Український бізнес у серпні стриманіше оцінював результати своєї діяльності. На економічну активність підприємств тиснули масштабні руйнування виробничих і складських потужностей, проблеми з логістикою, високі ціни на пальне та дефіцит кваліфікованих працівників. Про це свідчать результати щомісячного опитування підприємств Національного банку України. Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) у серпні знизився до 48,3 порівняно з 50,1 у липні. У серпні 2025 року показник становив 49.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Підтримку бізнесу забезпечували стійкий споживчий попит, міжнародна фінансова допомога, бюджетне фінансування відновлення інфраструктури та будівництва доріг, стабільна ситуація в енергетиці та сезонний фактор.
- Будівельні компанії залишалися єдиними серед опитаних секторів з оптимістичними оцінками. Секторальний індекс у серпні становив 50,7 проти 54,2 у липні та 54 у серпні 2025 року. Підприємства очікували збільшення обсягів будівництва, нових замовлень і закупівлі сировини та матеріалів.
- Будівельники також прогнозували зростання обсягів закупівлі послуг підрядників, хоча й повільнішими темпами. Водночас вони меншою мірою очікували подорожчання таких послуг і погіршення їхньої доступності.
- Промисловість продемонструвала найстриманіші оцінки серед секторів. Індекс у серпні знизився до 47,3 проти 50,7 у липні та 48,7 роком раніше. На настрої галузі впливали руйнування виробничих потужностей, ускладнення логістики та дефіцит кваліфікованих кадрів.
- Промислові підприємства очікували скорочення виробництва та нових замовлень, зокрема експортних. Водночас вони прогнозували збільшення запасів сировини та матеріалів.
- Торговельні підприємства також погіршили оцінки поточних результатів. Секторальний індекс у серпні становив 47,5 проти 50,8 у липні та 51,8 у серпні 2025 року. Серед ключових негативних факторів бізнес називав руйнування складів і логістичних комплексів та високі ціни на пальне.
- Торговельні компанії очікували зменшення товарообороту та закупівель товарів для продажу. Також вони прогнозували подальше скорочення запасів і залишків товарів та зниження торговельної маржі.
- Підприємства сфери послуг оцінювали ситуацію дещо оптимістичніше. Їхній секторальний індекс зріс до 49,5 проти 48,8 у липні та 47 у серпні 2025 року. Підтримку сектору забезпечував сталий внутрішній попит, хоча витрати бізнесу зростали через руйнування логістичної та складської інфраструктури й дефіцит кадрів.
- Сфера послуг зберегла позитивні оцінки щодо нових замовлень. Водночас підприємства відновили оптимістичні очікування щодо обсягів наданих послуг та послуг у процесі виконання.
- Більшість секторів очікувала прискорення зростання цін. Йдеться про закупівельні ціни на сировину та матеріали, ціни й тарифи на власну продукцію і послуги, а також вартість товарів, придбаних для подальшого продажу.
- Будівельники стали єдиним сектором, який очікував незначного сповільнення зростання закупівельних цін. Також вони прогнозували помірніше подорожчання власної продукції та послуг.
- Ситуація на ринку праці залишається складною. Лише будівельні компанії позитивно оцінювали перспективи загальної кількості працівників. Підприємства інших секторів очікували скорочення персоналу, найбільше – у промисловості.
- Основними факторами, що стримували економічну активність у серпні, залишалися наслідки війни. Зокрема, масштабні руйнування виробничих потужностей, складів та логістичної інфраструктури, блокування морських портів, високі ціни на пальне і дефіцит кваліфікованих кадрів.
Контекст
Щомісячний індекс очікувань ділової активності (ІОДА) відображає поточні тенденції в економіці та оцінки підприємствами зміни показників своєї діяльності порівняно з попереднім місяцем. Індекс формується на основі опитувань українських компаній реального сектору.
Опитування підприємств проводилося з 4 до 21 серпня 2026 року. У ньому взяли участь 586 компаній: 43,7% представляли промисловість, 25,9% – сферу послуг, 24,6% – торгівлю та 5,8% – будівництво.
За розміром 30,9% респондентів були великими підприємствами, 29,2% – середніми, а 39,9% – малими. Водночас 35% опитаних компаній здійснювали одночасно експортні та імпортні операції, 8% – лише експорт, 17,6% – лише імпорт. Ще 39,4% підприємств не здійснювали зовнішньоекономічної діяльності.
