Експорт російської нафти досяг максимуму з початку 2026 року, однак на тлі тимчасового пом’якшення санкцій щодо іранської нафти та повернення додаткових обсягів сировини на світовий ринок продажі Москви опинилися під посиленим конкурентним тиском. Про це пише Bloomberg 23 червня.
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
Деталі
- Постачання російської сирої нафти за тиждень до 21 червня зросли до 4,11 млн барелів на добу, тоді як середній показник за чотири тижні становив 3,89 млн барелів на добу – це найвищий рівень від початку року.
- Загалом за тиждень 38 танкерів вивезли 28,79 млн барелів російської нафти проти 27,29 млн барелів тижнем раніше. Водночас середній обсяг експорту з початку року тримається на рівні близько 3,52 млн барелів на добу, що перевищує середні річні показники після вторгнення РФ в Україну.
- Зростання експорту частково пояснюється ударами українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах, які скорочують внутрішню переробку і змушують перенаправляти більше сирої нафти на експортні ринки.
- Додатково на обсяги впливає збільшення частки поставок із невизначеними кінцевими напрямками, яка за останні тижні сягнула майже 2 млн барелів на добу, що ускладнює точну оцінку кінцевої географії експорту.
- Водночас ситуація на ринку ускладнюється зростанням конкуренції. Після тимчасового послаблення санкцій США щодо іранської нафти на глобальний ринок повернулися додаткові обсяги сировини, частина яких є прямим замінником російської Urals. Це посилило боротьбу за ключового покупця – Індію, куди раніше активно спрямовувались російські поставки.
- На цьому тлі фінансові показники Росії погіршуються. З початку червня світові бенчмарки нафти втратили близько 16%, тоді як ціни на російські експортні сорти знизилися майже на 20%. Зокрема, Urals у Балтійському регіоні подешевшала приблизно до $69,98 за барель, у Чорноморському – до $69,37, а ESPO з Далекого Сходу – до середніх $79,87.
- Середній тижневий експортний виторг Росії за цей період скоротився з понад $2,02 млрд до близько $1,72 млрд, а у тижневому вимірі становив приблизно $1,98 млрд проти $2,05 млрд раніше.
- Додатковим фактором тиску є зміна напрямків постачання: обсяги, що декларуються як постачання до Китаю та Індії, знизилися до 1,11 млн і 0,64 млн барелів на добу відповідно, тоді як майже 1,95 млн барелів на добу припадають на судна без підтвердженого кінцевого пункту призначення. Це свідчить про зростання частки «плаваючих» поставок, які ще можуть бути переорієнтовані.
- У разі подальшого повернення іранських обсягів на ринок та слабших цін на нафту Росії, ймовірно, доведеться ще більше збільшувати дисконт на Urals, щоб утримати позиції на індійському ринку, що напряму тиснутиме на нафтогазові доходи бюджету.
Контекст
18 червня США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння, який передбачає припинення бойових дій, відновлення свободи судноплавства в Ормузькій протоці та поступову нормалізацію відносин між сторонами.
Документ містить 14 пунктів, серед яких – негайне припинення вогню, скасування морської блокади, відновлення повноцінного руху суден через Ормузьку протоку, а також поступове зняття нафтових санкцій з Ірану та виведення американських військ із районів поблизу країни.
Крім того, угода передбачає надання Ірану $300 млрд на відновлення, розблокування $24 млрд заморожених активів і проведення 60-денних переговорів щодо остаточного врегулювання питання ядерної програми. В обмін Тегеран зобов’язався не розробляти ядерну зброю.
Ормузька протока є одним із найважливіших енергетичних маршрутів світу, через який транспортуються значні обсяги нафти та скрапленого природного газу. Будь-які перебої в її роботі впливають на світові ціни на енергоносії та глобальні ланцюги постачання.
22 червня Міністерство фінансів США тимчасово дозволило операції з іранською нафтою після переговорів між Вашингтоном і Тегераном у Швейцарії. Перший раунд консультацій завершився домовленістю підготувати фінальну угоду протягом 60 днів, йдеться у спільній заяві посередників – Катару та Пакистану.
