Брак робочої сили у серпні знову став головною перешкодою для ведення бізнесу в Україні – на нього вказали 69% підприємств проти 66% у липні. Про це свідчать результати 52-го щомісячного опитування Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), у якому взяли участь 465 підприємств усіх розмірів.
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Деталі
- Дефіцит кадрів залишається проблемою №1 для бізнесу близько двох років, зазначив старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел. У серпні частка підприємств, яким стало важче знаходити кваліфікованих працівників, зросла з 54,3% до 58,1%, а некваліфікованих – з 34,4% до 36,4%.
- Водночас бізнес не очікує суттєвого зростання зайнятості найближчими 3–4 місяцями. Лише 2,6% підприємств планують збільшити кількість працівників, тоді як 8,2% готуються до скорочення. Ще 3,4% компаній планують відправляти співробітників у вимушені відпустки.
- Другою за значущістю перешкодою залишається зростання цін на сировину, матеріали та товари. У серпні на нього вказали 50% підприємств проти 57% у липні.
- Небезпека роботи посіла третє місце та стала більшою проблемою для бізнесу: частка таких відповідей зросла з 44% до 48%. За словами Ангела, це найвищий показник за останні пів року на тлі посилення ударів по інфраструктурних, промислових і логістичних об’єктах.
- Найчастіше небезпечні умови роботи називали перешкодою середні та великі підприємства. У Київській, Запорізькій, Дніпропетровській та Рівненській областях понад 80% опитаних компаній вказали на цю проблему.
- На четвертому місці залишається зменшення попиту на продукцію та послуги – його частка скоротилася з 33% до 27%. Проблеми з перевезенням сировини та готових товарів територією України також стали менш актуальними – 26% проти 29% місяцем раніше.
- Водночас частка підприємств, які стикаються з розривами ланцюжків постачання, зросла з 16% до 19%. Перебої з електро-, водо- та теплопостачанням у серпні назвали перешкодою 9% компаній проти 11% у липні.
- У липні бізнес загалом втратив близько 4% робочого часу через відключення електроенергії. Найбільше це вплинуло на металургійні та металообробні підприємства, а серед регіонів – на компанії у Дніпропетровській, Сумській областях та Києві. Тимчасово призупиняли роботу через перебої 16% підприємств.
- Оцінки економічної політики уряду в серпні погіршилися. Частка позитивних оцінок скоротилася з 8% до 5%, нейтральних – з 65% до 60%, тоді як негативних зросла з 23% до 29%. За словами Ангела, частка негативних оцінок повернулася до рівня, який востаннє спостерігався у квітні.
Про опитування
У щомісячному опитуванні New Monthly Enterprises Survey (NRES) від ІЕД беруть участь до 500 українських промислових підприємств із 21 із 27 регіонів України. Опитування проводиться щомісяця з травня 2022 року.
Контекст
Український ринок праці залишається дефіцитним через наслідки війни, демографічні втрати та трудову міграцію. Уряд планує до 2035 року залучити до економіки додатково 4,5 млн людей, передусім громадян України.
На підконтрольній Україні території проживає близько 31 млн людей. Із них приблизно 13 млн працюють, а ЄСВ сплачують 10,5 млн. Такі оцінки навів міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.
За його словами, близько 2,3 млн людей з інвалідністю фактично не залучені до ринку праці. Ще близько 800 000 людей пенсійного віку до 60 років не працюють. Водночас бар’єри під час працевлаштування зберігаються для жінок і молоді.
Реформа трудового законодавства, за розрахунками уряду, може створити або легалізувати близько 302 000 робочих місць і забезпечити додаткові 43,4 млрд грн податкових надходжень щороку. Перехід від паперових трудових книжок до трудових договорів може заощадити бізнесу ще близько 5,3 млрд грн на рік, а цифровізація кадрового документообігу – до 226 млн грн.
