Після вторгнення в Україну російський ядерний експорт зріс, що збільшило доходи Кремля та зміцнило його вплив на глобальних покупців, оскільки США та їхні союзники ухиляються від запровадження санкцій щодо цієї галузі, пише Bloomberg.
Ключові факти
- Дані про торгівлю свідчать, що продажі російського ядерного палива та технологій за кордоном зросли більш ніж на 20% у 2022 році. Закупівлі країн – членів Європейського Союзу досягли найвищого рівня за три роки. Від Єгипту та Ірану до Китаю та Індії цей бізнес РФ процвітає.
- Щоразу, коли кремлівський ядерний гігант «Росатом» погоджується побудувати новий реактор, він фіксує грошові потоки – і політичний вплив на десятиліття вперед. Згідно з матеріалом, російські лідери «розглядають ядерну торгівлю як спосіб зміцнити альянси».
- Атомна комерція створює довгострокові відносини. Це з великими початковими витратами – кредит зазвичай надає Росія – і довгостроковими угодами обслуговування станцій, навчання їхніх операторів і поповнення запасів палива.
- Росія продовжувала інвестувати у виробництво ядерного палива та технологій після розпаду Радянського Союзу, навіть коли в інших частинах світу ця галузь атрофувалася, і тому США та їхні європейські союзники досі не запровадили проти неї санкції.
- «Росатом» постачає приблизно пʼяту частину збагаченого урану, необхідного для 92 реакторів у США. У Європі на компанію покладаються комунальні підприємства, які виробляють електроенергію для 100 млн людей. Санкційний аналітик Дарʼя Долзікова каже, що цифри неточні та не відображають бізнес із країнами, які перебувають під санкціями, такими як Іран. «Дані вказують на те, що пріоритет віддається ринкам, які можуть утриматися від введення санкцій щодо російського експорту ядерної енергії або підприємств», – сказала вона.
Контекст
За інформацією агентства, члени НАТО, у тому числі Болгарія, Чехія, Угорщина та Словаччина, продовжували закуповувати паливо «Росатому» минулого року на тлі закликів України припинити торгівлю, після того як Росія захопила ЗАЕС. Угорщина надає допомогу в будівництві двох нових реакторів, які були передані «Росатому» без відкритого тендеру. Угорщина входить до країн ЄС, які виступають проти включення ядерного палива до санкцій блоку, тоді як інші країни, такі як Польща, Німеччина та країни Балтії, підтримують цю ідею.
Глава «Росатому» Олексій Лихачов заявив цього місяця, що компанія веде переговори приблизно з 10 країнами щодо нових проєктів, а три чи чотири близькі до підписання міжурядових угод. За його словами, у всіх країнах, де «Росатом» уже будує АЕС, «все йде за планом».
Компанія уникала санкцій, частково – внаслідок побоювань щодо потенційних економічних наслідків через її активну участь у цивільній атомній енергетиці по всьому світу, зокрема у Західній Європі та США. Крім того, «Росатом» контролює близько 30% світового ринку збагачення урану і 17% ринку реакторного палива.
The Washington Post писала, що держкорпорація «Росатом» могла працювати над постачанням військовій промисловості компонентів, технологій та сировини для ракетного палива, Україна закликала Захід запровадити санкції проти компанії.
Десятий пакет санкцій ЄС проти Росії має бути готовим до кінця лютого. Він може включати обмеження в атомному секторі, заборону російських ЗМІ й відключення більшої кількості банків від системи SWIFT.
Раніше премʼєр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявляв, що його країна ветуватиме санкції ЄС проти Росії, які стосуватимуться атомної енергетики. Болгарія теж може застосувати право вето щодо санкцій ЄС проти російської атомної енергетики, заявив президент Болгарії Румен Радев.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.