Чи переконають 1000 гривень вакцинуватися тих, хто досі цього не зробив? Когось, безперечно, так. Обов’язково буде частина людей, які підуть у пункт щеплення, тому що за це дадуть гроші. Проте скільки буде таких людей і наскільки збільшиться рівень вакцинації порівняно з тим, якби нікому не платили?
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Частину цих грошей виплатять тим, хто уже вакцинований, тобто це ніяк не вплине на кількість нових щеплень. Ще частина грошей піде тим, хто вакцинується після початку виплати грошей, але вони й так робили б щеплення в цей період з інших причин, без грошового стимулу.
Найважливіша для цієї ініціативи категорія людей, які зроблять щеплення тільки за умови виплати грошей (або певного сертифікату), бо саме на них спрямована кампанія. Загалом на цей проєкт готові витратити 6 млрд гривень. Якщо серед усіх, хто отримає гроші, буде, наприклад, 1 млн людей, які без грошового стимулу на щеплення не прийшли б, то виходить, що кожна така додаткова вакцинація обійдеться у 6000 грн.
Якщо додатково вакцинуються лише 1000 людей, тоді це коштуватиме 6 млн грн за один курс щеплення. Напевно, можна знайти грошам кращий застосунок.
Щоб передбачити, скільки людей вакцинуються завдяки грошовій винагороді, потрібно зрозуміти, з яких причин вони не зробили щеплення досі.
Наприклад, 42% невакцинованих осіб (станом на кінець жовтня) висловлювали бажання зробити щеплення. Для них, грошова винагорода може стати поштовхом нарешті прийти до пункту вакцинації. Але, можливо, є дешевші способи вакцинувати тих, хто готовий це зробити?
Станом на 25 жовтня тільки 20% пенсіонерів отримали дві дози вакцини (хоча вони належать до групи ризику). При цьому опитування населення віком старше 60 років, проведене у Чернівецькій області, показало, що 52% із них хочуть вакцинуватися, але 56% не отримували запрошення на вакцинацію. Надання чіткої інформації людям літнього віку щодо розташування пунктів вакцинації, допомога з записом на першу і другу дозу щеплення може бути більш дієвим (і дешевшим) способом збільшити охоплення вакцинацією найвразливіших категорій.
Зовсім інша категорія – це ті, хто не вакцинувався і не хоче цього робити. Таких понад половина з нещеплених осіб. Більшість із них стверджують, що не довіряють вакцинам та вважають, що вакцинація несе більше ризиків, аніж COVID-19.
Якщо узагальнити, то основною причиною відмови є страх і недовіра. І виплата 1000 грн навряд чи допоможе їх подолати. Тут потрібна постійна, ретельно розроблена комунікаційна кампанія про безпечність вакцин, можливі побічні реакції, принцип дії вакцин та їхнього захисту.
Такі інформаційні кампанії набагато складніші в плануванні та реалізації порівняно з виплатою грошей. Вони дають результати не одразу, проте в підсумку можуть мати набагато більший ефект, якщо будуть проведені з урахуванням причин, які утримують людей від щеплення.
Чому досі заклики вакцинуватися зі сторони держави не мають значного ефекту? Одна з причин – це величезний рівень недовіри населення до державних органів. За даними опитування, яке проводилося в серпні цього року, 76% українців не довіряють чиновникам, 75% – Верховній Раді, 72% – уряду. Якщо основна комунікація про вакцинацію йде від них, то не дивно, що вона не дає результату, і це не змінити виплатою 1000 грн.
Водночас в опитуванні щодо вакцинації респонденти кажуть, що найбільше довіряють сімейним лікарям: 77% із тих, хто ще не щеплений, дослухалися б до поради лікаря. Тому важливо не лише те, що ми говоримо, але й хто доносить інформацію.
Питання стимулів – одне з ключових у поведінковій економіці, яку зараз взяли на озброєння багато країн та міжнародних організацій для збільшення темпів вакцинації. Основна ідея полягає в тому, що людям потрібні «поштовхи», які допоможуть їм зробити певні дії. Наприклад, хтось пішов вакцинуватися, бо йому подзвонив сімейний лікар, інший – бо заборонили проїзд у транспорті без щеплення, третій – бо до нього на роботу приїхала мобільна бригада і вакцинувала всіх співробітників. Проте є й такі, які свідомо відмовляються вакцинуватися навіть після того, як подзвонив сімейний лікар або перестали пускати в громадський транспорт. Це пояснюється тим, що для різних людей працюють різні поштовхи. І вивчення таких стимулів має передувати рішенню про запровадження того чи іншого заходу.
Деякі країни вже спробували виплачувати гроші або давати подарункові сертифікати, щоб мотивувати робити щеплення. Наприклад, у Каліфорнії пропонували подарункову карту у $50 та розіграш 10 призів по $1,5 млн доларів. В Огайо оголосили лотерею з виграшем $1 млн, у Нью-Йорку давали $100 та можливість виграти стипендію на навчання в університеті. Майже всі ці експерименти показують або дуже малий вплив на вакцинацію (збільшення намірів буквально на кілька відсотків), або взагалі жодного. В одному з досліджень фінансова винагорода навіть зменшила бажання вакцинуватися серед представників деяких соціальних верств.
Використання тих стимулів, які пропонують країни, щоб переконати вакцинуватися від COVID-19, та реакція на них громадян, доводять, що не існує одного чи двох способів, які спрацюють для всього населення. Тому основне питання не в тому, чи допоможе виплата 1000 грн збільшити рівень вакцинації, а як можна заохотити максимальну кількість людей зробити щеплення, маючи 6 млрд гривень. І для різних соціальних груп ці стимули будуть різними і матимуть різну вартість.
Можна почати з найбільш дешевих, але дієвих способів.
По-перше, запросити всіх пенсіонерів та людей із груп ризику на вакцинацію, зробивши запис (у тому числі оформлення декларації з сімейним лікарем і внесення даних до реєстру) максимально простим для них.
По-друге, посилити роботу з сімейними лікарями, щоб вони стали джерелом інформації про вакцинацію для більшості людей на своїй ділянці.
По-третє, почати комунікаційну компанію, які чітко відповідає на питання: що ми говоримо, кому і через які канали.
Без чіткого розуміння, яку проблему невакцинованих осіб можуть розв’язати 1000 грн, немає сенсу просто витрачати ці 1000 грн.
Контрибʼютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Катерині Рещук — [email protected]
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
