Сергій Марченко /надано пресслужбою
Категорія
Гроші
Дата

«Не готовий забезпечити за будь-яку ціну». Очільник Мінфіну Сергій Марченко про пошук грошей на війну, виклики 2024 року та стратегію до 2030-го

Сергій Марченко Фото надано пресслужбою

Міністр фінансів Сергій Марченко про можливість «оплатити» мобілізацію 500 000 людей, ризики у 2024 році та податкову стратегію до 2030-го. Новий випуск «Business Breakfast з Володимиром Федоріним» від Forbes

📲 45 секунд – на один пост, 20 хвилин на день, щоб дізнатися головні економічні та бізнесові новини. Підписуйтеся на Telegram-канал Forbes Ukraine, щоб економити час.

Очільник Мінфіну Сергій Марченко – гість щотижневого ютуб-проєкту Forbes «Business Breakfast з Володимиром Федоріним».

Він розповів, чи має український бюджет ресурси для мобілізації ще пів мільйона людей до лав Збройних сил, який вплив такий масштабний призов матиме на економіку, чи залишились внутрішні резерви в країні та навіщо потрібна Нацстратегія доходів.

Пряма мова Сергія Марченка скорочена та відредагована для зрозумілості.

Про мобілізацію

У нас немає інформації від Міністерства оборони про те, яку конкретну потребу [з фінансування додаткової мобілізації] ми маємо забезпечити. Є багато запитань у частині планів мобілізації, термінів, прогнозів чисельності осіб і так далі. Ми не працюємо напряму з Генштабом. Для цього є Міноборони.

Якщо брати озвучений президентом запит у 500 000 мобілізованих (Володимир Зеленський заявив про це на пресконференії 19 грудня, – Forbes), то оцінка у потребі додаткових витрат 500 млрд грн досить коректна. Зараз у секторі безпеки та оборони є понад мільйон людей, витрати на їхнэ забезпечення – понад 1 трлн грн.  

Але банальне додавання тут не працює. Виникають питання: які підрозділи незабезпечені, чи ці додаткові 500 000 – на те, щоб замістити чинні підрозділи, чи на створення нових підрозділів, створення резервів? Чи йдеться про мобілізацію впродовж усього 2024 року? 

Відповідей на ці питання в мене на сьогодні немає. Тому я поки що не забігав би наперед, а дав би можливість Генштабу разом з Міноборони знайти підходи та запропонувати рішення, як вони це бачать. Це і про оптимізацію чинних видатків, тому що ми фактично виснажили наш внутрішній потенціал щодо фінансування військових потреб. І просто штучно, умовно кажучи, збільшити на «енну» суму мільярдів гривень бюджет не вийде, тому що у нас немає цих мільярдів гривень. 

У мене немає сумнівів, що мобілізація потрібна. Але я не можу ставити питання пошуку додаткових джерел коштів, не розуміючи, що взагалі відбувається. І тому я ставлю ці питання. Скільки справді потрібно, де це критично, як це все забезпечити. На це мають відповісти компетентні органи. Потім ми будемо рахувати.

Нам потрібен план. Буде план – буде розмова. Я не готовий працювати в форматі «забезпечити за будь-яку ціну», тому що в мене багато питань щодо ціни цього забезпечення.

Валерій Залужний

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний

Який вплив на економіку може мати мобілізація 500 000 людей

До війни у нас було 11 млн людей, які не отримували від держави нічого, але й не сплачували податки. Припустимо, половина чоловіки – 5,5 млн чоловіків потенційно поза системою будь-якого контролю, будь-якого розуміння, де вони знаходяться. 

Мінімальну суму податку на доходи фізосіб сплачують близько 3 млн людей. Звичайно, ці люди працюють в економіці, вони, можливо, виконують якісь важливі функції. Але я не можу сказати, що їх можна якось ідентифікувати як втрату.  

Звісно, є потенційна втрата економічних агентів. Якщо ви мобілізуєте інженера, який виконує дуже важливу функцію, і від цього втрачає роботу ще тисяча осіб, треба зробити так, щоб цей інженер був заброньований. Тому мобілізація має бути розумною. Люди – це не ресурс, при всій повазі до людей, які так вважають. Люди – це чиїсь життя. 

Не можу одразу сказати, якою буде втрата ВВП, якщо ми призвемо ще 500 000 осіб. Звичайно, втрати будуть, у податках також. Але економіка мобілізованих працює по-іншому. Ці люди отримуватимуть грошове забезпечення, формуватимуть попит на товари та послуги. Тому не можна сказати, що це буде тільки втрата для економіки.

Про ефективність військових витрат

Поки що в мене більше запитань, ніж відповідей [стосовно того, як витрачається військовий бюджет]. На жаль, два роки війни, в мене, як міністра фінансів, на більшість з них немає відповіді. У війну влада цивільних досить обмежена, і будь-які потреби, що визнаються військовими потребами, не дискутуються, а забезпечуються. 

Ми так жили два роки. Але на цей момент, я вважаю, є необхідність щонайменше долучити фахівців Міністерства фінансів до розробки та оцінки потреб [військових] і оцінки ефективності витрат.

Про Національну стратегію доходів і зміну податкової системи 

Національна стратегія доходів – це документ на середньострокову перспективу, до 2030 року (Кабмін ухвалив стратегію ввечері 27 грудня, розмова з міністром відбулася вранці цього ж дня, – Forbes). Це один з основних визначальних документів у програмі з МВФ.

Основна задача документа – забезпечити, щоб наше «дохідне ситечко» не протікало, або принаймні були забезпечені всі можливості, щоб всі джерела доходів були оподатковані. Тому що ні для кого не є секретом слабка спроможність наших адміністраторів податкової та митної служби. 

У першу чергу ця стратегія направлена на їхню модернізацію, підвищення спроможності, підвищення їхньої людяності, доступності і розуміння того, що бізнес – це не дійна корова. Бізнес – це субʼєкти господарювання, які генерують робочі місця, сплачують податки. І це велика цінність. Тому насамперед буде змінена система адміністрування.  

Потім йтиметься про певні зміни податкової політики. Але без зміни адміністраторів ніхто податкову політику не мінятиме. У 2025-му зміни податкової системи якщо й будуть, то лише точкові. Попередньо узгоджені, без сюрпризів.

Коли в нас буде нормальна система адміністрування податків, тоді говоритимемо, як нам відкалібрувати податкову систему. До цього часу такі розмови вестись не будуть.  

Про очікування фінансової допомоги від ЄС і США 

Завжди є ймовірність, що щось піде не так, але ЄС – ключовий партнер для нас і ми дуже на них розраховуємо.  

У випадку з США ми працюємо з нашими безпосередніми колегами з Казначейства. І Джанет Єллен, і її заступники запевняють нас, що допомога Сполучених Штатів буде. І вони роблять для цього колосальні зусилля. Ми за це їм дуже вдячні. 

Про пошук внутрішніх резервів в умовах війни

Всі можливі оптимізаційні рішення по видатках ми ухвалили при підготовці бюджету. Це і розподіл ПДФО військових, і мінімізація будь-яких капітальних видатків, які не повʼязані з підтримкою та забезпеченням нашого сектора безпеки і оборони. Тому я не можу сказати, що тут ще щось можна оптимізувати. 

По внутрішніх запозиченнях ми також наближаємося до досить оптимальних рівнів. Де можна ще подивитися в частині доходів – це робота з сірими ринками, які, на жаль, ще існують в Україні.  

Контрабанда, ринок алкоголю, цигарок, ігорка. Багато чого зроблено останнім часом, але також є можливості для оптимізації. І загалом це сумлінна сплата податків субʼєктами малого підприємництва. Можливості розширення за рахунок оподаткування сірої та чорної зони зберігаються.  

Сергій Марченко

Сергій Марченко

Про ключові ризики у 2024 році  

Ключовий ризик – у січні-лютому, тому що цей період буде досить напруженим з точки зору ресурсів. По-перше, нижчі податки сезонно, по-друге, мінімальні кошти від донорів.  

Всі інші фактори, що будуть упродовж року, це забезпечення нашої ефективної взаємодії з МВФ. Тому що це ключовий фактор, який дозволяє нам створювати довіру до дій, вчинків, країни, економіки, економічних агентів і отримувати необхідну підтримку у межах програми МВФ.  

Про підсумки бюджетного року 

Ми закриваємо цей рік із серйозним досягненням у частині міжнародної допомоги – залучили понад $42 млрд за рік. Ми забезпечили рекордний обсяг запозичень на внутрішньому ринку. Це дозволило повністю профінансувати необхідні видатки, насамперед у секторі безпеки та оборони. 

Сподіваюсь, що виконаємо план надходжень до держбюджету. По митниці це менш імовірно, по податковій – досить імовірно.  

Також Україна виконала всі міжнародні зобов’язання, зокрема відбувся другий перегляд програми з Міжнародним валютним фондом.  

Звісно, щось можна було зробити краще, але в цілому 2023 рік з точки зору фінансів і з точки зору макрофінансової стабільності був більш забезпеченим, ніж 2022-й. Про 2024 рік ще поговоримо, але мене більше турбує 2025-й.

Це те, про що я думаю постійно. Треба думати і робити, тому що 2025-й починається, можна сказати, вже сьогодні. Ті рішення, які працюватимуть на стійкість бюджету, треба готувати зараз. 

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні