Надання Державній податковій службі доступу до банківської інформації, зокрема щодо руху коштів на рахунках, несе значні корупційні ризики, а також закріплює юридично порушення конституційного принципу презумпції невинуватості. Про це заявляють фахівці економічних аналітичних центрів та експерти з питань податкової політики, які проаналізували затверджену урядом Національну стратегію доходів до 2030 року. Аналіз опублікував Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна.
Ключові факти
- Це створює значні корупційні ризики та можливо тільки за добровільної згоди платника податків, йдеться у коментарі.
- Розширення повноважень податківців поряд зі скасуванням мораторію на перевірки під час війни створює політику надзвичайно агресивного збору податків, вважають економісти.
- Коментуючи ініціативу уряду, експерти зазначили, що досвід 2020–2022 років показав, що відсутність перевірок майже ніяк не позначилася на сплаті податків.
- «Це вказує на те, що абсолютна більшість таких перевірок є зайвими з фіскального погляду, отже, тільки призводять до непродуктивних втрат як з боку бізнесу, так і з боку держави, а також створюють корупційні ризики. Ймовірно, корупційні можливості, які створюють перевірки, є одним із головних факторів, який призводить до надмірної їх кількості та поспішного відтворення», – зазначили економісти.
Контекст
Національна стратегія доходів у межах боротьби з податковим боргом передбачає надання повноважень ДПС без рішення суду накладати арешт на рахунки (майно) та блокувати їх до повного погашення податкового боргу.
Податківцям пропонується надати повний доступ до інформації про обсяг та обіг коштів усіх платників податків, зокрема й фізичних осіб, на їх рахунках у банках без рішення суду та кримінальних проваджень.
Національна стратегія доходів до 2030 року, оприлюднена урядом наприкінці грудня, не могла не викликати бурхливої реакції підприємців та експертів з податків.
Суттєва реформа спрощеної системи, ймовірна відмова від «Дія.City», посилення контролю за доходами фізосіб, зміни в оподаткуванні нерухомості, про які йдеться у документі, стосуються чи не кожного українця. Більше про це читайте в матеріалі Forbes.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
