 11 листопада. Раніше граничні строки були встановлені на рівні 180 днів. Зміни було прийнято постановою правління Національного банку від 10 листопада №145 за поданням Кабінету Міністрів.
Вони мають на меті посилити дисципліну дотримання підприємствами граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів та забезпечити своєчасне повернення валютної виручки.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
