Сильне плече аграріїв. За вісім місяців 2023-го агросектор приніс Україні у п’ять разів більше виручки, ніж металургія. Які країни купують українське? Дослідження

Експортно залежна економіка України у 2023 році продовжує боротись із наслідками скорочення обсягів постачань українських товарів за кордон через повномасштабне вторгнення Росії. 

За січень-серпень 2023 року Україна експортувала товарів на $24,5 млрд, з яких до бюджету внаслідок сплати вивізного мита надійшло 465,8 млн грн. Експортери отримали на 15% менше виручки порівняно з аналогічним періодом 2022 року ($28,9 млрд) та на 41% – відносно $41,8 млрд за вісім місяців 2021-го.  

Зменшення виручки у 2023 році пов’язано з тим, що в січні та лютому 2022 року, до повномасштабного вторгнення РФ, обсяги українського експорту були рекордними. Якщо порівнювати період за шість місяців з березня до серпня, обсяги експорту у 2023 році зросли на 2% порівняно з аналогічним періодом 2022 року. 

Загалом експорт товарів за 2022 рік становить $44,2 млрд, що на 35% менше, ніж 2021 року.

Географічна структура експорту

Новий склад основних країн – покупців українських товарів, в якому Росія і Білорусь втратили ще у 2022 році чільні місця – п’яте і 14-те у 2021-му відповідно, продовжує формуватись на тлі геополітичного перебалансування і санкційної політики проти країн-спонсорів тероризму.

Трійка країн, в які найбільше експортовано товарів з України за вісім місяців 2023 року:

• Польща: $3,4 млрд (-25,2% падіння від обсягів за вісім місяців 2022 року).
• Румунія: $2,6 млрд (+20,6%).
• Китай: $1,8 млрд (+8,4%).

Зернове питання з Польщею негативно впливає на постачання в країну української продукції. Спад експортної виручки лише частково компенсується зростанням постачання до Румунії. Південно-західний сусід допоміг Україні з відкриттям логістичних можливостей через свої дунайські та чорноморські порти, а також сухопутні транспортні коридори.  

За повний 2022 рік Україна експортувала до Польщі зернових культур на $638 млн, до Румунії – майже удвічі більше – на $1,3 млрд. За вісім місяців 2023 року – всього на $177 млн до Польщі та вже на $950 млн – до Румунії.

Китай – на третьому місці серед покупців українського експорту, лише на $11 млн обігнавши Туреччину, суми постачання до якої знизилися на 4,2% рік до року і становлять $1,8 млрд. Обидві країни наростили торгову активність з РФ у 2022–2023 роках, попри санкційний тиск Заходу, а також демонструють найнижчі темпи виходу свого бізнесу з Росії.

Високий вплив Туреччини та Китаю на загальну структуру українського експорту має неоднозначні наслідки. З одного боку, це може стати джерелом потенційних загроз у випадку посилення геоекономічної фрагментації. З іншого – тісна торгова прив’язка Китаю та Туреччини до окремих видів української продукції може зіграти й стабілізаційну роль під час війни. Країни захищатимуть власні економічні інтереси, які можуть постраждати від перебоїв у логістиці. 

У 2021 році Китай займав перше місце серед країн призначення українського експорту, в основному експортував руду, зернові та олійні культури. До трійки лідерів входили також Польща і Туреччина.  

Наступні сім країн за обсягами купівлі української експортної продукції – це «локомотиви європейської економіки»: Німеччина, Іспанія, Італія, Нідерланди та сусідні з нами Угорщина, Словаччина і Чехія.

З решти неєвропейських країн – споживачів українського експорту в першій двадцятці – лише Єгипет, Індія та США, кожна з яких разом із Молдовою та низкою країн – членів Євросоюзу придбала українських товарів на суму в діапазоні $200–700 млн з початку 2023 року, що становить по 1–3% від сукупного «експортного пирога».

Зміни в географії експорту

За вісім місяців 2023 року географічна структура експорту з України змінилася. Найбільша частка серед напрямків постачання української продукції залишається за Польщею, втім, вона знизилася з 15,5% до 13,7%.

На першому місці за ростом частки в українському експорті протягом восьми місяців 2023 року опинилася Румунія: +3,2 п.п. до 10,6%, тоді як обсяги зросли на 20,6%. На друге місце за позитивною зміною експортної частки вийшла Іспанія (+2 п.п. до 4,6% від загального експорту), яка наростила обсяги товарних закупівель з України на 53% рік до року, до $1,1 млрд.

Збільшилася частка постачання українського експорту й до таких азійських країн, як Китай (+1,6 п.п., або на 8,4%), Туреччина (на +0,8 п.п. зросла частка, попри падіння в обсягах на -4%), Єгипет (+0,7 п.п., або на 11%). Наростили покупки українських товарів Бельгія та Ізраїль.

Натомість Німеччина, Італія, Нідерланди, попри ріст питомої ваги та місць у ренкінгу торгових партнерів по експорту, знизили обсяги купівлі українських товарів на -11%, -5% і -13% відповідно.

Угорщина, яка була п’ятим споживачем українських товарів за вісім місяців 2022 року, з початку 2023 року опустилась на дев’яту сходинку в ренкінгу топу країн – реципієнтів вітчизняного експорту. Частка Угорщини в загальному експорті України знизилася з 5,2% до 3,7%.

Росія у 2023 році взагалі зникла з мапи українського експорту. На 99% обвалився обсяг офіційних постачань України до країн-союзників РФ: Білорусі та Ірану – з $1,7 млн та $0,7 млн за минулий рік до майже нуля за поточний.

Скоротилися частки в експортних доходах України й Болгарії, Словаччини, Австрії, США, Саудівської Аравії, Іраку, Південної Кореї та Алжиру. Занепад торгівлі з віддаленими торговими партнерами може бути пов’язаний із блокуванням Росією чорноморських перевезень з України.

Товарна структура експорту

Найекспортованіші категорії товарів з України за вісім місяців 2023 року:

• продовольство: $14,6 млрд;
• метали та вироби з них: $2,7 млрд;
• машини, устаткування і транспорт: $2,1 млрд.

Обсяги експорту продукції агропромислового комплексу п’ятикратно переважають над експортом товарів металургійного сектору, хоча впродовж десятиліть це були цілком рівнозначні канали заведення валютної виручки в Україну.

Українські експортери за січень-серпень 2023 року найбільше доходів отримали від продажу за кордон зернових культур (кукурудзи, пшениці, ячменю, гречки, сорго, жита), що становить чверть усього експорту за досліджуваний період на суму $6,1 млрд.

На другому місці в ренкінгу експорту знаходиться продуктова група «жири та олії» (15,4% від загального експорту за вісім місяців), до якої входять насамперед соняшникова, соєва та ріпакова олії. Також у значно менших обсягах – маргарин, жири та віск. Загальна сума проданого – $3,8 млрд.

Продуктова група експорту №3 – це чорні метали (7,4%): напівфабрикати з нелегованої сталі, чавун, плоский прокат, феросплави.

Далі за обсягами експортних постачань йдуть:

• Насіння та плоди олійних рослин (6,2%): соєві боби, ріпак і соняшник.
• Електричні машини (5,1%): ізольовані проводи, кабелі, електронагрівачі, телефонні апарати, сигналізаційне обладнання та інше електроприладдя.
• Руди, шлак і зола (5%): залізна і титанова руда, а також гранульований шлак.
• Деревина та вироби з неї (4,3%): лісоматеріали, фанера, паливна деревина, столярні вироби, тара і піддони, ДСП та інші.

Динаміка продуктового профілю

Хоча загальний вигляд продуктової структури експорту виявився стійкішим до змін порівняно з географічним розрізом, перші вісім місяців 2023 року внесли деякі корективи й в український продуктовий експортний профіль.

Лідерами за приростом частки в товарному експорті порівняно з аналогічним періодом минулого року стали:

• зернові культури (частка в експорті зросла на +6,9 п.п. – до 25%), по яких чистий приріст обсягів склав +$887 млн;
• жири та олії (+2,8 п.п. – до 15,4%);
• залишки та відходи харчопрому (+1,2 п.п. – до 3,6%);
• цукор і кондитерські вироби (+1 п.п. – до 1,4%).

Значно послабилися позиції в товарній структурі експорту таких груп продукції:

• чорні метали (-5,4 п.п. – до 7,4%), чистий абсолютний спад обсягів становить -$1,9млрд;
• руди, шлак і зола (-4,2 п.п. – до 5%);
• електричні машини (-1,3 п.п. – до 5,1%).

Максимальні значення відносного приросту обсягів експорту – в цукрово-кондитерській галузі (+181%), продажі алкогольних та безалкогольних напоїв (+33%), різних харчових продуктів, зокрема дріжджів, морозива та соусів (+32%), залишків і відходів харчопрому у вигляді макухи та жому (+28%), залізничних локомотивів (+25%). 

Позитивна динаміка зовнішніх постачань зафіксована і за какао, зерновими культурами, виробами із зерна та фармацевтикою.

Найнегативніші тренди падіння обсягів експорту – серед таких продуктових груп: 

• добрива (-87%); 
• продукти неорганічної хімії (-78%);
• одяг (-68%);
• руди, шлак і зола (-54%);
• нафтопродукти (-52%);
• чорні метали (-51%);
• пластмаси й полімери (-45%);
• сіль, сірка, землі та каміння (-38);
• продукція електромашинобудування, плоди та горіхи.

Основні причини спаду є прямими наслідками війни: внутрішній попит на військовий одяг та пальне не сприяє нарощенню експорту. Основні центри хімічної промисловості, металургії, солевидобування чи виробництва пластмас виявилися зосередженими в тимчасово окупованих або прифронтових регіонах України. Компанії-експортери або були фізично знищені під час бойових дій, або зупинили роботу чи істотно скоротили обсяги виробництва. Декому вдалося релокувати свої підприємства, для цього потрібен був час, тому й скоротився випуск продукції.

Експортні підсумки

Аналіз стосується експорту за вісім місяців 2023-го і може коригуватися за підсумками року. Проте вже очевидними є тренди змін країн-лідерів, з якими Україна реалізовувала торгово-економічні відносини за 2022 рік.

Повномасштабна війна та заблоковані Росією чорноморські порти України змінила географію продажу українських товарів на користь європейського ринку. За вісім місяців 2023 року найбільше зросли обсяги постачань з України в Румунію, Іспанію та Бельгію. Водночас, крім частини країн ЄС, у 2023 році також зріс експорт у Китай, Єгипет та Ізраїль.

У продуктовій структурі товарів скоротилися постачання за кордон металів, руд, нафтопродуктів, добрив, солі та пластмас – традиційної продуктової спеціалізації Сходу та Півдня України, частина яких наразі окупована Росією. Натомість збільшились обсяги експорту зерна, олії, товарів харчопрому, локомотивів та фармацевтичної продукції.

Повномасштабна війна також принесла і певні неочікувані позитивні результати: українські компанії почали завойовувати міжнародні ринки. Виробники харчової продукції, одягу, дизайнерських меблів, будівельних матеріалів, промислового обладнання, ресторатори та надавачі різноманітних послуг – сотні українських підприємців – наважилися спробувати свої сили на ринках ЄС. 

Офіс з розвитку підприємництва та експорту спільно з партнерами відкрив набір на практичну навчальну програму Export Academy для підтримки українських компаній, які хочуть розвивати експортний напрям. 

Матеріали по темі

Категорія

Новини

Дата

06 жовтня 2023

Експортери не повернули в Україну близько $8 млрд валютної виручки. НБУ готує «адекватні заходи»

Категорія

Найбагатші

Дата

27 вересня 2023

«Експорт, експорт, експорт. Пріоритет – інвестувати». Сергій Тігіпко розповів, що з його бізнесом на другий рік великої війни

Категорія

Компанії

Дата

07 травня 2021

7,5 млрд грн доходу, 30% експорту та постійна експансія. Що під капотом у одного з найбільших фармвиробників України — компанії «Фармак». Інтервʼю з Філею Жебровською