Нобелівську премію 2021 з економіки отримали Девід Кард з Університету Каліфорнії в Берклі — за «емпіричний внесок в економіку ринку праці» (for his empirical contributions to labour economics) та Джошуа Ангріст з Массачусетського Технологічного Інституту в Кембриджі та Гвідо Імбенс зі Стенфордського університету за «методологічний внесок в аналіз причинно-наслідкових зв’язків» (for their methodological contributions to the analysis of causal relationships)
Що таке «методологічний внесок в аналіз причинно-наслідкових зв’язків» в економіці ринку праці
Основний науковий метод дослідження природи різних процесів — будь то фізика, хімія, біологія тощо — це контрольований експеримент. В медицині, наприклад, мишам дають різну дозу канцерогенів, щоб дізнатись, яка їхня кількість провокує рак. Експерименти у великому адронному колайдері допомагають фізикам краще зрозуміти природу всесвіту. Але як зробити експеримент в економіці? Адже ми не можемо, наприклад, змусити пів країни не отримувати освіту, щоб дізнатись чи варто витрачати час та гроші за партою.
Науковці, які отримали премію цього року, розробили методологію пошуку відповідей на подібні питання, яка спирається на так звані природні експерименти, і пояснили як можна інтерпретувати результати цих досліджень.
Соціально-економічних питань, для яких потрібна така експериментальна база — багато. Зокрема, який ефект має мінімальна заробітна плата на рівень безробіття, чи який ефект має освіта на заробітки, чи як міграція впливає на зарплати громадян цієї країни тощо.
Класичним прикладом є підвищення мінімальної заробітної плати. Різні теоретичні моделі за останні 100 років пропонували відподвіді на це питання. Основним аргументом за встановлення мінімальної зарплати є соціальна необхідність підтримувати баланс між правами співробітників та роботодавців. Але економічним наслідком такої ситуації може бути те, що бізнес повинен буде звільнити частину робітників, щоб підвищити зарплату іншим.
Для відповіді на це питання Кард та Крюгер використали природній експеримент, який відбувся в 1992 році. В той час в суміжних штатах Пенсильванія та Н’ю Джерсі діяли різні політики щодо мінімальної зарплати. За рахунок цієї різниці на фактично подібних ринках дослідники виокремили саме ефект від підвищення мінімалки, який, хоч і був негативним, виявився набагато меншим, ніж вважалось у попередні 30 років. Цей результат спричинив цілий бум подальших досліджень, які дозволили зрозуміти, за яких умов збільшення мінімальної зарплати є правильною політикою, а коли це спричинить сплеск безробіття.
Джошуа Ангріст та Гвідо Імбенс показали, що можна оцінити причинно-наслідковий ефект різних програм (наприклад, з безробіття), навіть коли люди, які беруть в них участь, дуже відрізняються від тих, хто не бачить для себе в тому переваг.
Чому це важливо та яке застосування
Так само як в фізиці чи біології зміна умов експерименту допомагає зрозуміти суть явища, контекст в економіці має велике значення. Природній експеримент виникає, коли контекст або середовище, в якому відбувається економічне явище, відрізняється.
Дослідження Карда-Ангріста-Імбенса заслуговують на Нобелівську премію, тому що вони створили наукову базу для розуміння, які соціальні політики насправді є ефективними там, де немає можливості розподілити учасників випадковим чином, як це робили лауреати 2019 року Естер Дюфло, Абхіджит Банерджі та Майкл Кремер. Методологія використання та інтерпретації результатів природних експериментів дають можливість відрізнити причинно-наслідковий зв’язок від простої кореляції та отримати науковий факт з високою доказовою силою не лише в природничих науках, а і в соціально-економічній сфері.
Цьогорічна нобелівська премія — це важливий сигнал від Шведської королівської академії наук (яка присуджує премію), що природній експеримент є еталонною доказовою базою. Саме спираючись на цей підхід економісти сьогодня оцінюють, який вплив будуть мати освітні, міграційні, пенсійні та медичні програми.
Застосування розробок цьогорічних лауреатів полягає в тому, що країни, які впроваджують політики, не повинні керуватись просто «досвідом інших країн», або спиратися на відірвані від життя теоретичні моделі. Доказовим і релевантним можуть вважатись результати невеликого пілотного експерименту, навіть якщо участь в ньому не є випадковою. Прикладом такого експерименту можна вважати Дія.Сіті, проєкт який змінює податкові правила та регулювання для ІТ-бізнесів, які реєструються в Дія.Сіті. Цей проєкт фактично створює різне регуляторне середовище для частини компаній. За рахунок цієї різниці через деякий час можна проаналізувати за правилами оцінки природних експериментів, як спрацювало Дія.Сіті і вирішити, які саме податкові зміни в реаліях України найбільше сприяють створенню робочих місць, детенізації, розробкам новітніх технологій та ефективному впровадженню найамбітніших інновацій та бізнес-ідей.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.